Читайте частіше
Найкращі цитати про алкоголь з нашої постійної рубрики BlaBlaBar.
«Бухло, бувало, навіть в борг брали. Боржників записували, всіх же знали – це були кінематографісти та відомі артисти. Куди вони подінуться?», – Олексій Горбунов, актор.
«Зазвичай алкоголь розливався ще в поїзді, коли ми з різними діджеями їздили в тури по містах. Якщо їхали 4 або 5 діджеїв – це було просто пекельне пекло. Ми пили в дорозі, потім нас селили на хату, де ми продовжували. Потім їхали в клуб, там ще більше накидувались, після клубу розбрідалися хто куди, а на зворотному шляху всім погано і всі відходять», – Анатолій Тапольський, діджей.
«Я люблю поєднувати непоєднувані на перший погляд речі. Можу взяти до віскі пачку начос, черешню або ванільний пломбір. Чим дивніше, тим краще», – Тата Кеплер, директор барів «БарменДиктат», «Склад» і «Торф».
"У студентські роки я жив у Харкові. У цьому місті не так багато місць, де можна пити допізна. Одного разу ми засіли в районному генделі. Там комусь із нас дуже сподобалося дзеркало в туалеті, воно було величезним – в людський зріст. Ми вирішили його вкрасти. Придумали план: я роблю відвертальний маневр – краду стілець. За мною повинен був побігти охоронець, а друг у цей час виніс би дзеркало. У всіх уже були мобільні телефони, але ми чомусь домовилися рахувати секунди. Я схопив стілець і побіг, а охоронець вирішив не морочитися, швидко від мене відбувся. І вже на моменті, коли я вирішив повернути стілець, вибіг мій кореш з дзеркалом. Охоронець отетерів, сказав: "Ви що взагалі єба*уті?", – Сергій Вовк, засновник школи КАМА.
"У кожного з нас знайдуться всякі історії про алкоголь. Коли випиваєш, стаєш більш розкутим. Я люблю завалитися в лобі якогось готелю, поговорити з персоналом, запитати як у них справи, випити на барі і повалятися на дивані, наприклад, в Hilton", – Василь Гроголь, директор Bursa Hotel.
«Творчість і секс під час похмілля завжди трапляються по-особливому. Ти можеш щось написати або придумати, а в сексі відчуваєш все трохи гостріше, ти як відкрита рана», – Сергій Сухомлин, ресторатор.
«Я вже або відпочиваю, з танцями на столі і ножем у зубах, або все-таки п'ю потроху заради задоволення», – Дмитро Шуров, музикант.
"Моє перше бухло – це кагор, вкрадений у Філарета. У того самого Філарета, він же у нас один. Я виріс на Терещенківській, ми з пацанами крали кагор, залазили на якийсь дах під сонцем, нюхали пробочку від пляшки і здихали", – Кирило Кисляков, співвласник барів «Торф», «БарменДиктат» і «Склад».
«Якщо мене безкарно пустити на якийсь алкогольний склад, то першим ділом я потягнусь до бурбона», – Юрій Марченко, головред Plarfor.ma.
«Я ніколи не похмеляюсь. Я хочу мучитися весь день до того моменту, коли похмілля пройде само собою. Мені дуже подобається цей момент, це якась ейфорія. Тоді відчуваєш, що живеш», – Юрій Каплан, музикант.
"Пам'ятаю свій перший серйозний алкоголь, мені було 14 років. Хтось із хлопців з двору спер пляшку горілки з дому, ми відкрили її у павільйоні дитячого садка. Спочатку було весело, у всіх були «вертольоти». Пам'ятаю, що я видихав, закривав ніс, пив горілку і запивав якоюсь газованою водою. А потім одному з наших хлопців стало так погано, що його вирубило. Довелося викликати швидку допомогу", – Євген Філатов, музикант і продюсер.
«Один грузин сказав мені розумну думку: »Похмілля пройде тільки після заходу сонця«. В цьому щось є. А до заходу сонця жери, спи і терпи. А ще я завжди вважав негідниками людей, які закидалися активованим вугіллям до початку пиятики, а потім хвалилися, що більше всіх випили. Це не трушно взагалі!», – Женя Галич, музикант.
Читайте частіше