Від творців: український бренд килимів ручної роботи Zv’yazani
Zv’yazani — це новий київський бренд, який створює килими ручної роботи з сучасним дизайном та авторськими варіаціями традиційних українських візерунків.
Засновниці бренду — Наталя Осауленко та Ольга Каретнікова-Котягіна. Раніше одна з них працювала на державній службі, інша була журналісткою. Згодом дівчата заснували власні бренди аксесуарів для бариста та жіночого одягу, а після випадкового знайомства вирішили започаткувати спільну справу — створювати килими.
Нам вони розповіли про пошуки ткаль в українських Карпатах і пустелях Марокко, вартість стартапу і те, чому взагалі вирішили зайнятися саме килимами.
Читайте також:
Від творців: Бренд, який створює феміністські нашивки і значки
Наталі ця ідея спала на думку після того, як вона побачила у подруги килим з Індії. Він настільки сподобався, що вона була готова заплатити за виготовлення подібного в Україні.
Почала шукати майстра і не знайшла — ніхто не хотів братися за килими з оригінальним орнаментом.З Ольгою свого часу теж трапилась подібна історія.“Ось так ми й придумали цей бізнес. Тоді ще не знали, наскільки все буде непросто. Але розуміли, що знайшли майже ніким не зайняту в Україні нішу, і що конкурентів у нас вкрай мало. Є лише кілька великих виробників машинних килимів і маленькі майстерні”, — каже Наталя.
Вже невдовзі дівчата почали ходити музеями та досліджувати українську традицію ткацтва. Візерунки старовинних слов’янських килимів їх підкорили. Тоді й вирішили робити килими з сучасними варіаціями стародавніх орнаментів.
Не знайшовши українських майстрів, дівчата вирішили шукати їх за кордоном.В лютому Ольга поїхала в Індію, знайшла там ткаль, але вималювалася проблема з доставкою вже готових виробів — вона обходилася б занадто дорого.
“В Індії все класно з виробництвом. Приходиш, а там сто людей сидять і тчуть сотню килимків одночасно”, — каже Ольга.
Можливості спілкуватися з майстрами напряму немає, вся комунікація лише через їхніх посередників на марокканських ринках.Попри це, дівчата все ж ризикнули, домовилися про співпрацю і придбали у майстрів кілька готових килимів для продажу.Потім була ще одна спроба знайти українських ткачів. “Ми почали розміщувати оголошення про пошук ткачів у всі можливі групи і спільноти. Відгукнулися дівчата з Карпат”, — каже Ольга.
Перший килим майстрині виготовили за три тижні. Його запостили на Facebook, і того ж дня килим купили.Після цього Наталія й Ольга орендували для майстринь приміщення в Карпатах, купили їм нові ткацькі станки та запустили виробництво.
Від рішення почати бізнес до виготовлення першого килиму минув рік.
Нині у команді Zv’yazani працюють три майстрині з Карпат, технічний директор, SMM-ник і штатний дизайнер. І, звісно, самі засновниці Наталя та Ольга:
“Також ми активно співпрацюємо з українськими ілюстраторами — Ліліт Саркісян, Сашею Годяєвою та Анею Моксуновою. Вони роблять для нас чудові малюнки”.
Дівчата згадують, що спершу навіть не знали, як називалися ткацькі станки і які саме з них їм потрібні.Просто гуглили і вивчали все, що можна, про ткацтво. З появою технічного директора стало легше: «Тепер ми можемо казати, що, мовляв, нам потрібен станок, який робитиме так, так і ось так, а технічний директор у відповідь видасть його назву: «А, то вам потрібен станок з бердо?»», — каже Ольга.
Бренд вже має лінійку з 10 килимів з осучасненими традиційними орнаментами та дизайном від відомих ілюстраторів.
Також є окрема марокканська лінійка килимів від тамтешніх майстрів.
Дівчата готові в будь-який момент братися за виготовлення килимів під конкретних покупців — на основі їхніх ескізів чи побажань.
Розміри вже готових килимів — 2х2,5 м, 2,5х3,2 м та 1,5х1,5 м. Загалом же ніяких обмежень у розмірах і формах виробів не існує — можна виготовити все, що заманеться замовнику:
“Ціни різні — від 16 тисяч гривень за менший килим і до 20-30 тисяч за великий. Килимові доріжки можуть коштувати 3-6 тисяч. Все залежить від розмірів і складності виконання”.
За потреби килим також проклеюється за голландською технологією: до його основи спеціальним клеєм приклеюється бавовняне полотно. Завдяки цьому килим стає більш міцним і довше служитиме. За перші тижні роботи вдалося продати три килими. Їх придбали підприємці з Києва та Львова.
У майбутньому бренд планує виходити і на міжнародний ринок. Саме він цікавий засновницям у першу чергу. Хоча на українських покупців вони, звісно, теж розраховують. “Будемо відвертими: тисяча доларів в Україні та тисяча доларів в Європі — це різні гроші.
Ціна на килими ручної роботи об’єктивно висока для України.До того ж попит у Європі на вироби ручної роботи значно більший, і там подібні килими можуть коштувати кілька тисяч доларів” — каже Ольга. Звісно, бренд поки не приносить прибутку. Все зароблене відразу вкладають у виробництво і розвиток.
“Створювати бізнес заради мистецтва — це значить, що через три місяці він заглохне. Бізнес має створювати гроші та робочі місця, а вже потім мистецтво”, — каже Наталія.
На запуск бізнесу засновниці витратили вже 120 тисяч гривень.“У нас одна тільки ілюстрація для килима коштує 300-400 доларів. Ясно, що якщо продати десяток таких, то вартість ілюстрації відіб’ється. Але маржа від продажу поки незначна”, — каже Наталя.
Один ткацький станок коштує 100-900 доларів. Зарплата ткалі в Карпатах складає близько 8 тисяч гривень на місяць. Іноді більше, якщо з’являються якісь додаткові роботи.
“В Україні лишилися переважно старі майстри, які не хочуть розвиватися і готові робити лише те, до чого вони звикли. Або ж є молоді майстри, які мислять категоріями чистого мистецтва і не хочуть робити комерційні проекти”.
Де брати устаткування, дівчата теж спершу не знали, бо не мали контактів виробників. Врешті два станки їм допомогли знайти у Львові їхні карпатські майстрині.
Наступне питання, яке треба буде вирішити — пошук ринків збуту.
“Цього року ми вже були Ганновері. Це 12 величезних павільйонів з килимами зі всього світу. І виявилося, що там взагалі не було крафтового українського виробника, лише один з машинною роботою”.
Уже найближчим часом дівчата планують відкрити ще одну майстерню у Києві.Це буде швейне виробництво, яке обслуговуватиме усі три бренди засновниць — власне, килими, та їхні інші бізнеси — з пошиття аксесуарів для бариста та жіночого одягу.
“Наразі шукаємо в Києві приміщення, де в одному просторі будуть і наші швеї, і наші ткалі, і навіть фарбувальний цех. Ну, і ми десь в коридорі, як засновники цього всього”.
А ще Ольга і Наталія мріють, що колись випускники інституту прикладних мистецтв імені Бойчука розглядатимуть бренд Zv’yazani як основне і перспективне місце для працевлаштування.Фото: Zv’yazani