Однотонні фасади та світлі кольори — так виглядають багатоповерхівки на Київщині, які ще зовсім нещодавно були ледь придатними до життя.
Пошкоджені внаслідок російських обстрілів "хрущовки" та "панельки" Бучі відбудовують за допомогою конструктора фасадів, який розробили архітектори студії Gurtom.
Співзасновниця архітектурного бюро Катерина Оначук розповіла, як універсальний дизайн відновленого житла змінює обриси міста.
Катерина Оначук працює архітектором 23 роки. Вона розробляла проєкти житлової забудови, була головним аріхтектором ЖК і ТРЦ Республіка. З початку війни специфіка її роботи змінилася, свою увагу вона зосередила на відбудові.
Проєкт відновлення багатоповерхівок за допомогою конструктора фасадів спершу почали втілювати у Бородянці, яка сильно постраждала від російських обстрілів. Тоді Катерина подумала, що для панельок і Хрущовок варто придумати універсальний принцип – простий у реалізації та із використанням бюджетних матеріалів.
У той же час до архітектурної студії Катерина Gurtom звернулися із запитом розробити концепцію благоустрою по вулиці Яблунська у Бучі. Спершу перед архітекторами стояло завдання відновити тротуари, зробити огородження і точкові проєкти на місці зруйнованих будівель.
“На тій вулиці теж були Хрущовки і панельки, тож ми подумали, що це крута можливість запропонувати свою ідею для реалізації в Бучі. Тодішній замовник благоустрою організував нам зустріч із головним архітектором міста та з мером. Наша ідея дуже їм “зайшла”, так з'явилася думка зробити на основі конструктора дизайн-код для різних районів Бучі. Ми підхопили це і розробили різні варіанти і комбінатори”, – каже Катерина.
Розробляючи “дизайн-код” фасадів для Бучі, архітектори орієнтувалися на власні відчуття і те, яким бачать це місто.
“Буча дуже зелене місто, тут багато сонця, дерев. Тому ми обрали палітру, яка гармонійно доповнює зелень або осінню тематику. Це натуральні кольори, які добре комбінуються між собою”.
Архітектори зробили декілька пілотних проєктів відновлення будинків. У них прописали всі деталі – від кольорів до матеріалів і способу виконання робіт. Коли вдалося відновити перші будівлі, це сподобалося і жителям, і меру. Тож їхню концепцію почали пропонувати іншим підрядникам.
Зараз на основі конструктора фасадів від Gurtom працює багато будівельних компаній, які відновлюють фасади будинків у Бучі.
“Ідеї пішли в народ. Нас попросили поділитися типовими рішеннями, які можна віддавати іншим підрядникам, щоб вони нічого самі не мудрували, не вигадували якісь інші кольори.
У нашому дизайн-коді немає надскладних елементів, там звичайна штукатурка, яку застосовують на інших об’єктах при відбудові, ті ж покрівлі, ті ж металопластикові вікна. Усе начебто просто, але через те що продумані маленькі деталі — все має зовсім інший вигляд”, – каже Катерина.
При роботі над відновленням деяких багатоповерхівок архітектори дбали не лише про кольори фасадів, але й про технічні нюанси. Кожен будинок, над яким вони працювали, вистояв від обстрілів, іноді після влучення снарядів у квартирах з’явилися мікротріщини чи грибок. Тож потрібно було подбати, щоб зробити житло знову безпечним.
“Іноді дивишся на панельку – з нею ззовні все нормально, ніби ціла. Людям поміняли вікна і мало би бути все добре, але це не так.
Тому що шви між панелями мають здатність розгерметизовуватися, в деяких будинках панелі почали “розходитися” від влучань, з’явилися мікротріщини. Крім того, будинки треба утеплити. Це все – робота з відновлення фасадів”, – каже Катерина.
Крім того, один з головних факторів, які слід враховувати під час відновлення панельок, – це бюджет. Зараз кожна копійка – на рахунку, тому використовувати найдорожчі будівельні матеріали немає змоги:
“Ми використовуємо декоративну штукатурку, металопластикові вікна, металеву покрівлю — все стандартне і бюджетне. Єдине, що відрізняє наші проєкти від інших — це декоративні смужки з тонкого профілю на переході різних кольорів. Коли сонце падає на ці смужки, вони дають тінь, об'єм. Так переходи кольорів видаються акуратнішими. Цей елемент не коштує космічних грошей”.
