Чим ближче зима, тим частіше влада та експерти попереджають про можливі відключення світла та необхідність готуватися до екстремальних сценаріїв.
Ми запитали у мешканців багатоквартирних будинків у Києві про їхні лайфхаки щодо утеплення та виживання у випадку чергової хвилі блекаутів.
Денис, співвласник багатоквартирного будинку у Печерському районі, розповідає про те, як мешканці вирішили питання енергоефективності та майже не страждають під час відключень світла:
“Наш будинок взяв участь у міській програмі з підтримки енергоефективних заходів, більш відомій, як “Програма 70/30”. Серед іншого, вона передбачає теплоізоляцію та капітальний ремонт дахів, утеплення фасадів, заміну освітлювальних приладів на енергоефективні тощо. У такий спосіб ми отримуємо альтернативну енергію для свого будинку і економимо на електроенергії та гарячій воді.
Трохи раніше у нас встановили ІТП – індивідуальний тепловий пункт з погодним регулюванням, що дозволяє будинку отримувати необхідну кількість тепла.
У грудні 2021 року, за два місяці до війни, на даху нашого будинку ми встановили сонячну електростанцію. Ми розташували 59 фотоелектричних панелей загальною потужністю 30 кіловат, які влітку генерують від 20 до 23 кіловат електроенергії.
Функціонування станції варто розділити на дві частини: перша – акумулятори, що працюють із гібридними інверторами, друга – ті самі гібридні інвертори із сонячними панелями. У сонячну погоду станція на даху генерує електроенергію, відповідно, акумулятори її накопичують. Інвертори заряджають акумулятори від сонячних панелей чи від мережі, а коли сонця немає – включається запас акумуляторів.
Коли минулої осені та взимку внаслідок обстрілів почалися блекаути, у нашому будинку було світло, гаряча вода і опалення.
Більше того, у ручному режимі ми включили два ліфти і протягом декількох тижнів люди ними користувалися. Щоправда, після наслідків ворожих атак, коли майже скрізь по дві доби не було електроенергії, їх довелося відключити. Акумулятори вже розряджалися. Але у ручному режимі, приміром, якщо хтось застряг, чи комусь необхідно було піднятися нагору, ліфти можна було вмикати.
Цього року ми хочемо запустити ліфти у будинку не від акумуляторів, а від електроенергії, яка генерується за допомогою сонячних панелей.
Якщо відключити все освітлення у будинку та залишити тільки теплопункт та аварійне освітлення, тобто перевести його у автономний режим, то за таких умов – без сонця, на самих акумуляторах – будинок буде забезпечений усім необхідним приблизно півтори-дві доби.
Взяти участь у такій програмі теоретично може кожен столичний будинок, але завжди важливо розуміти, чого саме мешканці хочуть від міста. Приміром, коли за програмою виділяється 70% суми на утеплення фасаду, або на якісь інші потреби, то 30% будинок міг би використати на закупівлю лед-ламп, чи чогось іншого. І логічно, аби обидві закупівлі між собою не повторювалися.
Цього року ми плануємо встановити тепловий насос для гарячого водопостачання, який нам у рамках програми подарувало місто. Він працюватиме від альтернативної сонячної електроенергії зранку до вечора, а вночі буде живитися від мережі.
Крім того, ми отримуємо ще один важливий ефект від проєкту: плата за електроенергію мешканцям будинку обходитиметься значно дешевше – місячний тариф може становити 2,69 грн за кіловат-годину, пізніше – зрости до 3,69. І цю різницю має покривати електроенергія, отримана нашою сонячною станцією.
Завдяки поєднанню інверторів, акумуляторів та сонячних панелей ми можемо цілком добре себе почувати без постачання електроенергії”.
Проєктна менеджерка Аня живе у будинку на вулиці Саксаганського. Ще з минулої зими місцеві мешканці займаються утепленням будинку. Почали з утеплення труб опалення.
