3 жовтня на другому поверсі "Житнього ринку" відбулися громадські обговорення щодо майбутнього простору.
Ініціював подію ресторатор Євген Клопотенко: запрошення надсилала його команда, а він сам модерував зустріч. Згідно з регламентом, кожен з учасників мав 3 хвилини, аби поділитися візією майбутнього ринку.
Євген Клопотенко обіцяв перетворити всі озвучені ідеї на документ, погодити його з учасниками та представити міській владі як візію розвитку. Наступні обговорення планують провести напередодні Різдва.
На зустрічі були присутні Олексій Курпас (радник заступника міського голови Києва), Мар'яна Олеськів (голова Державного агентства розвитку туризму України), заступник директора КП "Житній ринок", головний інженер ринку, а також урбаністи, громадські діячі, жителі Подолу.
Ми записали основні тези учасників дискусії.
За словами ініціатора зустрічі Євгена Клопотенка, ідея обговорень полягала в тому, аби зібрати активних містян, які є експертами в різних галузях разом та виробити спільну візію того, що має або не має відбуватися з Житнім в майбутньому. Сам він виступає в ролі активіста та медіатора між громадськістю, владою міста та менеджментом КП "Житній ринок", аби згодом перетворити пропозиції на концепцію та стратегію розвитку простору.
Декілька разів він наголошував на тому, що він не пов'язаний фінансово з діяльністю ринку і бачить свою роль в тому, аби контролювати київську владу та КП, щоб ключові рішення щодо майбутнього ринку враховували думку містян. Також він готовий залучати донорів, щоб фінансувати нагальні потреби, на які немає ресурсів у КП: від ремонту аварійного даху до розробки детальної проєктної документації для реконструкції простору.
Важливий момент: на цей час орендарем значної частини ринку є компанія "Танджерін" (Tarantino Family). Флоріан Болен, який керує мережею ресторанів Tarantino Family, згідно з договором, взяв на себе зобов'язання провести капітальний ремонт будівлі. Однак, за словами представників КП, він не тільки не виконав зобов'язання щодо ремонту, але й не вносив своєчасно орендну плату. КП "Житній ринок" розраховували на ці кошти, аби провести найбільш нагальні ремонтні роботи: зараз комунальне підприємство скаржиться на брак ресурсів навіть для забезпечення функціонування ринку.
Триває суд щодо розірвання угоди з недобросовісним орендарем.
Мар'яна Олеськів наголосила на тому, що у міста є ресурс для реставрації ринку. І що "Житній ринок" за будь-яких умов має залишатися у комунальній власності, але при цьому вести ефективну та прозору комерційну діяльність.
Вона бачить вихід з кризи у призначенні ефективного менеджменту КП, погодженні концепції розвитку та встановленні прозорих умов оренди.
Як вдалий приклад розвитку вона навела "Сумський ринок" у Харкові (поєднання місць продажу продуктів та фуд-кортів з готовою їжею) та наголосила на тому, головний акцент має бути на локальних продуктах та задоволенні потреб місцевих мешканців. Саме в такому випадку ринок, який полюбляють "локали", стане цікавим місцем і для туристів також.
Український художник Віталій Кравець наголосив на тому, що його головне побоювання стосується того, що на "Житній" чекає майбутнє "Квітів України": тоді забудовник фактично зруйнував модерністську будівлю попри протести громади.
"Головне, щоб під виглядом реставрації не відбулася реконструкція. Як це вже було з "Квітами України", "Гостиним двором". Важливо зберегти фасад, панно, всі інші деталі. І базар має залишатися базаром".
Уляна Джурляк та Леся Донець представляли ГО "Зберегти Квіти України" та розвинули цю ідею. Пані Леся наголосила на тому, що кейс "Квітів" яскраво свідчить про те, до чого приводить ситуація, коли бізнес не враховує інтереси містян.
Вона пропонує розробити "мапу стейкхолдерів" та разом з ними максимально відкрито обговорювати майбутній проєкт ринку.
Вона вірить в те, що бізнес може ефективно та адекватно взаємодіяти з громадою та ефективно працювати в просторах, що являють собою цінну архітектуру.
Пані Уляна додала: "Житній ринок – приклад цінної архітектором та монументального мистецтва, який чомусь немає статусу памʼятки. Він був спроектований українцями для українців, і майбутній проект також має враховувати інтереси громади. Головним його принципом має стати соціальна та просторова інклюзія. Також цілком відповідає світовим трендам ущільнення функцій. Ринок – не лише для того, щоб купляти продукти та їсти, але й спілкуватися, вчитися, дізнаватися нове".
Юрій Погребняк, співзасновник закладів "Хвильовий" та "Багряний" також підкреслив, що реставрація ринку не має перетворитися на перебудову. Він бачить ринок як багатофункціональний простір з великим потенціалом не тільки для "базару" та "фуд-кортів", але й для нічного життя (після перемоги та скасування комендантської години).
Також він подав ідею щодо того, що в команді ринку має працювати креативний директор, який би допомагав розвивати простір в межах однієї концепції та слідкував за тим, аби всі проєкти "Житнього ринку" "уособлювали дух Подолу".
На зустрічі також йшлося про необхідність створення безбар'єрного простору, зважаючи на зростання кількості осіб з інвалідністю внаслідок бойових дій і не тільки. При цьому наголошувалося, що безбар'єрність має бути як для покупців, так і для продавців. Люди з інвалідністю нерідко відкривають власний бізнес, створюють цікаві крафтові продукти, і вони такою мають отримати змогу їх представити на ринку та почувати себе комфортно.
