Співробітники Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» разом із командою «Україна Інкогніта» знайшли втрачений фрагмент мурів Флорівського монастиря.
Це ділянка огорожі XIX століття на схилах Замкової гори, місцезнаходження якої десятиліттями описували лише як «десь там».
Виявлений фрагмент має приблизно 30 метрів завдовжки. За словами керівника заповідника Романа Маленкова, складний рельєф урятував мур від демонтажу у радянські часи. Коли восени опало листя, дослідники змогли побачити його в хащах на південному боці гори.
Під час огляду знайшли також неописані раніше склепіння над проходами в підземні простори. За попередніми версіями, це можуть бути льохи, гробівці монастирського цвинтаря або колектори для відведення дощової та талої води.
Нагадаємо, що у 1834 році до Флорівського монастиря приєднали територію гори Киселівка (Замкової), яку спочатку оточили дерев’яною огорожею за проєктом архітектора Людвіка Станзані. У 1840–1850-х роках її замінили муром за проєктом Павла Спарро. Огорожа була близько трьох метрів заввишки й до 60 сантиметрів завтовшки, зведена з жовто-рожевої цегли.
Через зсуви частину стіни розібрали ще в XIX столітті, а інші фрагменти вважали втраченими. До нашого часу збереглися лише ділянки біля дзвіниці та на вулиці Хорива, де стоїть північна брама без арки.
На знайденій цеглі виявили клейма «КП 1843», що підтверджує датування муру 1840-ми роками. Заповідник планує обміряти збережені фрагменти, нанести їх на карту та дослідити прилеглі підземелля.