Київ без перебільшення переживає новий театральний бум: квитки на деякі вистави заброньовані на декілька місяців вперед, щасливчики дістають їх у результаті інтернет-розіграшів, або з рук перекупників на Olx.
Склали для вас список найцікавіших київських вистав, на які вже треба починати шукати квитки.
Театр Франка (площа Івана Франка, 3)
Режисер-постановник – Іван Уривський.
Квитки
Цілковитий топ-лідер нинішнього театрального сезону в Києві. Квитки на виставу придбати практично неможливо (навіть у перекупників вони не завжди бувають у наявності), уривки з неї потрапляють у тренди Тік Току, відео з хештегом #конотопськавідьма у Інтернеті збирають під мільйон переглядів.
У 1982 році інсценізацію повісті Григорія Квітки-Основ’яненка вперше зробив режисер Богдан Жолдак, музику до вистави написав Ігор Поклад, і вона теж йшла з аншлагами.
За нинішнім авторським визначенням – це “казка для дорослих з жорстоким фіналом”. За словами режисера Івана Уривського, головною темою вистави став вибір між двох сил – Світла і Темряви, цим пояснюється чорно-біла естетика постановки, де тінь грає зі світлом, а тиша, як зазначають деякі глядачі, іноді голосніша за звуки.
Костюми, декорації, а також спів з колядками, колисковими та весільними піснями – головні складові успіху вистави. Також глядачі не приховують моторошних відчуттів під час перегляду. І що цікаво, найвідданіші прихильники намагаються потрапити на обидва склади вистави (які навіть на думку режисера відрізняються різною грою), і у обох складів є свої фан-клуби.
Театр імені Івана Франка
Режисер-постановник – Петро Ільченко, режисер – Володимир Коляда.
Квитки
Класичний сюжет невмирущої класики за п’єсою Івана Нечуй-Левицького. Перипетії та комічно-драматичні повороти з життя сільської родини Кайдашів, за безпосередньої участі власне Кайдаша (Володимир Коляда, Петро Панчук), його дружини Марусі (Наталія Сумська) та двох їхніх синів Карпа (Олександр Рудинський, Павло Шпегун) та Лавріна (В’ячеслав Хостікоєв, Віталій Ажнов) у переламний момент існування сім’ї.
Як анонсують самі постановники – "у цій виставі сміх лунає крізь сльози і навпаки, комічні і драматичні ситуації, у які потрапляють персонажі, взяті з самого життя".
Соня Кошкіна, журналістка: "Абсолютний маст. Світла, весела, мудра і невмируща класика. Неймовірне задоволення. Дві з чимось години занурення в прекрасний світ".
Театр на Подолі (вулиця Андріївський Узвіз, 20-А, Б)
Режисер-постановник, інсценівка та музичне рішення – Давид Петросян, пластика – Ольга Голдис.
Квитки
Сюжет класичного, і, як показав час, вічно актуального твору Франца Кафки у постановці київського режисера та сценографа Давида Петросяна, якого нещодавно було призначено головним режисером львівського театру імені Марії Заньковецької.
До будинку банківського чиновника Йозефа К. у день його тридцятиріччя вриваються невідомі й повідомляють, що його заарештовано і що над ним розпочався процес. Причину не пояснюють, а спроби з’ясувати, що насправді відбувається, роблять ситуацію ще загадковішою та абсурднішою. У чому винен головний герой не знають навіть судді, які ведуть загадкову справу. Зрозуміло лише, що він маленький гвинтик у великому складному механізмі.
Сценографію до вистави створила Анна Шкрогаль, відома своєю роботою над костюмами мюзиклу "Тигролови" у Театрі Оперети. Одна з головних "фішок" постановки – неймовірна пластична гра акторів, та трансформація акторки Ольги Голдис у головну чоловічу роль Йозефа К.
"Колись давно Шекспір порівняв людське життя із театром. Кафка пішов ще далі: він побачив у житті один нескінченний судовий процес, безглуздий і нещадний", - пишуть постановники, і це ефектно перегукується з нинішньою реальністю.
Малий театр (вулиця Олеся Гончара, 33)
Режисер – Дмитро Весельський, художниця – Христина Корабельнікова.
Квитки
Вистава за мотивами роману шведського кінорежисера Інгмара Бергмана, або, як називають її постановники – "музей одного життя" з експозицією вічних тем та людських почуттів: пристрасть, ревнощі, любов, зрада, секс, екзистенція та пошук Бога. Однією з причин для відвідання вистави постановники вказують те, що на ній глядачам доведеться попрацювати: "смисли тут не артикулюються та не стають наративами, на них треба полювати".
Крім того, це вистава у форматі site-specific: її дія органічно вплетена у простір, в якому вона відбувається. Глядачі разом із персонажами переміщаються кімнатами історичної будівлі, а декораціями слугують інтер’єри початку двадцятого століття.
Театр на Подолі
Режисер-постановник – Іван Уривський, художник-постановник – Петро Богомазов.
Квитки
Знову переосмислення класичної літератури, сучасна постановка п’єси Івана Карпенка-Карого від Івана Уривського, як зазначають у анотації до вистави – "майстра модернових осмислень класики".
"Хто він сьогодні? Хазяїн. Тиран? Чи добрий газда, що дбає про бізнес, сім’ю й рідний край?"
Прем’єра вистави про селянський середній клас 19 століття, перенесена у сучасний світ, відбулася наприкінці осені минулого року і була підігріта скандалом, який був схожий скоріше на піар-акцію навколо неї: прізвище одного з героїв п’єси економа Зеленського замінили на Залуський.
