11 листопада 2023 року, у річницю звільнення Херсона від російських окупантів, почала своє мовлення X.ON – перша і поки що єдина радіостанція у деокупованому та прифронтовому місті.
З восьмої до десятої ранку по буднях Херсон прокидається не лише під супровід вибухів та ворожих обстрілів, а під бадьорі та по-особливому оптимістичні голоси ведучих ранкового шоу “ШоуМастХерсон”.
Як це вдається робити в умовах постійної небезпеки розповідають засновники радіо X.ON та ведучі ранкового шоу “ШоуМастХерсон” Катерина Цимбалюк та Денис Путінцев.
Після деокупації Херсона у 2023 році місцева журналістка та волонтерка Катерина Цимбалюк та київський продюсер Денис Путінцев вирішили відновити локальне радіомовлення. Ідея була створити радіостанцію, яка б у важкі часи підтримувала херсонців у всьому світі, а також була неформальним майданчиком для діалогу з відомими та впливовими херсонцями.
Катерина та Денис знайшли ресурси для старту. А представники обласної та місцевої влади допомогли з приміщенням для студії, а також прискорити процес реєстрації та вирішити юридичні питання.
“Це була наша принципова позиція – вийти у ефір 11 листопада, і дуже гаряча мрія.
Для нас це дуже символічна дата, і ми розуміли, що херсонці до цього поставляться дуже позитивно. Десь півтора-два місяці ми робили все максимально можливе для того, щоб вийти в ефір саме цього дня”, – розповідає Катерина.
Денис і Катерина стали ведучими.
“Звідки з’явилася назва ранкового шоу, думаю, пояснювати не треба - посміхається Денис, - просто в голові крутилося. І ця назва пісні Queen доволі точно передала загальний настрій. Коли Мерк’юрі свого часу співав Show Must Go On, то у цьому пафосі та мажорних нотах був закладений трагізм, це відчувалося навіть емоційно".
Катерина каже, що X.ON для херсонців – це “радіостанція-друг” і “радіостанція-співрозмовник”, а Денис додає, що вона стала для містян “пігулкою-антидепресантом”.
“ШоуМастХерсон” – це внутрішня сила, яка дає енергію для того, щоб дарувати людям радість та яскраві відчуття попри все те, що відбувається навколо тебе. Саме такий зміст я вкладав у цю історію”.
“Це про життя на межі, - додає Катерина, - Коли ти щодня ризикуєш, вирушаючи на роботу, чи до крамниці, або по дорозі на пошту. Оскільки ми вже є такою пігулкою-антидепресантом для херсонців, то вони добре розуміють цей зміст і їм не треба пояснювати, що означає ця назва”.
Команда працює у самому Херсоні, а щоранку у будні дні до студії наживо приходять гості. Журналісти кажуть, хотіли, щоб люди чули і розуміли, що вони перебувають саме в Херсоні.
“Технічно можна було влаштувати так, щоб ми виходили в ефір з Миколаєва чи Одеси, але це дуже принципово: у кожному ефірі ми наголошуємо, що ми у ці хвилини у Херсоні.
Дуже важливо зафіксувати: ми єдина локальна радіостанція на території деокупованої Херсонщини, яка територіально знаходиться у Херсоні. І це важливий меседж для всіх, хто зараз у місті, або ж поза його межами, хто слухає нас у різних точках планети”, – каже Денис.
Катерина провела тривалий час в окупації. На початку повномасштабної війни вона вирішила нікуди з Херсона не їхати, а після визволення разом з іншими займатися його відновленням.
Денис жив у Києві і приїхав працювати у Херсон після його деокупації.
“Мабуть, Катя і передала мені цю енергію, - розповідає Денис, - Спочатку я від кожного буху, вибачте, вси..ався, потім потроху почав звикати. У якийсь момент подумав, що мені соромно має бути: якщо дівчата, що знаходяться поруч, не бояться, то чому я маю боятися.
Постійні обстріли – це така штука, до якої ти фізично не можеш звикнути, але ментально, як би це страшно не звучало, рано чи пізно звикаєш”.
“У певний момент ти розумієш, що страх – це нормально, - додає Катерина, - і ти з ним просто починаєш дружити. Постійно тремтіти – це взагалі нерозумно, як казали коучі та ментори, необхідно жити в моменті, і це допомагає впоратися з цим постійним моральним навантаженням”.
“Ми намагаємося говорити про серйозні речі під час війни, не те щоб не серйозно, а, у такому “ентертеймент”-форматі. Це важливо, тому що люди зараз перенапружені і перевантажені трагічно-депресивною історією. Тому спілкування з серйозними дядями й тьотями, і будь-які новини, навіть серйозні, ми намагаємося подати з позицій друга, як мінімум невимушено, а не з позицій пафосного та напускного співчуття”, – каже Денис.
Аудиторія X.ON – це люди 30 +, вже свідомі, “наповнені”, які мають життєвий досвід і смак, додає він.
На перший ефір ведучі покликали місцеву волонтерку, яка добре знає Херсон та його особливості. Потім у студії з’являлися медики, представники органів місцевого самоврядування, військовий капелан, журналісти, активісти. Представники місцевої влади допомагають журналістам оперативно кликати в ефіри ДСНС-ників, спецпризначенців, поліцейських, силовиків, держслужбовців для коментарів щодо оперативної обстановки.
“Важливо наголосити, - додає Денис, - у нас немає якихось політичних чи соціальних упереджень, або ж якихось обмежень. Ми не є представниками якогось клану, чи бізнес-структур, ми кличемо у ефір усіх людей, які чимось цікаві херсонцям, або ж людям, які зараз не у місті, але дуже вболівають за Херсон”, - каже Денис.
Катерина додає:
“Образно кажучи, ми – такий рупор для усіх херсонців, мета яких – єднання, хто вже будує плани на майбутнє, хто хоче мати розуміння того, що відбувається і відбуватиметься після нашої перемоги”.
Нещодавно до команди приєдналася третя ведуча ранкового шоу – Тіна Федорчук. Перебуваючи в окупації та ризикуючи життям, вона виходила в ефір та розповідала, що відбувається на Херсонщині.
Незабаром Тіна вона візьме на себе ще одну програму – “Х-Файли” – доступною мовою про медіаграмотність, про боротьбу з ІПСО та ворожою пропагандою та розвінчання фейків.
Крім того, у планах радійників ще два проєкти – вечірнє шоу, досить фривольне, як наголошує Путінцев, під назвою “Пішли на Х”, та подкаст з розширеними інтерв’ю з цікавими та амбітними людьми, які мають авторитет та відомі на Херсонщині.
Крім того, нещодавно X.ON отримала тимчасовий дозвіл на частоту 87,7 у місті Херсоні. Радійники сподіваються, що незабаром їхню радіостанцію почує вся Херсонщина, потім – весь Південь, а потім – вся країна.
Фото надані Денисом та Катериною