У віці 88 років помер німецький художник, графік і скульптор Георг Базеліц. Його смерть 30 квітня підтвердила галерея Thaddaeus Ropac, яка представляла митця багато років.
Базеліц вважався одним із найвпливовіших художників повоєнної Німеччини. У повідомленні галереї його назвали «титаном сучасного живопису, скульптури, рисунка та графіки» й одним із найважливіших митців нашого часу.
Справжнє ім’я художника — Ганс-Георг Керн. Він народився 1938 року в Саксонії, у селищі Дойчбазеліц, від назви якого згодом узяв псевдонім. У 1950-х Базеліца відрахували з мистецької школи в Східному Берліні за «політичну незрілість». Після цього він продовжив навчання і роботу в Західному Берліні.
У 1960-х Базеліц став помітною фігурою завдяки експресивним полотнам із людськими фігурами — на противагу абстрактному мистецтву, де зображення не обов’язково має впізнаваний сюжет чи предмет. У 1961 році він створив маніфест «Pandemonium», спрямований проти домінування американської абстракції, і звернувся до спадщини німецького експресіонізму.
У 1963 році кілька його робіт конфіскували з виставки в берлінській галереї через звинувачення в непристойності.
Наприкінці 1960-х він почав писати картини догори дриґом. Цей прийом став його головним художнім знаком і мав змістити увагу глядача із сюжету на форму та сам живопис. Першою такою роботою називають «Der Mann am Baum» 1969 року.
У своїх роботах Базеліц часто звертався до тем німецької історії, війни, провини, розколу країни й повоєнної травми. Наприкінці 1970-х він також почав працювати зі скульптурою.
Його практика не раз викликала суперечки. На Венеційській бієнале 1980 року дерев’яна скульптура Базеліца «Model for a Sculpture» спричинила обурення, оскільки її помилково трактували як натяк на нацистське вітання. Сам художник наполягав, що йшлося про інший жест.
У 1980-х роках Базеліц увійшов до переліку найбільш високооплачуваних німецьких живописців. А в 2004 році отримав Praemium Imperiale — одну з найпрестижніших міжнародних премій у галузі мистецтва.
Водночас Базеліц до кінця життя залишався суперечливою фігурою. Його публічні висловлювання не раз викликали критику — зокрема через знецінення жінок-художниць і симпатії до Дональда Трампа. У 2022 році він також ініціював дискусію про те, чи мають твори мистецтва нацистської доби повертатися до музейних колекцій.
Базеліц продовжував працювати до останніх років життя. У пізніх роботах він часто звертався до тем старіння, тілесної вразливості й пам’яті, зокрема зображував себе та дружину Ельке.
6 травня у Венеції відкриється його виставка «Eroi d’Oro» — «Золоті герої», де покажуть нову серію монументальних робіт митця. Виставка триватиме у Fondazione Giorgio Cini до 27 вересня 2026 року.
У флорентійському Музеї Новеченто (Museo Novecento) триває велика виставка «AVANTI!». Вона об’єднує приблизно 170 робіт Базеліца, зокрема гравюри, живопис і скульптури, та триватиме до 13 вересня 2026 року.
Зальцбурзький Музей сучасного мистецтва присвятив Базеліцу два проєкти: «BASELITZ JETZT» з роботами останніх десяти років і «BASELITZ MANIFESTOS», присвячений його рисункам і маніфестам 1960-х. Перший триватиме до 18 жовтня, другий — з 3 липня до 4 жовтня 2026 року.