На вулиці Полтавській, 10, між Лук'янівкою та Львівською площею, працює сімейна крамниця-майстерня вінтажних іграшок та книжок Kidding. Її наприкінці літа відкрила флористка Анастасія Біленчук разом із чоловіком.
Сюди батьки приносять лагодити старі іграшки, також тут можна придбати рідкісні машинки Brio чи фігурки Playmobil 70-х років.
Ми поспілкувались зі співзасновницею крамниці-майстерні Анастасією Біленчук про формат роботи Kidding, а також про те, як у Києві створюється субкультура поціновувачів рідкісних іграшок.
Робота з іграшками – це не головна моя діяльність. Я флорист. Маю свою майстерню.
А цікавість до дитячих іграшок у нас з чоловіком з’явилась з народженням доньки сім років тому. Через деякий час прийшла думка, що було б добре мати місце, де лагодять іграшки. Так ми прийшли до Kidding. Майстерню запустили влітку цього року.
Перші замовники з’явились через Instagram. Також підключались друзі, які замовляли щось.
Починалось все з того, що в нас вже був власний склад іграшок, якими ніхто не користувався. А потім ми підключили ще й пошук інших цікавих книжок й іграшок.
Це були якісь іграшки, які ми мріяли б придбати для дитини, проте вони лише зараз з’явилися на ринку. Наприклад, коли ми збирали іграшки Brio, у нас були лише залізниці, а зараз, вивчаючи цю марку, дізнаємось, що вони випускали якісь лабіринти, машинки. Або Playmobil – це, як паралельна реальність. Ми знаходили їхні іграшки 70-х років, які чудово виглядають, і згодом перетворили їх на благодійні брелоки для ключів.
Так по краплі і збираємо їх.
Ми запускали Kidding як експеримент. Але отримали багато відгуків від батьків, що їм це теж цікаво. Це вже наче клуб батьків, які шукають щось подібне. Субкультура, яка формується навколо нас.
Майстерня у нас була ще до Kidding, бо ми тут працюємо з чоловіком за основними напрямками діяльності. Тут є всі необхідні інструменти. Також ми маємо багато тканин, адже моя сестра має власне ательє. Завдяки цьому невдовзі плануємо випустити дроп зі шкарпетками до Нового року.
Ми працюємо з вінтажними іграшками, але не заходимо у поле раритетів. Більше керуємося внутрішнім відчуттям стилю і тим, що нам подобається. Хоча інколи купуєш іграшку, фотографуєш – і її забирають швидше, ніж ти очікував.
Наша майстерня відновлює різні іграшки, не лише екологічні. Ми любимо працювати з дерев’яними іграшками, книжками, реставруємо часом й м’які. Якщо іграшка цікава, виняткова та підлягає відновленню, тоді ми беремось за це. Все індивідуально.
У нас була дерев’яна черепашка, пофарбована фарбою з блиском. Ми її змили і покрили акварельною фарбою – і від цього дерево наче почало дихати. Ми підібрали також спеціальну мотузку – й іграшка стала іншою, чудовою.
У Grimms (бренд дерев’яних іграшок, який було засновано в 1978 році – БЖ) ми взяли методологію фарбування предметів акварельними фарбами. Там є секрет, який ми знайшли. Певний інгредієнт, який необхідно додати, щоб фарба трималася. А потім натерти її воском. Віск у нас в майстерні є завжди, бо я його використовую у флористиці. Тобто ми використовуємо ті інструменти, які є під рукою.
Ми пробуємо, експериментуємо. Наприклад, інколи в машинці потрібно замінити колеса, і вона стає набагато якіснішою, ніж була.
В одній з перших іграшок, яку ми реставрували, були потертості шкіряних елементів. Ми їх перепрошивали. Шукали елементи шкіри та нитки, які б повністю підійшли по кольору. Шукаємо щось схоже за своїми відчуттями матеріалів.
Іграшки вишукуємо по різних каналах. У нас є доступ до італійського eBay. Шукаємо на різних платформах, барахолках. Наприклад, на Лісовій знаходили декілька книжок.
Є іграшки від друзів. Багато іграшок від батьків, які навчають дітей за Вальдорфською системою.
Ми відслідковуємо на OLX деякі бренди, проте більшість все ж таки – це свопи, барахолки, друзі та власні архіви. Бо OLX доступний усім, а ми працюємо, як археологи.
Якось ми купували машинку Brio і думали, що вона буде такого ж розміру, як і всі, але приїхала велика. Вона була класнюча і поїхала до Львова. Це також цікавий момент, що більшість іграшок їде до Львова. Є така думка, що львів'яни обирають більш якісні і красиві речі. Можливо, через вплив архітектури міста. Ми навіть почали замислюватись, щоб відкрити там крамничку.
Також ми додали до асортименту журнал "Жила" (альманах для батьків та дітей – БЖ). Я колись писала для них декілька статей. Вони дали нам доступ до архіву.
Із цінних знахідок – ведмедик Еріка Карла, у якого в животику є книга та музична іграшка Grimms – таких у світі залишилось, мабуть, три-чотири штуки. Її я придбала у постачальника іграшок, коли наша донька була ще маленькою.
Ще я давно мріяла мати книжку про слоника Babar. Для мене було завжди загадкою, чому в інтер’єрах дитячих кімнат у Нью-Йорку та на історичних фотокартках завжди є Бабар. І от ми нарешті маємо книжку про слоника Бабара у нашій крамниці, і дуже щасливі від цього.
Спершу ти помічаєш естетичний бік книжки – роздивляєшся палітру, предмети. А потім дивишся, які там є іграшки. І помічаєш My Little Pony, які здаються нам сучасними, але які були вигадані ще у 80-ті.
Мені подобається підхід, коли батьки усвідомлено обирають іграшки для своєї дитини.
Вважаю, що намагання дорослих наповнювати простір естетичними, екологічними іграшками закладають цікаву основу, бо діти теж потім починають розуміти і цінувати такі речі.
Коли дитина підростає, вона сама вже обирає іграшки. З’являються пластмасові через вплив серіалів та реклами, якісь подарунки бабусь, і тоді ексклюзивні іграшки здаються не такими цікавими. Але у нашої доньки є одна лялька, яку зшили на замовлення. Це лялька художника Девіда Гокні. І якось я сказала дитині: "Ти уявляєш, така лялька є лише у тебе". І тепер наша донька каже, що візьме з собою у сховище саме цю іграшку, бо вона така єдина у світі.
Наразі крамниця працює за попередньою домовленістю, куди можна прийти і обрати іграшку самостійно. Або принести на ремонт свою. Також готові моделі можна замовити через Instagram. Наразі займаємось створенням сайту, адже існуюча сторінка з каталогом вже потребує розширення.
У нашому Telegram-каналі ми викладаємо цікаві анонси, фільми, майстер-класи, додатки для батьків.
Нам хотілось би знаходити більше цікавих речей, наповнювати наш каталог і розширювати коло однодумців.
Ми хотіли би відкрити повноцінну крамничку з майстернею, бо зараз вона більш закритого типу. А через фото неможливо передати відчуття від того предмета, яким він є в житті. Тут важливо відчути його на дотик.