Євген Мушкін, генеральний директор ВДНГ, сказав, що бачить різні способи, які можуть перетворити "Житній ринок" на туристичний магніт. Ринок має стати інклюзивним простором для спілкування та підвищення гастрономічної культури.
Тут мають бути місця для продажу фермерських продуктів, кав'ярень та закладів з вуличною їжею, арт-майданчики тощо.
"Щоб громадський простір був цікавим та живим, він має поєднувати щонайменше 10 функцій. Це цілком реально: питання тільки в стратегії. Низова ініціатива громадськості – такі, як ці поточні обговорення – має бути перетворена на стратегію, а вона своєю чергою стати основою для подальшого спілкування з владою. Має бути створена Наглядова рада, обраний ефективний директор. Тоді все буде можливим", – сказав він.
Віталій Селик, співзасновник ініціативи "Сміливі відновлювати", наголосив на тому, що бачить "Житній ринок" як "стадіон їжі": світлий та просторий. Він виділив 3 основні аудиторії людей, які бувають на Подолі та наголосив на те, що ринок в першу чергу має закривати їхні потреби.
Перша аудиторія – це жителі Подолу. Вони мають отримати доступ до свіжих продуктів на щодень. Також було б непогано створити дитячі зони на ринку, де батьки могли б під наглядом залишати дітей, а самі йти за покупками.
Друга аудиторія – офісні співробітники, які шукають місця, де можна смачно пообідати.
Третя аудиторія – люди, які приходитимуть на "Житній" ввечері або на вихідних. Для них приводом для того візитку можуть стати фестивалі, концерти тощо.
Також він наголосив на тому, що зону навколо ринку треба перетворити не на паркінг, а на простір для контрольованих ярмарків, а також відкрити доступ до Замкової гори та створити зручний маршрут з ринку до паркової зони.
Олена Закревська з ГО "Подоляночка" поділилася власним досвідом взаємодії з "Житнім". Ключові поняття, які мають лягти в основу стратегії: тяглість та спадок. Житній ринок має бути місцем покупок і місцем, де створюються спогади, які складаються з таких деталей, як щира розмова з продавчинею або подароване дитині яблуко. Також було б добре, аби на ньому були представлені сезонні продукти з різних регіонів України.
Юлія Пітенко, лідерка руху "Слоу Фуд" в Україні, сформулювала свій ключовий меседж для ринку: "Смачно. Чисто. Чесно". Вона підкреслила важливість того, аби на ринку продавалися сезонні локальні продукти та запропонувала на регулярній основі проводити фермерські ярмарки на вихідних.
Ще одна пропозиція: раз на місяць присвячувати вихідні одному з регіонів України, запрошувати виробників звідти, влаштовувати дегустації та майстер-класи, й таким чином знайомити людей з гастрономічною культурою країни.
Серед інших пропозицій: вступ "Житнього ринку" в Farmers Market Coalition, облаштування якісного фуд-корта та відкриття терміналу або відділення "Нової пошти", аби придбані продукти можна було зручно відправляли в регіони або передмістя.
Аліна Качоровська, СЕО Kacho Group, говорила про важливість оновлення асортименту, пошук активних виробників та продавців, які можуть пропонувати цікаві продукти за конкурентними цінами. Також вона декілька разів підкреслила, що в жодному випадку не можна перетворити ринок на ТРЦ.
Яна Жадан, яка декілька років тому вже починала працювати з командою "Житнього" (тоді для ринку створили сторінки в соціальних мережах та провели в його просторі виставку сучасного мистецтва), наголосила на тому, що "Культура складається з щоденних виборів. Зокрема, те, як купують та обирають продукти – це частина їхньої гастрономічної культури. І ринок, щирий та охайний простір, має допомагати її розвивати".
Але при цьому історії ринку та людей, які працюють на цьому, не можна просто замінити "новим маркетингом". Навпаки, комунікацію та маркетинг треба будувати навколо справжніх історій, що відбуваються на ринку.
Євгенія Аратовська, засновниця "України без сміття", також говорила про те, що "Ринок – одне з місць, де люди набувають культуру". Зокрема, йшлося про культуру поводження зі сміттям та відповідальне ставлення до довкілля. Вона запропонувала виробити спільні правила гри щодо того, як буде сортуватися та утилізувати сміття.
Валерій Новіков з MasterCard зауважив на тому, що Житній зараз не використовує діджитальні канали комунікації. І що цілком очевидно створити для ринку зручний сайт та реалізувати можливість замовлення доставки продуктів.
В цілому на обговоренні були представники MasterCard та банків (MasterCard, судячи в постерів, став одним зі спонсорів події). Вони багато говорили про фінансову інклюзивність, можливість розраховуватися на ринку за допомогою зручних систем тощо.
Одна з ідей полягала в тому, що продавці також мають отримати доступ до онлайн-платформи, де вони зможуть зручно та швидко забронювати торгове місце та певний день та час. Також запропонували запровадити систему донатів при покупках, ініціативи зі збору продуктових наборів тощо.
Багато разів звучали ідеї про те, що потрібно створити розважально-освітній простір для дітей, де їх будуть знайомити з продуктами та основами здорового харчування.
Фото: Юлій Кудланик, Євген Клопотенко