В Україні стає все більше місцевих марок одягу, взуття, аксесуарів, меблів. Ми починаємо постійну рубрику «Від засновників», у якій будемо розповідати про креативних і сміливих українців, які створюють якісні і цікаві речі.
Перша історія - про те, як подруги Ольга Мещерякова і Влада Франко створили марку одягу Casual і за рік встигли створити кілька абсолютно різних колекцій - вони шили пальта, сукні, брюки, сорочки і стьогані жилети.
Історія
До створення Casual маркетолог Влада була мінімально пов'язана зі світом моди - допомагала колишньому чоловікові, який займався імпортом одягу.
«Я бачила, як виглядає цей бізнес зсередини, і в мене було багато питань. Іноді ціни бралися просто зі стелі - люди дивилися на кофтинку з Китаю і прикидали, на скільки вона потягне. Було відчуття, що я ніяк не можу вплинути на ситуацію», - каже Влада.
Ольга, економіст за освітою, працювала в компанії, що займалась логістикою. Дівчина була «хронічно невдоволеним споживачем», її не влаштовував одяг з мас-маркету:
«Для всього світу одяг - це всього лише одяг, а в Україні - це майже розкіш. Спідниця, сукня, джинси не повинні коштувати півзарплати»Так обидві дівчини прийшли до ідеї створення власної справи. Зустрівшись якось в одній компанії та обговоривши свою задумку, вирішили об'єднати свої зусилля, знання та досвід.
Оля і Влада
Початок
«Перші кроки, коли потрібно подолати сумніви, страхи, скепсис - найскладніший. Іноді спотикаєшся і думаєш, що все пропало, що не потрібно було нічого починати, що все було помилкою. У ці моменти дуже важлива нехай маленька, але команда - люди, які тебе підтримають. У нас було саме так - ми по черзі підставляли одна одній плече і говорили: »Ні, ми йдемо далі", - розповідає Ольга.
«Після розлучення у мене була величезна тяга до самореалізації, але рівно стільки ж і страхів. Було відчуття, що я виходжу в нікуди. Неначе холодною зимою виходиш на балкон, а хтось закриває за тобою двері», - додає Влада.
Подолавши сумніву, подруги пішли на курси крою та шиття, дизайну і стилю в Майстерню моди:
«Влада знала сферу торгівлі, я - організаційні моменти. Але для того, щоб розуміти, як запустити модель у виробництво, правильно поставити людям завдання, нам потрібні були знання. Потрібно розбиратися в тканинах, поєднанні кольорів, типах фігур».
Закінчивши курси, дівчата запустили першу партію одягу - вирішили шити прості та зручні речі в стилі casual. Через місяць вони взяли участь у маркеті Made in Ukraine і відразу ж продали майже всю свою колекцію.
Майже відразу після старту дівчата знайшли київське виробництво, де відшивають свої колекції і досі. Кажуть, з цехом їм пощастило - влаштовує і якість, і ціна. До цього на заводі займалися пошиттям корпоративного одягу, тому замовлення Casual для них - як ковток свіжого повітря.
У процесі роботи, звичайно, було багато труднощів. Дівчатам довелося навчитися правильно ставити завдання працівникам і постійно контролювати якість пошиття:«Але без цього ніяк, ніхто за тебе твою роботу не зробить. Наше завдання - пояснити, який шов ми хочемо отримати і потім проконтролювати. Якщо щось не так, повертаємо на виробництво, і там все переробляють».
Спілкуватися з технологами виробництва дівчатам допомагає конструктор. З ним вони попередньо створюють моделі, розробляють лекала, розмірну сітку, відшивають зразки. Коли техзавдання розроблене, замовлення відправляється в цех.
Окремі елементи - принти, вишивки - виконують різні підрядники. За необхідності дівчата звертаються до дизайнерів чи фірм, які роблять друк.
«Ми працюємо тільки з натуральними тканинами, хоча іноді бувають вийнятки. Купуємо їх, в основному, на європейських стоках. Дуже хотіли шити з українських тканин, але їх просто не існує. Є тільки постільна білизна, пальтова шерсть, але, зазвичай, все це поганої якості. Українську пряжу теж не роблять, бо це дорого», - каже Влада.
У Casual є також зимові вовняні пальта з утеплювачем і светри:
«Наш стиль мається на увазі в самій назві - Casual. Трохи з елементами романтизму. Ми не хотіли йти ні в класику, ні в ділову моду. Це базові речі, які можна одягнути і в офіс з каблуком, і на відпочинок з кедами. Вони зручні, носибельні».
«У нас була головна мета на півроку - самоокупність. Ми її виконали, зараз вже маємо невеликий прибуток. Поки нам не довелося брати кредити в банку, але, можливо, скоро ми це зробимо. Велике значення має оборотний капітал - якщо його мало, неможливо виготовити велику партію одягу. Без вливань не виходить масштабувати бізнес».
Дівчата вважають, що їм, як і іншим українським виробникам, у чомусь допомогла фінансова криза: «Події в країні спонукають людей купувати українське, а криза створила якусь атмосферу, в якій стало легше завоювати українського покупця. Вже зараз починає відбуватися те, чого ми очікували в майбутньому. Ті баєри, хто раніше займалися одягом з Туреччини або з європейських стоків, починають шукати українських виробників ».Зараз дівчата виробляють до 100 одиниць одягу однієї моделі, і вже в найближчому майбутньому планують збільшити масштаби в кілька разів:
«Хочемо виходити на ринок інших міст, а також на європейський. Про свій шоу-рум не думаємо, бо це окремий бізнес, в якому ми не сильно розбираємося. Кожною справою має займатися професіонал. Можливо, колись ми доростемо до свого виробництва. Але це буде лише наслідком великих масштабів бізнесу, а не навпаки».