Катерина каже: їхній досвід доводить, що найкращі результати досягаються за допомогою простих і звичайних рішень.
“Звичайний мокрий фасад зі штукатуркою, стандартні металопластикові вікна, прості огорожі балконів замість трендових скляних. Здавалося б, нічого особливого, усе це вже бачили в багатьох будинках. Водночас усі елементи у нас продумані, кожен проходив через ретельний аналіз. Це десятки і сотні годин обговорень і доопрацювань. Щоразу, коли з’являлися сумніви чи обмеження: "Це, можливо, не потрібно", "Це складно", "Це дорого", — знаходився і спосіб оптимізувати”.
На всі роботи з відновлення будинку йде в середньому від чотирьох місяців до року. Усе залежить від складності пошкоджень багатоповерхівки. Втім, щоб приступити до робіт, потрібно пройти громадські слухання і погодження усіх робіт із мешканцями Хрущовок. На таких зустрічах люди розповідають, чи подобається їм план реконструкції та що хотіли б до нього додати.
Одне з найбільш дискусійних питань, за словами Картерини, це засклення балконів:
“Балкони частково засклені, але всі по-різному і в різний час. Люди дуже трепетно ставляться до того, що вони зробили власними силами. Для деяких їхні балкони — це частинка історії, життя родини, пам’ять про людей, яких вже немає на світі.
Одна жіночка нам сказала: “Оцей балкон робив мій син, тому я не можу вам дозволити його переробити”. І такі історії не поодинокі. Нам хотілося б зробити балкони однаковими, але, на жаль, не з усіма мешканцями можна домовитися. Ба більше, є люди, які зараз не проживають у квартирах, і ми не можемо нічого робити на території їхніх помешкань”.
У конструкторі фасадів були різні варіанти реконструкції балконів: без скла і зі склом на всю висоту, також були варіанти із глухими частинами. Практика показала, що мешканцям більше подобаються глухі частини, тому що люди використовують балкони для того, щоб там частково щось зберігати, а скляні балкони не завжди для цього підходять.
“Хочеться зробити все ідеально, але маємо те, що маємо. Треба поважати приватну власність і людей, які турбуються про своє майно. Вони мають право на свою точку зору, тому дослухаймося. А насправді є дуже багато людей, які просто вдячні за те, що хоч щось відбувається, бо вони не розраховували на те, що взагалі щось будуть для них робити”, – каже Катерина.
На думку Катерини, при відбудові зруйнованих будівель важливо звертати увагу не лише на концепції будівництва, вартість робіт чи безпекові моменти, а й на кольори. Після війни, коли міста і будівлі потребуватимуть відновлення, використання яскравих кольорів може бути неприйнятним.
По-перше, суспільство переживає стресовий період і яскраві кольори можуть збільшити рівень тривоги та дискомфорту. По-друге, яскраві кольори можуть не підходити до історичного контексту міста або регіону, де будівля розташована. Натомість, темні та тьмяні кольори будуть викликати спогади про похмурий період та нестимуть певний негатив та смуток.
“Зазвичай, у таких випадках використовують світлі, приглушені кольори. Вони роблять будинок більш привітним та затишним, що може бути особливо важливим після того, як люди пройшли через стресовий досвід війни. Білий колір теж буде доречним. В ньому є певний символізм чистоти, свята перемоги та чогось нового. Крім того, білий колір дозволить змістити акценти з фасаду на середовище, що теж потребує уважного відновлення”.
Також Катерина переконана, що усі проєкти мають бути функціональними, забезпечувати людей зручністю і комфортом.
“Мені здається, першочергова задача відбудови — дати людям гідний рівень життя і комфорту.
Естетика відходить на другий план. Але якщо є можливість це робити в межах допустимого бюджету, з простих елементів, то чому б ні. Я вважаю, є багато простих прийомів і рішень, які дозволяють робити наше середовище естетичним, це породжує певну культуру”, – каже вона.
Фото: Gurtom