Єгипетська сила: навіщо країні фараонів найбільший у світі військовий комплекс «Октагон»

На початку липня в Єгипті відкрили «Октагон» — найбільший у світі військовий комплекс, територія якого вмістила би 38 будівель американського Пентагону. Його офіційна назва — Державний стратегічний командний центр. Здається, що в такому мегацентрі можна розробляти план із завоювання світу, але це оборонний комплекс. Тоді від кого Єгипет збирається оборонятися?

Президент Єгипту й Верховний головнокомандувач Збройних сил Абдель Фаттах ас-Сісі заявляє, що мета проєкту — зміцнення національної безпеки в нестабільному регіоні та підвищення ефективності управління під час криз. Якщо перекласти з офіційної, це означає, що оборонятимуть радше не країну, а чинний політичний режим — від можливих масових протестів і повстань.

«Октагон» — лише елемент значно масштабнішого задуму. Ас-Сісі будує Нову адміністративну столицю Єгипту — гігантське місто посеред пустелі неподалік Каїру, вартість якого оцінюють приблизно у $58 мільярдів.

Коли проєкт презентували у 2015 році, його необхідність пояснювали стрімким зростанням населення Каїру, де сьогодні живе понад 25 мільйонів людей, і хронічною нестачею житла. Нове місто займе близько 700 квадратних кілометрів — приблизно стільки само, скільки Сінгапур.

Тут уже звели нову президентську канцелярію, будівлі Кабінету та Ради міністрів, парламенту й Сенату, Верховного конституційного суду, а також міністерств і центральних державних установ. Зараз вони поступово переїздять до Нової адміністративної столиці.

Її перші житлові квартали планують заселити до 2030 року, а повністю завершити будівництво міста — до 2050-го. Воно має вмістити до 7 мільйонів осіб. Але це будуть не пересічні мешканці Каїру та його околиць, а державна еліта, наближені до влади та іноземні інвестори. Саме для них зводять престижне житло, бізнес-центри та зокрема 393-метровий хмарочос «Iconic Tower» — найвищу будівлю Африки.

Усе виконано в помпезному стилі: футуристичні форми поєднуються з елементами неокласицизму та давньоєгипетської архітектури, великою кількістю позолоти й пишним декором. Саме таку архітектуру нерідко обирають авторитарні лідери — від Гурбангули Бердимухамедова в Туркменістані до Дональда Трампа, який закликав повернутися до класичного стилю у федеральних будівлях. Її показна розкіш має підкреслити відокремленість нової столиці від решти країни.

В одній з промов Ас-Сісі прямо говорив про необхідність захистити «центри ухвалення рішень» від можливого суспільного тиску. Після подій Арабської весни 2011 року, коли масові протести призвели до повалення президента Хосні Мубарака, влада почала шукати способи не допустити повторення такого сценарію. Саме тому нову столицю будують за 45 кілометрів від густонаселеного Каїру.

«Державі довелося залишити столицю [Каїр], щоб гарантувати, що це більше не повториться... Ніхто більше не зможе зробити цього в Єгипті, але вони вигадуватимуть інші способи нашкодити Єгипту».

Захищати нову столицю і має «Октагон» — комплекс із 13 стратегічних і логістичних зон, де розміщені командні центри, комунікаційна інфраструктура, адміністративні будівлі та оперативні об'єкти. Його побудували за радіально-осьовою схемою: вісім корпусів розташовані на невеликій відстані один від одного та з'єднані в єдину систему управління зі зручними внутрішніми комунікаціями.

Президентська адміністрація заявляє, що проєкт «Октагона» натхненний водночас давньоєгипетською цивілізацією та сучасною цифровою системою державного управління. Проте влада досі тримає в таємниці імена архітекторів, генерального проєктувальника, конструктивну схему будівель, використані матеріали та точну вартість будівництва комплексу.

Створення проєкту, який має захистити військову диктатуру Єгипту від вибуху народного гніву, стало закономірним наслідком політики країни, де військові — це не лише армія, а й величезна бізнес-імперія.

Саме військові володіють найбільшими підприємствами Єгипту, контролюють будівництво доріг, мостів та іншої інфраструктури. Їм належать будівельні компанії, виробництво продовольства, мережі автозаправок і готелі. Великий бізнес фактично не може працювати без схвалення військових. Вони отримують прибуток від цих проєктів і водночас контролюють розподіл значної частини капіталу, посилюючи свій вплив не лише на політику, а й на економіку.

Натомість більшість населення живе у вкрай складних умовах. Останніми роками влада перестала публікувати офіційну статистику, але відомо, що 2023 року інфляція сягнула приблизно 40%, а ціни на продукти зросли майже на 70%. Погіршення економічної ситуації зробило Єгипет одним із найбільших джерел нелегальної міграції до Європи.

Утім, змінювати курс влада не збирається. Під час відкриття «Октагона» 4 липня Ас-Сісі наголосив на рішучості продовжувати економічні реформи. Саме в їхніх межах товари та послуги через високу вартість стали недоступними для багатьох єгиптян, єгипетський фунт суттєво знецінився, а податки зросли.

Отже, у пустелі зводять нову столицю, президентські палаци та інші дороговартісні споруди, і тим часом військові й політична еліта продовжують збагачуватися. Це лише посилює суспільне невдоволення, яке рано чи пізно може вилитися у масштабні протести. І держава вже готується до такого сценарію.

Єгипет залишається однією з найрепресивніших держав регіону. У країні утримують десятки тисяч політичних в'язнів. Практикуються насильницькі зникнення: людину можуть викрасти, а її рідні місяцями не знають, де вона перебуває і за якими звинуваченнями її утримують. Дехто роками залишається під вартою без суду.

Нову адміністративну столицю будують уже в епоху розвинутих цифрових технологій. Це означає, що місто значно краще контролюватиметься за допомогою камер та інших інструментів моніторингу. У разі масових протестів влада матиме значно більше можливостей відстежувати їхній розвиток і швидко придушувати.

Звідки у країни, де мільйони людей живуть за межею бідності, гроші на нову столицю та найбільший у світі оборонний комплекс? Головне джерело — продаж землі. Для будівництва Нової адміністративної столиці уряд створив державну компанію «Адміністративна столиця для міського розвитку», акціонерами якої стали Міністерство оборони та державне Управління нових міських громад. Держава безкоштовно передала Управлінню величезну ділянку пустелі, після чого воно почало продавати землю девелоперам, здавати її в оренду та залучати інвесторів. Саме це стало основним джерелом фінансування перших етапів будівництва.

Ще одне джерело — кредити Міжнародного валютного фонду, Світового банку та, як не дивно, Китаю. Китайські державні компанії будують хмарочос «Iconic Tower» і Центральний діловий район, до якого входять близько двадцяти висотних будівель — офіси, готелі, житлові вежі та торговельні площі.

І, звісно, армія. Оскільки військові володіють великими будівельними компаніями, значну частину робіт виконують саме структури, пов'язані зі Збройними силами.

«Октагон» і Нова адміністративна столиця стали не просто найбільшими будівельними проєктами в історії Єгипту, а й символами нової моделі стосунків між державою та суспільством. Проте що далі влада віддаляється від громадян — фізично, інституційно й технологічно, — то сильнішим стає напруження. Історія неодноразово доводила: стійкість держави визначається не розміром оборонних комплексів, а здатністю влади зберігати довіру суспільства.