Департамент охорони культурної спадщини розпочав процедуру надання офіційного статусу Флорівському цвинтарю на Замковій горі.
«Ми працюємо над тим, щоб уперше в історії на Замковій горі було офіційно зафіксовано понад пів сотні старовинних надгробків — як пам’ятка культурної спадщини», — розповів Роман Маленков, заступник генерального директора Київського науково-методичного центру з питань охорони пам’яток ДІАЗ «Стародавній Київ».
Наразі кладовище не має охоронного статусу. Після завершення підготовки матеріалів питання розглядатимуть на Консультативній раді з питань охорони культурної спадщини Департаменту.
Флорівський цвинтар — некрополь Вознесенського Флорівського монастиря, одного з найстаріших жіночих монастирів Києва. У сучасному вигляді він сформувався в ХІХ столітті, коли монастир став місцем поховання для київської інтелігенції, духовенства та благодійників, зазначають у заповіднику «Стародавній Київ».
У 1917 році на Флорівському кладовищі поховали 16 воїнів 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького, які загинули від рук росіян. Станом на 1929 рік тут було кілька сотень поховань, площа цвинтаря складала 2,5 гектара.
Після Другої світової війни на території гори розмістили військовий об’єкт — радіостанцію-глушилку, що остаточно знищила монастирський цвинтар. Деякі поховання родичі померлих перенесли на Лук’янівське кладовище. Утім, переважна більшість могил після 1960-х років (а особливо у 1990-х роках) були зруйновані.