Найбільший хіт може стати найнабридливішою піснею в кар’єрі. Френк Сінатра співав «My Way» зі стиснутими зубами, Ліама Ґаллагера нудило від «Wonderwall», а Біллі Джоел називав мелодію «We Didn’t Start the Fire» однією з найгірших, які написав. Зібрали історії хітів, із якими їхні виконавці мали дуже непрості стосунки.
Frank Sinatra — «My Way»
Складно знайти пісню, яка асоціювалася б із Френком Сінатрою більше за «My Way». Герой озирається на прожите життя і підсумовує: помилявся, ризикував, однак усе робив по-своєму. Звучить майже як готова епітафія самому Сінатрі. Ось тільки співак цей образ не дуже любив.
Сінатру дратувала самовпевненість тексту. Він говорив, що співає «My Way» «зі стиснутими зубами», бо не терпить вихваляння і нескромності. На концертах Сінатра теж не приховував втоми від «My Way»: 1986 року на концерті в Каліфорнії співак представив її як пісню, яка вже сидить у нього поперек горла.
Іронічно, що англомовний текст пісні сонграйтер Пол Анка написав для Сінатри після вечері, на якій той сказав, що втомився від шоу-бізнесу, запише ще один альбом і піде зі сцени.
Lady Gaga feat. Beyoncé — «Telephone»
«Telephone» — великий попхіт із Beyoncé і дев’ятихвилинним кліпом. Для Lady Gaga — пісня, яку їй довго було важко слухати.
«Я ненавиджу «Telephone». Жахливо таке казати? Це пісня, яку мені найважче слухати», — говорила вона 2011 року в інтерв’ю Popjustice.
Причина була не так у самій композиції, як у процесі її створення. Ґаґа згадувала виснажливий продакшн і зведення, через які трек почав асоціюватися в неї із сильним стресом. Не надто тепло вона ставилася і до кліпу. Співачка казала, що напхала туди забагато ідей і тепер майже не може його дивитися.
Взагалі «Telephone» могла стати піснею зовсім іншої співачки: Ґаґа писала композицію для альбому «Circus» Брітні Спірс. Але трек до платівки не увійшов і зрештою перетворився на дует Lady Gaga з Beyoncé.
Oasis — «Wonderwall»
Уявіть, що ви роками записуєте нові альбоми, змінюєте звучання, даєте сотні інтерв’ю — а в США вас усе одно впізнають як «того хлопця, який співає “Wonderwall”». Саме це добряче дратувало Ліама Ґаллагера.
2008 року Ліам не добирав слів, коли говорив про найбільший хіт Oasis: «Я терпіти не можу цю кляту пісню. Щоразу, коли мушу її співати, мене нудить. Приїжджаєш до Америки, а там питають: “Ти містер Wonderwall?” Так і хочеться комусь врізати».
Ноел Ґаллагер підтверджував, що брат ненавидить співати цю пісню. Сам він, до речі, теж не вважав «Wonderwall» найкращою роботою Oasis.
Утім, ненависть до пісні не завадила Ліаму виконувати її й після розпаду гурту. 2012 року він заспівав «Wonderwall» із Beady Eye на церемонії закриття Олімпійських ігор у Лондоні, а згодом регулярно повертав хіт до своїх сольних концертів.
Led Zeppelin — «Stairway to Heaven»
«Stairway to Heaven» давно стала однією з головних пісень Led Zeppelin. Та фронтмен гурту Роберт Плант із роками хотів повертатися до неї дедалі менше.
1971 року, коли Плант написав текст, пісня, за його словами, справді мала для нього значення. Але через 17 років він уже дивився на неї зовсім інакше. На запитання, чи виконуватиме «Stairway to Heaven» у сольному турі, Плант відповів, що його «обсипало б кропив’янкою», якби довелося співати її щовечора.
Проте того самого 1988 року Плант усе-таки зробив виняток: Led Zeppelin возз’єдналися на концерті до 40-річчя лейблу Atlantic Records і завершили свій сет «Stairway to Heaven». Потім Плант пояснив, що зробив виняток на знак подяки Atlantic Records, з яким працював 20 років, і додав: «Але тепер більше ніякої “Stairway to Heaven”».
Ванесса Карлтон — «A Thousand Miles»
«A Thousand Miles» принесла Ванессі Карлтон успіх майже на самому початку кар’єри — і дуже швидко стала піснею, з якою її передусім асоціювали. Сама Карлтон була від цього не в захваті.
«Я роками ненавиділа цю пісню», — зізнавалася вона VICE.
До її появи співачка вже встигла пережити не найприємніший досвід у музичній індустрії. Карлтон згадувала роботу з продюсерами, вдвічі старшими за неї, та «багато дивного і власницького ставлення» в студії. У 20 років вона сама полетіла до Лос-Анджелеса й попросила керівника лейблу Interscope Джиммі Айовіна змінити їй команду.
Після цього Карлтон почала працювати з продюсером Роном Фейром, який допоміг перетворити її фортепіанну партію на «A Thousand Miles». Пісня стала міжнародним хітом — і водночас так сильно приклеїлася до імені Карлтон, що співачці знадобилися роки, аби з нею примиритися.
Warrant — «Cherry Pie»
«Cherry Pie» могла взагалі не з’явитися. Warrant уже завершили другий альбом, коли президент Columbia Records Дон Айеннер попросив фронтмена гурту Джені Лейна написати ще один потенційний хіт. Лейн упорався приблизно за 15 хвилин, записавши текст на коробці з-під піци. Після цього пісня не просто стала хітом — на її честь перейменували весь альбом.
