Дизайнер створив взуття з розрізаних тенісних м’ячів
Дизайнер Соруш Ріазі Ісфагані створив у межах експериментального проєкту SLICE прототип взуття з фрагментів використаних тенісних м’ячів. М’ячі розрізають за допомогою спеціальних шаблонів, надрукованих на 3D-принтері, а з отриманих деталей збирають взуття, пише Designboom.
Кожен м’яч закріплюють у шаблоні, який задає лінії розрізу, а потім вручну розрізають скальпелем і ножем. Так із нього отримують вигнуті смуги та ширші деталі різної форми.
Ширші фрагменти розміщують у передній частині взуття, а вужчі — уздовж боків. Їх складають навколо форми, що повторює стопу, і зшивають струнами зі старих тенісних ракеток. Місця з’єднання залишають відкритими, тому спосіб складання взуття видно з усіх боків.
На поверхні м’ячів зберігаються білі шви, логотипи виробників, потертості та вицвілі ділянки. Через різний ступінь зношення фрагментів взуття має неоднорідну фактуру. Прототип вийшов широким і дещо масивним та поки що радше демонструє можливості матеріалу, ніж нагадує серійні спортивні кросівки.
Спочатку Ісфагані випробував більш поширений спосіб перероблення. Він подрібнив використані тенісні м’ячі та змішав отриману крихту з натуральним каучуком, щоб виготовити підошву.
Матеріал був придатним для використання, проте після подрібнення м’ячі втрачали свою вигнуту форму й фактуру. Також зникало поєднання гумової оболонки з ворсистим покриттям. Тому дизайнер вирішив не перетворювати м’ячі на крихту, а використати їх як готові деталі.
Кожен розрізаний фрагмент уже має задані форму, товщину й текстуру. Цифрові моделі шаблонів можна змінювати відповідно до розміру взуття або пристосовувати для створення інших виробів.
Тенісні м’ячі складно переробляти, оскільки їхнє повстяне покриття міцно з’єднане з гумовою оболонкою. Навіть після того, як м’яч утрачає необхідні для гри тиск і відскок, обидва шари часто залишаються цілими. Під час перероблення такі м’ячі зазвичай подрібнюють на гранули, які використовують для покриття кортів, підлоги або виготовлення інших виробів.
За даними, наведеними в описі SLICE, у світі щороку виробляють близько 300 мільйонів м’ячів для тенісу й паделу, більшість із яких зрештою викидають. У цьому проєкті м’ячі не подрібнюють і не нагрівають, а використовують їхню початкову форму та властивості як частину конструкції взуття.
SLICE поки що існує як експериментальний прототип, представлений на James Dyson Award 2026. Перед можливим запуском у виробництво необхідно перевірити, наскільки взуття стійке до води, багаторазового згинання та зношування. Також ще невідомо, як на міцність конструкції впливають різна товщина гуми й стан використаних м’ячів.
Наразі кожен м’яч розрізають вручну. Для масштабування проєкту знадобиться швидша система підготовки, розрізання та сортування матеріалу.