У Львові вперше відкриють для відвідувачів кам’яницю з готичним різьбленням і кахлями XV століття

У Львові вперше відкриють для відвідування кам’яницю на вул. Вірменській, 17. Під час реставрації там знайшли елементи XV століття та інші фрагменти, які можуть свідчити, що історія будівлі почалася приблизно на 200 років раніше, ніж вважали досі, повідомили організатори «Днів європейської спадщини у Львові».

Кам’яницю традиційно датували серединою XVII століття. Однак команда девелоперського бюро «Будинки та люди» виявила в ній давніші елементи: готичне кам’яне різьблення, підлогу та кахлі XV століття, давні дверні портали, а також гіпокауст — систему обігріву, у якій тепле повітря циркулювало під підлогою.

Ці частини будівлі, які зазвичай недоступні для огляду, покажуть під час екскурсій у межах «Днів європейської спадщини у Львові». Також відвідувачам розкажуть, як досліджують і зберігають історичні елементи під час реставрації.

Екскурсію проведе Олексій Курилишин — співзасновник бюро «Будинки та люди» та ініціатор реставрації кам’яниці.

Відвідати будинок можна буде 11 та 12 вересня з 12:00 до 13:30. Участь безкоштовна за попередньою реєстрацією, яку відкриють на початку вересня разом із реєстрацією на інші події «Днів європейської спадщини у Львові».

Кам’яниця також відома як Еміновичівська. У XVII столітті нею володів вірменський рід Еміновичів, а під такою назвою будинок згадується в документах 1662 та 1767 років. У 1769 році його реконструював Петро Лубковський, однак перебудова не змінила основної структури кам’яниці.

Під час досліджень у будівлі виокремили близько десяти етапів перебудов — від XV століття до періоду Другої світової війни. Серед найдавніших збережених елементів — готичні портали й вікна. На кам’яному обрамленні одного з них залишилися сліди пожежі 1527 року, яка знищила значну частину готичної забудови Львова.

Кам’яниця має статус пам’ятки архітектури та містобудування національного значення. Вона розташована в межах ансамблю історичного центру Львова, внесеного до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.