З роками Лейна дедалі більше дратувало, що саме «Cherry Pie» почала визначати і Warrant, і його самого. У 2006 році в документальному серіалі VH1 Heavy: The Story of Metal він сказав прямо: «Я ненавиджу цю пісню».
Лейн нарікав, що зрештою вся його кар’єра почала крутитися навколо «Cherry Pie»: так назвали альбом і сингл, його запрошували на конкурси з поїдання вишневих пирогів, а сам він, за власними словами, перетворився на «того самого хлопця з “Cherry Pie”».
Однак уже 2007 року Лейн пояснив, що інтерв’ю для VH1 записували в дуже тяжкий для нього період: він переживав розлучення, а його мати тільки-но померла. Музикант сказав, що насправді радий написати пісню, яку люди досі слухають і пам’ятають.
Beastie Boys — «(You Gotta) Fight for Your Right (To Party!)»
Beastie Boys написали «Fight for Your Right» як стьоб над рок-піснями про пиво, вечірки й підлітковий бунт. Публіка послухала і вирішила, що це чудовий гімн про пиво, вечірки й підлітковий бунт.
Засновник гурту Адам Яук згадував, що гурт сприймав композицію як «дурну пісню», яка просто стоятиме десь посеред альбому. Але лейбл CBS і продюсер Рік Рубін побачили в ній потенційний великий сингл і зробили на неї ставку.
Після успіху треку змінилася навіть публіка на концертах. Яук згадував, що зали раптом заповнили «п’яні хлопці з університетських братств» — приблизно ті самі персонажі, з яких Beastie Boys і намагалися пожартувати.
Якби він знав, наскільки сильно одна пісня визначить сприйняття всього альбому, Яук, за його власними словами, обрав би головним синглом інший трек.
У 1987 році Beastie Boys прибрали «Fight for Your Right» із регулярних концертних сетів і надалі виконували її лише зрідка.
Біллі Джоел — «We Didn’t Start the Fire»
Біллі Джоелу подобається текст «We Didn’t Start the Fire». А от музику до одного зі своїх найбільших хітів він називав «жахливою».
Ідея пісні з’явилася після розмови з сином Джона Леннона Шоном. Той сказав Джоелу, що його поколінню доводиться жити в особливо складні часи, тоді як у 1950-х і на початку 1960-х нібито «нічого не відбувалося». Джоел у відповідь почав згадувати Корейську війну, Суецьку кризу й антирадянське повстання в Угорщині 1956 року, а згодом склав із подій попередніх 40 років текст пісні. І вже потім написав під нього музику.
Результатом сам Джоел залишився не надто задоволений. Він порівнював мелодію з дзижчанням комара і зі звуком бормашини. На концерті в Торонто 2014 року музикант збився в тексті, зупинив гурт і пожартував, що в цій пісні достатньо переплутати одне слово — і все розвалюється.
До тексту претензій у музиканта значно менше: Джоел казав, що слова вважає вдалими.
Nirvana — «Smells Like Teen Spirit»
Курт Кобейн ненавидів «Smells Like Teen Spirit» — одна з тих музичних історій, які часто повторюють як факт. Насправді все було не так.
«Я досі люблю грати “Teen Spirit”, але виконувати її вже майже соромно», — сказав він 1993 року.
Його дратувала не сама композиція, а те, наскільки сильно вона затьмарила решту музики Nirvana. Кобейн говорив, що публіка чула «Teen Spirit» на MTV «мільйон разів», тоді як інші пісні гурту, зокрема «Drain You», він вважав щонайменше не гіршими.
Показовий випадок стався 25 жовтня 1993 року на концерті в Чикаго. Виступ виходив не надто вдалим, і Nirvana вирішили не грати «Smells Like Teen Spirit». Після шоу Кобейн пояснив, що на поганих концертах становище можна виправити завдяки хіту, але він не хотів підкорятися цій логіці. До того ж він уже навіть не пам’ятав гітарне соло й, за його словами, мусив би витратити хвилин п’ять за лаштунками, щоб його пригадати.
Guns N’ Roses — «Sweet Child O’ Mine»
Риф до «Sweet Child O’ Mine» народився майже випадково. Гітарист Guns N’ Roses Слеш награв його, коли музиканти проводили час у будинку в Лос-Анджелесі. Інший гітарист гурту, Іззі Стредлін, підхопив риф, а вокаліст Ексл Роуз почав наспівувати слова про свою тодішню дівчину Ерін Еверлі.
У результаті народився головний хіт Guns N’ Roses. Самому Слешу він спочатку не подобався: музикант бачив гурт жорстким і брудним рок-н-рольним колективом у дусі Motörhead, тоді як «Sweet Child O’ Mine» звучала занадто м’яко й романтично.
Проблем додавав і знаменитий вступний риф. Слеш розповідав, що перед концертами випивав чимало віскі, а «Sweet Child O’ Mine» вимагала вже на самому початку точно зіграти партію, яку напідпитку було легко забути.
«Вона серйозно заважала мені пити», — жартував музикант.
Саме ця пісня стала найбільшим американським хітом Guns N’ Roses: 1988 року «Sweet Child O’ Mine» очолила Billboard Hot 100 і досі лишається єдиним синглом гурту, що піднімався на перше місце чарту.
