У кам'яниці на площі Ринок, 42 знайшли криївку, у якій під час під час Другої світової війни від нацистів могли переховуватись євреї.
Криївку виявили працівники ЛКП «Львівське радіо» під час облаштування укриття для мешканців, повідомляє Zaxid net.
у будинку на площі Ринок, 42, під керівництвом Львівського радіо, діє мистецький простір «Дім 42». Кам'яниця має назву «Седмирацька» і є частиною приринкового кварталу. Центр міської історії зазначає, що будинок фігурує в реєстрах львівської нерухомості з ХVІІ ст.
На одному з готичних порталів пивниці зберігся напис польською «Praca i modlitwa wiernosci hasłо» [Праця та молитва гасло вірності], ініціали JD та дата – «1943 rok». Крім цього, на стіні є вишкрябані імена та прізвища.
Директор ЛКП «Львівське радіо» Андрій Лінік розповів, що наразі написи досліджують, а у майбутньому їх планують законсервувати.
«У сусідньому до цього порталу приміщенні є вишкрябані на тиньку імена та прізвища. Одне з них – Юзеф Мельнік, але є ще кілька. Можна їх побачити. Є всі потенційні шанси вважати, що в цьому приміщенні 80 років тому могли переховуватися євреї під час нацистської окупації Львова. Це дуже символічно, бо зараз там облаштовується найпростіше укриття під час російсько-української війни», – каже Андрій Лінік.
Мистецтвознавець Влодко Костирко розповів, що кілька років тому на Вірменській дослідник Олег Рибчинський знайшов криївку, в якій ховалися євреї. Також там у дверній коробці будинку були сліди від мезузи – сувою пергаменту з фрагментом молитви.
«Якби у цій кам'яниці був слід від мезузи, то можна було б говорити однозначно про сховок євреїв. Зараз ми можемо лише припускати це. Раніше Олег Рибчинський знайшов сховок у пивниці на вулиці Вірменській. Це місце дослідили, зробили 3D модель. І там ми знайшли сліди від мезузи у дверній коробці. Тоді, зрозуміло, що мешканці просто спустилися й ховалися. Натомість у кам'яниці на площі Ринок, 42 приватних мешканців не було давно, радянські інституції не досліджували цих дверних коробок», – зазначив Влодко Костирко.
“Я думаю, що швидше за все, що це був сховок. Напис невипадковий, бо 1943 рік – це Львів під окупацією нацистів. І в пивниці точно вирували якісь події. Варто згадати, що євреї переховувалися у пивницях та Львівській каналізації, та у каналах річки Полтви», – розповідає Олег Рибчинський, доцент Львівської політехніки й дослідник Львова.
Він пояснює, що напис «Praca i modlitwa wiernosci hasłо» на готичному порталі є гаслом бенедиктинців. Проте подібне висловлювання є у євреїв. Крім цього, під написом є ініціали JD та дата – «1943 rok».
ЛКП «Львівське радіо» консультується з Наталією Ромік, яка є однією з найбільших фахівчинь єврейської спадщини. Науковиця досліджує підпільну інфраструктуру порятунку євреїв.
«Хочемо, щоб Наталія Ромік пошукала спогади в архіві. Можливо, люди, які там переховувалися, згадували це місце. Це один з дослідницьких способів верифікувати, чи дійсно це був сховок від нацистів. Там є ще одне дуже дивне приміщення, між підвалом та першим поверхом. Є гіпотеза, що це теж місце переховування євреїв», – говорить Андрій Лінік.
Фото: Zaxid net