З минулого року “Укрзалізниця” стала одним з найбільших постачальників гарних новин у країні. Кількості гостей найвищого рангу, які приїжджають підтримувати Україну, точно позаздрить будь-який інший перевізник у світі. На київському вокзалі відкрили відомі заклади Idealist, Milk bar та One love coffee, а у потягах тепер пропонують якісну каву у дріпах та авторські чаї.
Ми поговорили з заступником директора з комунікацій Пасажирської компанії «Укрзалізниця» Олександром Шевченком про bravery express, нові інклюзивні вагони, тренінги з soft skills для провідників, нову білизну і “гравітаційні туалети”.
Зміни в “Укрзалізниці” відбуваються у тому, чим ми їдемо, куди ми їдемо, і як ми їдемо. Це – три наші ключові парадигми.
Перша стосується рухомого складу. Можна скільки завгодно змінювати кав’ярні на вокзалі, але якщо базово вагон у аварійному стані, а у ньому туалет з видом на колії (як люблять жартувати колеги – “гравітаційний туалет”), то це знецінює усі сервісні покращення.
Тому перше і основне – масштабне оновлення рухомого складу.
Зараз ми отримали 100 нових вагонів, з яких 37 пристосовані для пасажирів з інвалідністю.Окрім цього, 6 дизельних поїздів, які вже курсують як регіональні експреси. Плюс капітально-відновлювальні ремонти пасажирських вагонів, модернізація старих електропоїздів.
Оновлення парку необхідне, хочемо ми того, чи ні, рухомий склад зношується, а під час війни – ще більш активно.
Для того, щоб не опинитися у ситуації, коли через 5-10 років ми можемо залишитися без вагонів, ми маємо вже думати й інвестувати у можливість пересування наших людей.
Ми вперше презентували оновлений графік 17 березня 2021 року, це була частина змін, як-то кажуть “перший підхід до снаряду”. Графік, який було запущено у тому ж році 12 грудня – ми вважаємо “бенчмарком” того, як має бути. Звісно, після 24 лютого 2022 року він значно видозмінився, як і умови, у яких цей графік функціонує: приміром, коли їдуть поранені або президенти, то всі поїзди, умовно кажучи, розступаються.
За рік війни середня точність курсування наших поїздів складає 89%Це не ідеал, ми розуміємо, що можна й краще, але це точно не цифра, за яку нам було б соромно. Приміром, днями у нас був показник 99% вчасності руху, він піковий, і десь між ними є та істина, до якої необхідно прагнути.
Зрештою, це важливо для самих жителів Донбасу як додаткова можливість подорожувати, евакуюватися та повернутися. Раніше їм усім доводилося долати маршрут на захід із пересадкою у Києві, ми вирішили це спростити. У нас був разовий експеримент з “Поїздом Єднання” у лютому, який тоді з’єднав 9 областей України. Він зробив один рейс посеред тижня, але навіть за таких умов був заповнений на 109%.
Тоді вже було зрозуміло, що попит на нього буде. І я точно вірю, що новий рейс буде популярним.
Зараз з провідниками ми працюємо у декількох напрямках, перший – це домедична допомога, тому що їм необхідно бути готовими до різних ситуацій. Їхнє вміння надати допомогу своїм колегам і пасажирам. Це ключова історія, відповідно, і вони, і працівники вокзалу проходять різноманітні тренінги.
Психологічні та поведінкові тренінги, або як їх називають soft skills, проводяться вибірково.Багато уваги приділяється психологічній частині – поводження з дітьми, боротьбі зі стресом як серед пасажирів, так і власним, вміння антикризово комунікувати в умовах, наближених до форс-мажорних.
Якщо дивитися на цифри, загалом було евакуйовано 4 мільйони людей. Це стільки ж особистих історій, відчуттів, переживань.
