У Києві 9 грудня пройде другий епізод фестивалю транс-музики Club Styles Fest. Trance Edition, vol.2. Напередодні заходу ми поспілкувалися з людьми, які пам'ятають, як зароджувалася київська клубна культура.

Діджеї, MC і засновники культових київських клубів 90-х – початку 2000-х згадують найкращі вечірки і музику того часу.


Anna Lee, співвласник Club Styles Event, організатор Club Styles Fest, діджей і саундпродюсер. Грає у клубах з кінця 90-х, одна з топ-діджеїв України

Про київські клуби 90-х – початку 2000-х

У мене все почалося з клубу New York, де я була резидентом з 1996 року. Потім був River Palace і, звісно, Bingo – незабутнє місце, звідки пізніше я вирушила у вільне плавання як артист.

Найцікавішими місцями для мене і моїх друзів були Ultra і пізніше – Opium.

Це був яскравий, незабутній час, коли люди ходили у клуби на музику, а не для того, щоб сфотографуватися і зачекінитися. Вони знали, куди і на який захід ідуть. Було цілком нормально об'їздити за ніч кілька закладів – скрізь одночасно були "привози" цікавих артистів.

Клуби були битком набиті. Всі знайомилися і якось набагато тепліше один до одного ставилися, незважаючи на різні уподобання в музиці – атмосфера всюди була неймовірною!

Про сучасну музику

Будучи діджеєм, я в різний час грала progressive, trance, speed garage і навіть диско-хаус. Були різні експерименти. Але вже довгі роки я просуваю транс-музику в Україні. Все в музиці однозначно циклічно. Через якийсь час усе повертається, але щоразу в новому вигляді, у більш сучасному звучанні, відповідно до тенденцій і нових можливостей саунд-інжинірингу.

З кожним роком звук усе щільніший і тепліший. Це ж стосується транс-музики, вона знову повертається, але вже з більш крутим саундом.


Kon` (Олексій Кононов). Співвласник і арт-директор у Monotonik Records, діджей. У 90-х – один із найпопулярніших діджеїв КаZантипу

Про київські клуби 90-х – початку 2000-х

Я остаточно перебрався до Києва у 2000 році. На той момент клубів, що спеціалізувалися на танцювальній музиці, було не так уже й багато. Серед них я виділив би два: більш комерційний "Бразилія", де грали різні види хаус-музики (я довгий час був там резидентом), і більш андеграундний Ultra, який славився своїми афтепаті.

Після закриття "Бразилії" флагманами хаус-формату свого часу ставали "ПаТіПа", "Чайковський" і "Цар", тоді як на андеграунд-сцені лідирували "Опіум", "Кайф" і "Ганеша". Саме тоді почала зароджуватися програма клубних заходів, що стала зараз звичною. У київські клуби стали приїжджати відомі закордонні артисти, адже на початку нульових грали в основному лише резиденти і гості з ближнього зарубіжжя.

У 2001-2004 роках ми з Дімою Слукіним з Party Salon Agency періодично організовували яскраві заходи в ресторанах, барах і навіть на кораблі, пришвартованому біля причалу річкового порту на Подолі. Там завжди було весело і можна було зустріти весь цвіт клубного бомонду.

Найяскравіший спогад

Пам'ятаю, на мій день народження у 2003-му ми влаштували вечірку, і в якості флаєрів роздавали запечатані консервні банки з етикетками "Свіжа конина". Найсмішніше, що багато хто відкривав ці банки з надією знайти там щось особливе. Але вони були порожніми.


Роман Авдишев, один із засновників клубу Ultra

Про київські клуби 90-х – початку 2000-х

Раніше (у клубному житті. – Ред.) все було точнісінько таким, як і зараз, тільки без SMM. Люди завжди хотіли тусити, "клубитися", танцювати, просто відриватися на вихідних. Не було соцмереж, але інтернет на початку 2000-х уже активно використовувався для промо та реклами.

На початку 2000-х найпопулярнішими клубами були "Ultra", "Сайгон", "Бразилія", "Сінема". У середині 2000-х – "Опіум", "ПаТіПа", "Чайковський", "Ганеша". Ще пізніше – "Саксон", "Форсаж", "Кайф", "Оранжерея", "Арена".

Найяскравіший спогад

З цікавих випадків пам'ятаю такий: класика жанру – діджей з Німеччини, який заснув за програвачами.

