Другий рік поспіль Україна святкуватиме День Незалежності в умовах повномасштабної війни з Росією. За повідомленням КМДА, місто не влаштовуватиме масових заходів. Лише на Хрещатику проведуть виставку підбитої російської військової техніки.
Пригадуємо, як відбувалося святкування у попередні роки.
Цікавий факт: перше святкування Дня Незалежності відбулося, хоч і у 1991 році, але ще до його офіційного проголошення – урочисті заходи у Києві пройшли 16 липня, у річницю Декларації про державний суверенітет України.
Тодішні ще комуністичні керівники за багаторічною традицією поклали квіти до пам’ятника Леніну, а Хрещатиком пройшов багатотисячний марш із синьо-жовтими прапорами та громадянами у національних вбраннях.
Увечері на тодішній площі Жовтневої революції (нині – Майдан Незалежності) відбувся святковий концерт, де ще під наглядом гранітного Леніна виступали українські виконавці, а хедлайнерами святкування стали гості зі Львова – група «Брати Гадюкіни».
Цього року 24 серпня на Хрещатику відбувся перший в історії України військовий парад до Дня Незалежності. Головною вулицею столиці пройшлися військовослужбовці, але військова техніка не була залучена.
У ці роки Майданом Незалежності пройшли не лише підрозділи ЗСУ та інших формувань, а й колони військової техніки.
Під час заходів українські військові вперше були нагороджені спеціальним знаком учасника параду до Дня Незалежності.
У 1998 році на Хрещатику відбулося театралізоване дійство, частиною якого стали урочиста хода спортсменів та парад ретро-автомобілів. А через рік над центром Києва з’явилася авіація.
Перший ювілей – десятиріччя Незалежності святкували з розмахом: на Майдані встановили верхню частину монументу Незалежності (Берегині), до Києва приїхали президенти Польщі Олександр Кваснєвський та головний винуватець нинішньої кровопролитної війни Володимир Путін. Вони спостерігали за наймасштабнішим на той момент військовим парадом.
Центром української столиці пройшли 18 підрозділів, 173 одиниці техніки (серед них нові танки Т-84), та 1450 військових у складі механізованої колони, загалом було задіяно 6500 військовослужбовців. Також було проведено авіапарад.
Секретаріат новообраного Президента Віктора Ющенка закликав «відмовитися від шароварщини» під час святкування Дня Незалежності. Відповідно, дещо змінився й формат святкування: у Софії Київській за участі президента відбулася «Молитва за Україну», на Майдані Незалежності народні умільці представляли власні вироби та співав хор Національної опери.
Військовий парад було скасовано, натомість Хрещатиком крокували військові музиканти.
Несподівано для багатьох й, певно, для зовнішнього світу вперше з дня проголошення Незалежності України у 2008 році у Києві відбувся один з наймасштабніших військових парадів. У ньому взяли участь 144 одиниці озброєння та військової техніки (у тому числі батареї «Град», «Ураган», «Смерч»), понад 3500 військовослужбовців, 22 літаки у складі повітряної колони.
А вже наступного року, в останній рік каденції Ющенка, військовий парад навіть перевершив попередній: над Хрещатиком пролетіло 35 літаків та вертольотів винищувальної, штурмової, бомбардувальної, розвідувальної, армійської і транспортної авіації.
Гості та учасники церемонії того дня побачили справжнє диво: над містом пролетів найбільший у світі літак «Мрія». На жаль, у 2022 році російські окупанти знищили його в аеропорту Гостомеля.
З приходом до влади Віктора Януковича стала помітною тенденція поступового згортання святкування Дня Незалежності. А в 2011 році воно відбулося із сутичками активістів з правоохоронцями.
Президент видав указ про скасування військового параду у Києві. А у містах, де розташовані штаби військових округів та видів ЗСУ, було заборонено феєрверки та будь-які масові заходи.
Натомість опозиційні політики та їхні прихильники цього дня провели мітинг біля пам’ятника Шевченку та вирушили ходою до Адміністрації президента. Через деякий час між ними та силовиками загону «Беркут» відбулися сутички із застосуванням сльозогінного газу.
Перший День Незалежності після Революції гідності, анексії Криму та в умовах активної фази АТО.
Президент Петро Порошенко видав указ про проведення військового параду. Хрещатиком крокують півтори тисячі військовослужбовців, 49 одиниць військової техніки, серед яких «Смерчі» та «Точка-У». Частина техніки та особового складу по завершенню заходів вирушили до зони АТО.
Проведення параду викликало широку дискусію у суспільстві. Критики урочистостей наголошували на тому, що у дні, коли відбувалися бої за Іловайськ, техніка була більше необхідна на фронті.
Військові паради за каденції Порошенка стають масштабнішими: центром столиці крокують ветерани АТО, до них доєднуються військові підрозділи 10 країн-партнерів України, 9 з яких є членами НАТО.
Серед гостей – міністри оборони європейських країн та командувач Армії США в Європі Бен Ходжес.
Військову техніку виставили для огляду на Хрещатику. У 2018 році вперше за багато років у параді взяла участь військова авіація, відбувся традиційний забіг у національному одязі, а ввечері на НСК «Олімпійський» відбувся святковий концерт гурти «Океан Ельзи».
Новообраний президент Володимир Зеленський скасував військовий парад на День Незалежності.
У новоствореному Офісі Президента розповіли про новий формат святкування: вшанування пам’яті героїв та загиблих, урочистості на Майдані Незалежності з хвилиною мовчання та виконанням гімну. А також прогресивне нововведення – музично-хореографічний флешмоб, де українські артисти у сучасному аранжуванні виконували відомі українські пісні.
Також відбувся Марш захисників України за участю ветеранів бойових дій.
30-річчя Незалежності та останнє святкування перед початком повномасштабної війни. Воно було урочистим та масштабним: парад за участю українських та іноземних військових, авіації (зокрема, востаннє перед своїм знищенням над Хрещатиком пролетів легендарний літак «Мрія»).
Завершилось все святковим концертом. За даними поліції, у Києві участь у святкових дійствах взяли близько 100 тисяч громадян.
В умовах повномасштабної війни з 22 до 25 серпня у Києві було заборонено проводити масові зібрання, мітинги та інші заходи, що пов’язані з великим скупченням людей.
Протягом цих днів на Хрещатику відбулася виставка знищеної російської військової техніки.
Фото: Олександр Клименко, Ukrinform, ЦДКФФА України, Сергій Долженко/Reuters, Радіо Свобода, AFP, EPA, Офіс Президента.