“Для цього ми використовуємо мінеральну вату, якою обмотуємо труби. Близько 100 метрів труб розташовані на даху, тож це великі витрати тепла.
З точки зору енергоефективності – це один з дієвих заходів в наших умовах, і цієї зими, ймовірно, теж доведеться ним скористатися. Придбати такі утеплителі можна у господарчих магазинах, або торговельних центрах типу “Епіцентра”, або ж в інтернеті, вони є у вільному продажу.
Будинки, у яких є ОСББ, можуть подаватися на програму “Енергодім” від Фонду Енергоефективності.
Там зараз діє пакет “Легкий” (А), який, серед серед іншого, включає теплоізоляцію або заміну трубопроводів системи внутрішнього теплопостачання в неопалювальних приміщеннях.
Або ж можна почекати конкурсу співфінансування ОСББ або ЖБК, який реалізується департаментом житлово-комунальної інфраструктури.
Наступні рівні, які ми плануємо реалізувати у нашому будинку до початку холодів – утеплення даху, підвалу будинку, заміну вікон на сходах під’їзду
У нас на сходах розміщені старі вікна, через це – постійні протяги, що також впливає на теплоізоляцію. Але це вже потребує більших витрат, і, враховуючи, що у нашому будинку немає ОСББ і все тримається на ентузіазмі окремих мешканців, була думка писати про допомогу депутатам від нашого району. Але ця ідея ще на етапі реалізації.
Я досліджувала, що саме мають робити ОСББ чи керуючі компанії перед початком осінньо-зимового сезону (наприклад, виконувати такі процедури, як промивання труб, очищення їх від бруду, іржі і таке інше), але не впевнена, що в нас відбуваються подібні заходи. Тому у нашому випадку від управляючої компанії ми маємо нуль підготовки.
Але я підготувалась до холодного сезону особисто – в мене пухнаста тепла собака і зимовий спальник”.
Михайло, менеджер-управитель компанії “Чекдом”, мешкає у багатоповерхівці у Шевченківському районі. ОСББ взяло на себе функції управління його будинком у лютому 2022 року. Оскільки він новий (введено в експлуатацію у 2020 році), особливих проблем щодо підготовки до зимового періоду не було.
"Крім проведення комплексних процедур підготовки теплового господарства, для зниження тепловтрат ми перевіряли та регулювали доводчики усіх зовнішніх дверей – їх близько 80 одиниць. Також слідкуємо за тим, щоб постійно поповнювався резерв протиожеледних сумішей для посипання навколишньої території.
В межах нашого будинку у технічному приміщенні організували Пункт незламності, який виконував функцію укриття. Скоріше за все, він діятиме і цього осінньо-зимового сезону.
У ньому ми встановили розетки для підключення побутових приладів, LED-світильники, а також провели інтернет за технологією PON (швидкісної передачі оптоволоконними лініями зв’язку).
Також ми купили бензиновий генератор потужністю 5,5 Квт і встановили розподільчий електричний щит для переключення на резервне живлення
При повній відсутності світла це приміщення стає повністю автономним, з доступним Інтернетом та можливістю приготування гарячих напоїв та їжі за необхідності.
З точки зору економічної ефективності, встановлення генератора для покриття потреб усіх квартир у будинку є недоцільним. Його основним завданням має бути забезпечення роботи насосного обладнання, аби у квартирах була вода, та забезпечення роботи ІТП (індивідуального теплопункту). А також роботи аварійного освітлення, обладнання провайдерів, за необхідності – підключення ліфтів.
Враховуючи, що за такий короткий період (з минулої зими) відновити українську енергетичну систему після її пошкодження практично неможливо, ми очікуємо повторення ситуації з віяловими відключеннями електроенергії.
Співвласники будинку придбали генератор з потужністю, яка забезпечить роботу двох з п’яти ліфтів, насосного обладнання, теплопункту, системи протипожежної безпеки, систем контролю доступу та відеонагляду, шлагбауму, воріт в’їзду у паркінг, ну, і, звісно, приміщення-укриття.