Я знаю про Вітю і Діану майже все. Діана — вчителька англійської, Вітя — співвласник секс-шопу. Вони познайомились у Tinder заради сексу, перша зустріч не заладилася і хлопець провів кілька днів у блоці в соцмережах Діани. Тепер вони одружуються.
Я знаю, що саме пішло не так під час їхньої першої інтимної близькості, знаю імена їхніх котів, хто з них краще прибирає вдома, знаю день, коли вони офіційно стали парою.
Насправді, ми знайомі 10 хвилин, і я чомусь у них на весіллі.
Третій зайвий
На подію я приїхав зі змішаними почуттями. Під’їжджаючи, я дедалі сильніше нагадував собі самозванця з романтичної комедії «Непрохані гості», де двоє друзів відривалися на чужих весіллях, прикидаючись далекими родичами молодят. Відчуття загострилося сильніше, коли накрили стіл і почали розливати напої — здавалося, що я турист з гостелу, який проліз до буфету дорогого готелю.
Я не один такий. Із 108 гостей 68 — незнайомі молодятам люди, які заплатили 8 тисяч за квиток на їхнє весілля. Не те щоб Віктор і Діана не мали кого запросити — їм було складно самостійно задовольнити апетит гостей. У липні заручені виграли конкурс: Діана побачила пост у Threads, у якому весільна агенція Sineta Event Team запросила охочих заповнити анкету й виграти безкоштовну організацію весілля. Серед 40 заявок перемогла Вітіна та Діанина. Головна умова, за якою обирали кандидатів, — бути відкритими до того, що один із найінтимніших днів їхнього спільного життя треба розділити з натовпом незнайомців.
Діана та Вітя народилися в селі: він — у Черкаській області, вона — у Київській. Їх розділяли 60 кілометрів, однак познайомилася пара в Києві. У травні минулого року вони зустрілися, не будучі налаштованими на серйозні відносини. Та все пішло не по плану: через кілька місяців з’їхалися, а вже за рік він освідчився дівчині на горі Піку-ду-Аріейру на острові Мадейра. Поки ведуча церемонії переповідає love story наречених під мелодію Біллі Айліш, десятки незнайомих молодятам людей починають плакати.
За словами організаторки події та засновниці Sineta Event Team Марини Сінети, можливості розчулитися на весіллі незнайомців в Україні до цього ще не траплялося — свято Віктора та Діани перше в країні. Однак формат набирає популярності в Азії — у В’єтнамі блогер покликав на весілля близько тисячі незнайомців, які погодилися заплатити за вхід, а заручені з Індії запрошують на колоритне свято туристів.
Мотивація пари зрозуміла. Гості гарантовано залишать гроші за вхід, плюс зручно, коли можна надбати велику кількість контактів серед незнайомців. «Нам можуть сказати, що ми хочемо нажитися на інших, — каже Діана. — Але ті, хто стикався з організацією весілля, знають, через що доводиться пройти молодятам».
Весілля Діани та Віктора коштує $65 тисяч. Семиметрова арка, під якою вони стали чоловіком та дружиною, п’ять тонн музичного та світлового обладнання, послуги ведучого (112 тисяч гривень), ілюзіоніста (60 тисяч), танцівниць (101 тисяча), ведучої церемонії (28 тисяч) та майже 60 спеціалістів, які організовували подію. Більшу частину весілля вдалося оплатити завдяки партнерствам, меншу — завдяки гостям.
Хоч Вікторові не довелося спустошувати подушку безпеки, він вважає, що з весіллям як таким відбулися дивні зміни: «Ми дивилися виставу “Гуцульске весілля” — там молода родина виходила в плюс, раніше вона наживала добро. Нині тобі дарують порожній конверт і ти гарантовано виходиш в мінус».
Прийшов, поплакав, закусив
Що більше я випивав, то більше зникало відчуття, ніби я третій зайвий. Але наливка не вимивала того, що я придбав путівку в чуже життя і підглядаю за інтимною подією, де мені немає місця. Проте ще більше мене цікавило, що спонукає витратити 8 тисяч гривень у нестабільні і непередбачувані часи війни, аби стати свідком чужого весілля.
Спеціалістка з експорту Яна, айтішник Роман, працівник в сфері цифрового банкінгу Андрій та ведучий весіль Артем — усі ці «родичі» з Threads, які дізналися про весілля з соцмережі, мають різні мотиви. Роман справляє враження людини, яка бачила все: він розповідає про кураж на Ібісі, езотеричний рейв у Карпатах, закриті столичні вечірки — до послужного списку мало додатися весілля за квитками.
Андрій, поправляючи темні окуляри Prada, називає такі весілля новою формою вечірок для тих, хто має зайві гроші. «І для тих, хто шукає швидкого дофаміну, особливо в часи війни», — додає його знайома Яна.
«Ти не розумієш, братан, — каже мені чоловік, чиє ім’я я не встигаю запитати. — Тут можна запалювати, а потім тобі не буде соромно, бо ти більше ніколи не побачиш цих людей».
Але чи було в цьому весіллі щось іще — крім нетворкінгу, запиту на нові формати та бажання відірватися? Я бачив десятки людей, які плакали, коли наречені обручилися, як і бачив молодят, що знайшли в собі сміливість ризикнути й увійти в новий розділ життя на очах незнайомців.
Приїхавши додому, я ввімкнув «Незваних гостей» — ту саму комедію з 2000-х про двох друзів, які навідувалися на чужі весілля. «Інколи, — каже Джон, один із героїв, — люди приїжджають на весілля, щоб долучитися до кохання». Хоч Джон і хронічний брехун, який прослизає на чужі свята всіма неправдами, він відвідав десятки весіль і щось у них тямить — і, мабуть, цього разу каже правду.