Попри жорстокі обстріли та відключення світла, мистецьке життя Харкова триває. За час війни культурні простори міста трансформувалися, адаптувалися та почали існувати у форматі фотовиставок в укриттях, концертів під повітряні тривоги, поетичних здибанок задля зборів на ЗСУ, театральних вистав про буття у війні.
У цьому матеріалі розкажемо, про те, чим зараз живе та живиться культурний двіж Харкова.
Читайте також: “Зараз народжується новий Харків”: Хто і навіщо будує центр сучасної культури у місті під обстрілами
Ще у далекому вже 2008 році харківський митець із псевдонімом Мультфільм Гагарін розпочав серію поетичних батлів, які отримали назву літературний слем. Згодом "бразди правління" перейшли до Артема Ельфа, Олександра Кудя та Фрідріха Швальбе.
За солідний час свого існування формат літслему, де різні поети-аматори змагалися з такими ж поетами-аматорами, зазнавав змін, розширював свою географію за межі Харкова (до Дніпра, Львова, Києва, Кривого Рога тощо), змінювалися слем-майстри та тематики заходів.
Незмінним лишилося тільки одне: літслем є простором для самовираження, нового поетичного слова, збираючаючи та групуючи сміливців, яким є що сказати цьому місту та світу. З роками літературний слем у Харкові оформився у повноцінне поетичне ком'юніті, що продовжує поповнюватися новими поетами та поетками. Адже літслем у Харкові не припинив своєї діяльності з початком повномасштабного вторгнення.
Після паузи в рік та долучення активних учасників літслем-руху до лав ЗСУ, поетичні батли в Харкові відновилися. З початку повномасштабного вторгнення у місті пройшло вже два літературні слеми. Також за цей час поетичні батли організували у Києві, Дніпрі, Полтаві, Хмельницькому. Найближчий літературний слем планується вже 20 квітня в Одесі.
Взяти участь у літслемі може кожен охочий, хто бажає поділитися своєю творчістю та перфомансом з однодумцями. Під час заходів відбувається збір коштів на потреби ЗСУ, тож вхід та участь у літслемі відбувається за мінімальний фіксований донат (суму за бажанням можна збільшити).
Стежте за сторінкою Litslam в Інстаграмі, аби не пропустити актуальні події.
"Нафта" — альтернативний незалежний театр, діяльність якого розпочалася у 2018 році. Задача, яку поставили перед собою творці "Нафти" з початку створення — "розгризати стандарти, згризати рамки, палати по суті". Позиціонується як відкрита театральна платформа, без фіксованої трупи та класичних канонів.
"Нафта" дає можливість різним акторам, режисерам, музикантам, хореографам, художникам та музикантам поділитися своїми ідеями, зібрати команду та створити новий театральний проєкт.
Актуальні теми та інтерактивність замість традиційних методів драматичного театру, таких як переосмислення, дослідження та ризик — це все про "Нафту". Актори на сцені прагнуть залучити глядачів до розмови, обговорюють актуальні соціальні теми та спонукають людей ставити питання, відчувати та думати.
Творці "Нафти" зазначають, що їхнє мистецтво — це про відкритість, експерименти, нові форми та творчу синергію. Не зважаючи на всі виклики прифронтового міста, театр анонсує спектаклі у Харкові, а також гастролює Україною. До речі, вже 27-28 квітня у Харкові пройде показ вистави "Хтось такі як я" — перформативно-фізичної моновистави Ніни Хижної. Також подивитися виставу можна буде 30 квітня у Києві та 4 травня у Львові. Для учасників/иць бойових дій вхід на вистави — вільний.
Більше подробиць — на сторінці "Нафти" в Інстаграм.
"ЄрміловЦентр" — центр сучасного мистецтва у Харкові, розташований у самому серці міста. Названо на честь Василя Єрмілова, відомого харківського художника та представника українського авангарду. "ЄрміловЦентр" — найбільший виставковий простір Харкова, представляє сучасні українські художні процеси.
Як зазначають керівники осередку, "ЄрміловЦентр" — місце для культурних програм і кураторських проєктів; тут прагнуть вести мистецький діалог з глядачами-відвідувачами та працювати разом з іншими країнами.
"ЄрміловЦентр" відкрився у 2012 році. З того часу тут було проведено десятки виставок, воркшопів, зустрічей, лекцій, концертів, фестивалів і виставок. З початку повномасштабного вторгнення центр не припинив своєї діяльності. Тут проходили концерти, відеопокази, лампові здибанки мистецьких формувань Харкова тощо.
Навіть удар російської ракети по району Задержпром’я 2 січня 2024 року, внаслідок якого було пошкоджено приміщення центру, не став на заваді роботи цього культурного простору. Адже, на щастя, приміщення центру вдало розташоване у підвалі.
Зараз у "ЄрміловЦентр" триває виставка "Фонтан виснаження 1994—2024 Павла Макова". Як зазначили організатори експозиції, "“Фонтан виснаження” має довгу історію, він з’явився з малюнків на папері, з контексту Харкова 1990-х, з уважних прогулянок містом і спроби Макова зафіксувати стан міської ментальності того часу".
Виставка відкрита для відвідувачів "ЄрміловЦентра" з 29 березня по 29 червня. Більше про наступні події — на сторінці виставкового простору в Інстаграм.
Харківський "ЛітМузей" було створено в квітні 1988 року з ініціативи харківських письменників для того, аби "збирати, зберігати, досліджувати й популяризувати українську, зокрема слобожанську, літературну спадщину, включати книгу в життя українців задля інтелектуального та творчого розвитку, культурного дозвілля, осмислення сьогодення через минуле".
Після 24 лютого 2022 року музей не змінив своєї місії, проте як і більшість мистецьких ініціатив Харкова адаптувався до реалій війни, відповідаючи на виклики нової реальності.
За вже більш ніж 2 роки повномасштабного вторгнення з ініціативи "ЛітМузею" у Харкові було ініційовано чимало проєктів. Зокрема, записано музичний альбом SKOVORODANCE, у якому Сергій Жадан та Юрій Гуржи по-новому осмислили поетичну спадщину Григорія Сковороди. Альбом став більше, ніж просто музикою, маштабувавшись до формату проєкту, в рамках якого відбулися живі концерти, випустився наклад платівок.
"ЛітМузей", попри вибухи, блекаути та транспортний колапс продовжує проводити поетичні читання "На Драбині", опікуватися резиденцією "Слово", влаштовувати виставки, брати участь у програмах на хвилях харківського радіо "Накипіло", а іноді навіть перетворюватися на мистецьку лабораторію та майстерню.
Більше про діяльність та події харківського "ЛітМузея" на сторінці проєкту в Інстаграм.