Схил Щекавиці та залишки церкви на Подолі внесли до Держреєстру нерухомих пам’яток

Ще три об’єкти культурної спадщини Києва внесли до Держреєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятки археології місцевого значення.

Про це повідомляє КЗ «Центр консервації предметів археології», який і підготував облікові документи на ці пам’ятки.

Зазначається, що до Держреєстру нерухомих пам’яток внесли:

• залишки мурованої церкви ХІІ–ХIV ст. (вул. Волоська, 21–25);

Вони були зафіксовані на місці знесеної старої забудови. На глибині 1,5 м знайли фундаменти церкви ХІІІ–XIV ст. та залишки кладки із цегли-плінфи ХІІ століття. Це був невеликий тринефний храм 13 м завширшки із порядовою кладкою стін на цем’янковому розчині та стрічковим фундаментами — на глині. Храм продовжував існувати й у XIV столітті.

• печерне житло кінця ХVIII–ХІХ ст. (північно-східний схил гори Щекавиці);

На рівні підлоги привхідної камери зібрали кілька фрагментів стінок гончарних посудин, найбільш ранні з яких датуються давньоруським часом, а найбільш пізні — XVIII–XIX століттями. Вхід до печери являв собою отвір з округлим склепінням і вертикальними стінками, з горизонтальною рівною материковою підлогою. Від входу починалася невелика привхідна камера прямокутної в плані форми з округлим склепінням та прямовисними стінками.

• залишки церкви ХІІ ст. (Вознесенський узвіз, 22).

У 1878 році їх уперше дослідив археолог Петро Лашкарьов. На той час стіни храму збереглись на висоту до 1 м, також збереглися залишки фрескового розпису. Фундаменти, залишки стін і стовпів храму були складені із цегли на розчині вапняку із сумішшю товченої цегли. Підлога церкви була з квадратних керамічних плиток, викладених у шаховому порядку на вапняковій підмазці. Вдруге залишки церкви в 1947 році дослідив археолог Михайло Каргер, який з’ясував, що це був одноапсидний храм середини ХІІ — початку ХІІІ ст.

Пам’ятки внесли до Держреєстру згідно Наказу Міністерства культури та інформаційної політики від 22 січня 2024 року. Подав їх до міністерства Департамент охорони культурної спадщини КМДА.

Зазначені пам’ятки є автентичними об’єктами археологічної спадщини та невідтворними джерелами знань про життя, матеріальну та духовну культуру населення Давнього, пізньосередньовічного та модерного Києва.

Раніше ми писали, що архітектурну пам’ятку в центрі Києва продали на аукціоні за понад 43 млн гривень.

Фото: ательє Франца де Мезера/»Вечірній Київ»; КЗ «Центр консервації предметів археології»