Пам’ятаю, як ми їхали евакуаційним поїздом, везли біженців з Ірпеня до Солотвино. В якийсь момент я зайшов до купе, там сиділа бабуся, яка вирвалася з Ірпеня. Я запитав, куди вона їде, вона розгублено повела плечима і промовила: “Куди поїзд довезе”. З багажу у неї були тільки капці і поліетиленовий пакетик, куди усі її речі помістилися. Ми із залізничниками кинули поміж своїх клич, зібрали їй трохи продуктів, грошей, знайшли де переночувати в Мукачевому… Але впевнений, що таких, як вона, половина поїзда була.
Сьогодні специфіка пасажирських перевезень полягає у тому, що зі зрозумілих причин багато людей подорожують із великим багажем, а капсульний концепт не передбачає багато місця для валіз, там більшість простору відведено суто для сну. Крім того, у нас у країні змінилися відстані – таких довгих маршрутів, як Луганськ-Ужгород на даний момент немає. Це тимчасово, звісно, бо ЗСУ повертають наші території, але все ж.
І ці два фактори – великі багажі і коротші відстані – зводяться до того, що формат капсульного плацкарту (зайти, поспати та вийти з мінімальним багажем) зараз – не на піку актуальності.
Ці нові вагони більш зручні, вміщують значно більше багажу, а ще у провідника є сейф, де можна залишати якісь особисті речі.І поки що це є нашим пріоритетом.
Попит на ці напрямки завжди величезний, це особливо помітно за рейсом до Варшави.
Ми прийняли вже 300 делегацій, і це окремий блок роботи, який несе свою дипломатичну місію, бо “Укрзалізниця” – це фактично перше і останнє, що наші союзники бачать в Україні.
Перших три-чотири візити прибували ще тоді, коли у Києві було гучно, і це те, що ми називаємо bravery express, це справді про сміливість.Деякі дипломатичні речі, організовані нами під час візитів, наприклад, поставити іриси по всьому вагону Штайнмаєра, або одягнути провідників у леопардові костюми під час візиту фінського президента Саулі Нііністьо – це наші спонтанні ідеї, узгоджені з Офісом Президента.
Це не просто якісь жарти, це дипломатична історія, яка несе відбиток і на сприйнятті України, і на тоні, з якого починається діалог. Тому під час нещодавнього візиту японського прем’єра все було досить дипломатично обережно та у певному балансі.
У нас є традиція – деякі фірмові поїзди відправляються під музику, а під час відправки кишинівського рейсу у нас грає доволі запальна пісня групи Здоб Ши Здуб.
Можете собі уявити здивування усієї італійської делегації, коли вагон прибув на перон, відкрилися двері, прем’єрка Італії зробила перший крок, і саме у цей момент над усім вокзалом залунала пісня Здоб Ши Здуб.Спочатку було трохи ніяково, але зрештою ми всі разом посміялися. А на відправку італійці вже приїхали зі своєю італійською музикою.
Тим не менш, влітку ми отримаємо комплексно оновлену постіль для пасажирів далекого сполучення.Нещодавно Кабінет міністрів достроково припинив повноваження голови правління “Укрзалізниці” Олександра Камишіна, новим головою став член правління УЗ Євген Лященко. Це людина з тієї ж команди, що весь цей час робила “залізні зміни”, і немає ніяких сумнівів, що зміни продовжаться.
Свого часу ми заявили, що “Укрзалізниця” – хребет логістики у країні, і ця парадигма навряд чи зміниться у найближчі місяці чи роки. Ми готуємось, що нам доведеться забезпечувати рух і логістику абсолютно усього в країні – від вантажів (і стратегічних, зокрема) та пошти, до власне пасажирів, дипломатів, поранених, у тому числі людей з інвалідністю.
Коли уся країна 24 лютого прокинулася у хаосі, “Укрзалізниця” взяла на себе роль “острівка стабільності”, коли люди можуть прийти на вокзал і бути впевненими, що тут усе прогнозовано і за графіком.
Фото: Олександр Рудоманов, Oleksandr Shevchenko, Kyiv City Express,Evan Vucci/Pool via REUTERS