Режисер Іван Уривський пояснив це тим, що автори постановки не хотіли спекулювати на відомому прізвищі і порушувати структуру вистави:
При цьому режисер додав: "А центральним персонажем є вівці, тому приходьте і робіть висновки самі!".
Театр імені Івана Франка
Режисер-постановник, музичне оформлення – Іван Уривський
Квитки
Постановка твору класика екзистенціалізму Альбера Камю у трактуванні Уривського цікава не лише оригінальним музичним рішенням, досконалою роботою художника-сценографа Петра Богомазова та художниці по костюмах Тетяни Овсійчук – це та сама командна робота (включаючи художників по світлу, звукорежисерів, та, звісно, акторів), у синергії якої народжується успішна вистава.
Історія римського імператора, ім’я якого вже багато століть асоціюють з жорстокістю, безкарністю тиранії та збоченнями, що сягають абсурду. Окреме задоволення – гра Олександра Рудинського у ролі Калігули. Плюс актуальність, яка нікуди не зникала: "Що стоїть за його зневагою, подекуди відвертою ненавистю до всіх і кожного, з якої виникає тваринна жорстокість?", - запитують постановники.
Треба йти дивитися та шукати відповіді.
Дикий театр: Сцена 6, вулиця Васильківська, 1
Автор: Ігор Білиць, режисер – Олексій Доричевський.
Квитки
“Комедія про тарифи та стереотипи” – за авторським визначенням. Або ж – про упередження українців до ЛГБТ-спільноти. Історія про звичайну київську сім’ю з усіма знайомими кожному сучаснику соціальними проблемами, буденністю та переживаннями, яка заради отримання вигідної субсидії має піти на кардинальні зміни у своєму житті.
Топову виставу “Дикого театру” нещодавно екранізували. До 14 лютого на екрани виходить комедія Аркадія Непиталюка "Уроки толерантності" за п’єсою Ігоря Білиця. У прихильників вистави є можливість порівняти її кінематографічну версію.
Камерний театр "Маланка" (вулиця Михайла Грушевського, 1-а) (камерна сцена Київського академічного театру ляльок).
Режисер – Гіо Пачкорія
Квитки
У лютому 2023 року з вистави "Украдене Щастя" за твором Івана Франка режисера Гіо Пачкорія, яку демонстрували на сцені театру "Сузір’я", було започатковано створення “Маланки" – нового театру, який, за авторським визначенням, несе українську літературну моду.
Власне, вистава за Франком стала його основною рушійною силою, головною ідеєю та принципом. Містична драма-колаж, як її позиціонують постановники, а ще конкретніше – "Містичність життя та драма людської душі в колажах із пластики, етнічної музики у виконанні чотирьох акторок".
Та на цьому не зупинилися. "Ця п’єса не відпускає, зробивши одну виставу і копаючись у матеріалі дуже довго, з’явилася ідея зробити чоловічу історію", - розповідає Гія Пачкорія. І ось з’являється драма-флешбек, в якій порушуються теми чоловічої депресії, замкненості, самотності.
Не пропустіть її прем’єру у лютому, квитки вже у продажу.
Молодий театр (вулиця Прорізна, 17)
Авторка та режисерка – Олена Коляденко
Квитки
Захоплююча танцювальна вистава від балету "Freedom" – 14 танцюристів, які експериментують з пластикою, світлом і музикою, приміряють на себе різні образи і перетворюють будь-який ритуал на фарс.
"Це найнезрозуміліший парадокс нашого часу, - пише керівниця балету Олена Коляденко, - Сьогодні свистіли ракети, громило ворожу ху***ю наше доблесне ППО, а ввечері люди йдуть туди, де ми чуємо місцями їхнє синхронне дихання, а ось вони всі разом постукують ніжкою під стільцем, а ось вони бурхливо і щасливо сміються, танцюють з нами... Виходить, весь цей час, півтори години вистави ми повертаємо їх до самих себе!".
І це справді схоже на терапію, яку глядач проходить разом з танцівниками.
Театр "Золоті Ворота" (вулиця Шовковична, 7-а)
Режисер – Максим Голенко
Квитки
Історія про домашню війну, яка точиться між матір’ю Мег Фолан та її сорокалітньою донькою Морін, водночас, як стверджують постановники, це й історія кохання.
"Фантастичний коктейль з сентиментальної мелодрами, гротескової комедії, явного "театру жорстокості" й філософської притчі" за п’єсою ірландського драматурга Мартіна Макдони і попередження про те, що у виставі використовується ненормативна лексика дивними тут не видаються. А от присутність актора Театра Франка Олександра Яреми – додатковий стимул його прихильників відвідати виставу.
Театр Франка
Режисер-постановник – Дмитро Богомазов, художник-постановник – Петро Богомазов
Квитки
Лицемір Тартюф, прикриваючись маскою християнських чеснот, проникає у сім’ю заможного пана Оргона.
Прем’єра класичної комедії французького драматурга Мольєра про шахрая, який видає себе за святенника, у постановці сімейного тандему Богомазових відбулася наприкінці січня. Тепер у театрі запевняють, що квитки розпродані до квітня. Однією з фішок постановки є те, що декорації та костюми героїв адаптовані під сучасність.
Також прихильники "Конотопської відьми" мають бути у захваті від дуету акторів Олександра Яреми та Андрія Самініна, знайомому за топовою виставою.