Світ високої моди прощається з однією зі своїх ключових постатей. Дизайнер Валентіно Клементе Людовіко Гаравані помер у понеділок у Римі в оточенні близьких, повідомив його фонд. Йому було 93 роки.
Тіло спочилого буде виставлено для прощання у штаб-квартирі фонду в Римі в середу й четвер, а похорон заплановано на п'ятницю в базиліці Santa Maria degli Angeli e dei Martiri — це самий центр італійської столиці. Гідне прощання з людиною, яка прославила Рим у світі моди та майже протягом пів століття одягала найгламурніших жінок планети.
Гаравані народився 11 травня 1932 року в заможній родині в північноіталійському місті Вогера. У телеінтерв'ю 2007 року він розповідав, що кіно, захоплення «срібним екраном» та бездоганно одягненими кінозірками поклали початок його кар'єрі.
Після вивчення моди в Мілані й Парижі 1950-х років, роботи у дизайнерів Жана Дессеса та Гі Лароша Валентіно вирішив розпочати власну справу. 1959 року він заснував будинок моди Valentino в Римі, де його партнер Джанкарло Джамметті займався бізнес-складовою, а Валентіно налагоджував стосунки зі світовою елітою та розробляв фасони.
Попри початкові фінансові труднощі бренд зрештою досяг успіху. Серед його перших шанувальниць були італійські зірки екрану Джина Лоллобриджида і Софі Лорен, голлівудські ікони Елізабет Тейлор і Одрі Хепберн, а також Діана Вріланд, головна редакторка американського Vogue.
Валентіно дотримувався одного кредо: «Краса понад усе». Одного разу він зазначив: «Я знаю, чого хочуть жінки. Вони хочуть бути красивими».
Сукні Валентіно були окрасою церемоній вручення премії «Оскар», найпам'ятнішою з яких виявилася церемонія 2001 року, коли Джулія Робертс одягла вінтажну чорно-білу сукню-колону. Кейт Бланшетт також обрала Valentino для тріумфальної появи на «Оскарі» 2005 року, вдягнувши сукню з одним плечем, виготовлену з шовку масляно-жовтого кольору.
Але, мабуть, ніщо так не ілюструвало культурного значення Валентіно, як його багаторічна дружба з колишньою першою леді США Жаклін Кеннеді Онассіс. Він створив сукню з довгими рукавами з мережива, в якій аристократка з'явилася на своєму весіллі з грецьким судноплавним магнатом Арістотелем Онассісом 1968 року. Італійський дизайнер також одягав Діану, принцесу Вельську, та королеву Йорданії Ранію аль-Абдаллу.
Одним з найтриваліших внесків Валентіно в моду було створення відтінку, який досі носить його ім'я. Valentino Red став його фірмовим знаком і залишається синонімом бренду. Цей відтінок — символ усього, що представляв дизайнер: пристрасті, елегантності та безкомпромісного гламуру.
Протягом майже 50-річної кар'єри, від 1960-х до виходу на пенсію у 2008-му, Валентіно рідко помилявся. У галузі, яка все більше орієнтується на епатажність і яскраві речі, він залишався відданим позачасовій елегантності та безпрограшному дизайну. Він був визнаний одним з останніх великих дизайнерів епохи, що передувала перетворенню моди на висококомерційну галузь, якою керують не так кутюр'є, як бухгалтери та маркетологи, — поряд із Джорджо Армані та Карлом Лагерфельдом.
З роками Валентіно розширив свій бренд, включивши до нього лінії чоловічого одягу та аксесуарів. Зараз будинок моди належить катарській компанії Mayhoola та французькому конгломератові Kering, а його креативним керівником є Алессандро Мікеле.
Смерть Валентіно знаменує завершення глави в історії моди. Він уособлював минулу епоху, коли кутюр був мистецтвом, а вже потім бізнесом, коли бачення одного дизайнера могло визначати, як світ розуміє красу та елегантність. У добу швидкої моди й постійних змін відданість Валентіно гламуру здається дедалі рідкіснішою та ціннішою. Протягом майже 50 років він виконував просту обіцянку: створював красу. І в цій місії ніколи не зазнавав невдач.