Міжнародна команда вчених вилучила ДНК із картини «Святе дитя» та інших предметів. Частина знайдених зразків може належати італійському художнику й мислителю Леонардо да Вінчі, повідомляє Science.
Дослідження провели учасники Leonardo da Vinci DNA Project (LDVP) — міжнародного наукового проєкту, який уже понад десять років намагається знайти біологічні сліди художника. Вони оприлюднили його на платформі bioRxiv.
Команда порівняла ДНК із чоловічої лінії, отриману з картини, та ДНК із листа XV століття, написаного родичем родини да Вінчі — кузеном діда Леонардо. За висновками авторів, ці зразки належать до однієї генетичної групи людей зі спільним предком у Тоскані — регіоні, де народився Леонардо.
Водночас самі дослідники наголошують: це не є прямим доказом, що ДНК на малюнку точно належить Леонардо да Вінчі. Генетик Чарльз Лі, чия команда аналізувала зразки, зазначає, що встановити особу за такими фрагментами надзвичайно складно. Антрополог і фахівець із давньої ДНК Девід Караме́ллі з Університету Флоренції також підкреслює обережність у висновках.
Головна проблема полягає в тому, що немає підтвердженого зразка ДНК самого Леонардо. Його поховання було порушене ще на початку XIX століття, а прямих нащадків він не мав. Тому команда намагається відновити родинний генетичний слід через батьківську лінію.
У травні 2025 року дослідники опублікували велике генеалогічне дослідження, у якому простежили чотири безперервні чоловічі лінії, що походять від батька Леонардо — сер П’єро да Вінчі. У результаті вони ідентифікували 15 живих чоловіків-нащадків (нині 14 — один із них помер у грудні). Наприкінці цього місяця команда планує проаналізувати ДНК кількох із них.
Паралельно LDVP працює з похованнями ймовірних родичів Леонардо в церкві Санта-Кроче у Вінчі. Під час розкопок у квітні 2024 року археологи знайшли кістки кількох людей. Радіовуглецевий аналіз показав, що одна з кісток датується 1421–1457 роками — часом, коли був живий дід Леонардо. Дослідники підтвердили, що останки належать чоловікові, і планують порівняти його ДНК із генетичними даними живих родичів.
Щоб отримати ДНК із паперових об’єктів, команда використовувала дуже обережний метод: поверхню злегка протирали спочатку зволоженим, а потім сухим тампоном. Це дає змогу зібрати біологічні сліди з волокон паперу без видимої шкоди для роботи.
Із картини «Святе дитя» вдалося отримати значну кількість людської ДНК, особливо зі зворотного боку аркуша. Окремо дослідники перевірили, що ці зразки не належать артдилеру Фреду Клайну, який володів роботою у 2000-х роках. Водночас атрибуція твору і досі залишається предметом дискусій: частина експертів припускає, що автором роботи міг бути один з учнів майстра.
У підсумку частину зразків із малюнка та родинних листів вдалося віднести до гаплогрупи E1b1b — генетичної лінії, поширеної в Тоскані й потенційно пов’язаної з родиною да Вінчі. Водночас науковці наголошують: таку саму гаплогрупу могли мати й інші люди, які торкалися цих об’єктів упродовж останніх п’яти століть.
Дослідники називають свою роботу кроком до розвитку «артеоміки» — підходу, за якого біологічні сліди можуть доповнювати традиційні методи атрибуції мистецтва. Наступні етапи проєкту пов’язані з розширенням бази для порівняння та пошуком нових об’єктів, на яких могли зберегтися клітини шкіри митця.
Леонардо да Вінчі народився 1452 року в тосканському селі Анк’яно поблизу Вінчі. Він увійшов в історію як художник, інженер, анатом і винахідник епохи Відродження. За життя Леонардо створив менше 20 живописних робіт, серед яких «Мона Ліза» та «Таємна вечеря», але залишив тисячі малюнків, ескізів і нотаток. Їх і досі вивчають дослідники.