У Києві на Вознесенському узвозі, 25, будівельники почали розбирати залишки садиби 1898 року, готуючи ділянку до забудови.
Про це повідомив пам'яткоохоронець Дмитро Перов.
Цю садибу збудувала родина Перова, але згодом нерухомість конфіскували більшовики. Активіст згадує: в дитинстві бабуся розповідала, що десь на землі навколо колишнього сімейного будинку є стародавні печери. У 2022 році він наважився перевірити сімейну легенду й на задньому дворі садиби, що була вписана в київський гірський рельєф, знайшов вхід у печеру.
Останній поверх садиби був першим поверхом на схилі гори. Гора називалась Валова (Волова), бо мала два відроги, наче роги вола. Так само вона позначена і на картах, що показують Київ часів Русі, зазначає пам'яткоохоронець.
За словами Перова, у 2022-му Київська міська рада вирішила передати цю земельну ділянку під будівництво ТОВ "Кепітал Ріел Естейт" за класичною "туалетною схемою" Комарницького. ТОВ зареєструвало право власності на неіснуючу нежитлову будівлю площею 108 кв. м і на підставі цього попросило депутатів передати ділянку у 5 разів більшу за площею.
Тоді завдяки розголосу, зокрема публікації у The Guardian Вознесенський печерний комплекс вдалося відстояти. Печери дослідив відомий український археолог Тимур Бобровський. Завдяки його обліковій документації древній печерний комплекс було включено до Переліку пам'яток міста Києва. Але Міністерство культури та стратегічних комунікацій України так і не включило печери часів Київської Русі до Держреєстру памʼяток, а будівельники вже почали розбирати залишки історичної садиби, готуючи ділянку до забудови.
Раніше ми писали, що департамент охорони культурної спадщини вніс Вознесенський печерний комплекс на Вознесенському узвозі до Переліку об’єктів культурної спадщини міста Києва за видом археологія.
Нагадаємо, що древні печери періоду ХІІ століття знайшли у жовтні 2022 року на місці історичного будинку, який знесли у 1980-х. Петицію про їх збереження від активістів відхилила Київрада.
Фото: Дмитро Перов