Після добрячої випивки німець, головний гість вечірки, що не розрахував свої сили при вживанні спиртного, під час сету став засинати прямо на діджей-плейсі. При цьому він руками зачіпав платівки, від чого музика на кілька секунд зупинялася, чим будила героя цієї історії.

Після кількох таких епізодів діджей міцно заснув, і музика зупинилася. А публіка стала його будити, хором голосно вигукуючи його ім'я. Я б сам не повірив, але коли вийшов у зал, застав саме таку картину: МС бадьоро просить людей підтримати артиста і вивести його зі сплячки, музика зупинилася, німець, опершись на програвачі, спить. Його вивели зі сцени, поклали спати, замінили іншим діджеєм. Прокинувшись, німець грав бадьоре техно до ранку і вже не давав заснути іншим.


DJ Light, починав у Bingo, пізніше грав у різних клубах, зокрема в "ПаТіПа", "Кайф", "Чайковський". Продовжує активно гастролювати в Україні та за кордоном

Про київські клуби 90-х – початку 2000-х

За останні 20 років у Києві з'являлося і зникало безліч нічних закладів, у яких було дійсно круто, і зараз мені дуже приємно зустрічати обличчя з того часу. Найчастіше згадують клуби Opium, "Чайковський", "Кайф", "Ганеша". У кожному з них була неймовірна атмосфера. Грали тоді тільки з платівок – флешок просто не існувало.

Найяскравіший спогад

На початку кар'єри діджея роботи було дуже багато, бували навіть денні заходи. За ніч я проїжджав із виступами трьома нічними клубами. Іноді вранці дорогою додому, втомлений, зупинявся і засинав у машині, щоб не потрапити в аварію.

Якось після кількох ночей і днів без нормального сну я вирішив подрімати перед початком нічної дискотеки. Поруч лежав великий поролоновий дракон, що залишився з китайського Нового року. Приліг я поряд із ним, попередньо попросивши світлорежисера розбудити мене телефонним дзвінком, коли почує першу пісню з міксу. Але оскільки телефон випав і загубився десь у драконі, я не почув сигналу, і вся охорона не могла знайти мене близько години.

Коли мене відшукали, освітлювач сказав, що перший трек уже почав грати втретє. Добре, що це був будній день і людей було небагато, але прикол полягав у тому, що це був годинний мікс "мєдляків".


Victor Ishkov, у минулому — DJ Chipp. Резидент відомого київського клубу Bingo. Більше не грає, займається бізнесом

У 1996-97 роках популярними були клуби "Нью-Йорк", "Фламінго", "Playoff", трохи пізніше – "двушка" ("Диско-2000"). Коли я почав грати, з'явилися "Бінго", "Оазис UNI" в Гідропарку, "Космо" в Одесі. Шикарні часи. А потім понеслося: сотні місць, від андеграундних підвалів до концептуальних барів і гламурних будуарів, усіх уже точно не пригадаю.

Мене завжди цікавила хаус-музика в усіх її проявах, але центральною темою був і залишається прогресив-хаус. Трохи зачепив гоа-транс 90-х, але це своя субкультура.

Я вважаю, що стільки ідей в електронній музиці, скільки дали 90-ті, не дали обидва наступних десятиліття. В основному все сталося саме тоді, а нульові та десяті відточували форму – якість продакшну, комбінації стилів. Але до суті та духу електронної музики мало що додалося.

Є маса релізів того часу, які звучать настільки актуально і нині, що більшість людей не відрізнять їх від сучасного саунду. Прогресив залишається цікавим для мене і зараз, але більш розмірений і гіпнотичний – більше для занурення у стан, ніж для танців. Вік…

Найяскравіший спогад

Коли зароджувався клубний рух, я так хотів стати діджеєм, що ночував під радіостанцією "Радіоактивність" у Києві та чекав, поки знайомий звукорежисер винесе пропуск. Річ у тім, що тоді було максимум п'ять комплектів вертушок на все місто, і один з них – на цьому радіо. Хотілося вчитися грати, а це можна було робити тільки вночі.

Радіостанція знаходилася на київській телевежі, це був режимний об'єкт. Я приїжджав туди останнім тролейбусом і сидів до другої години ночі між двома кладовищами, на зупинці. Зате через пару місяців почав грати в ефірі, а через рік став резидентом клубу Bingo.

Фото: з особистих архівів героїв