Традиція підігрівати вино існує набагато довше, ніж різдвяні ярмарки, новорічні святкування чи уявлення про «затишний грудень». Її корені сягають античних часів, торговельних шляхів між Сходом і Європою, середньовічної медицини та епохи, коли спеції були дорожчими за золото.
Перші письмові згадки про гаряче вино з ароматичними добавками з’являються у Стародавньому Римі. У кулінарному збірнику Apicius описаний conditum paradoxum — підігріте вино з медом, шафраном, перцем і смолою. Підігріте вино вважали тоніком, що «зміцнює тіло взимку».
Існує міф, що римляни гріли вино для зміни смаку. Насправді підігрівання маскувало дефекти напою, що зберігався в умовах, далеких від сучасних. Прянощі — дорога розкіш — були символом статусу, тому conditum paradoxum поєднував утилітарність і демонстративну розкіш.
У пізньому Середньовіччі з’являється нова форма ароматизованого вина — hippocras, популярна у Франції, Англії та Іспанії. Його готували з корицею, імбиром, гвоздикою, мускатом та іноді цукром, що у XV столітті був рідкісним товаром, який добували в далеких від метрополій колоніях.
Назва пов’язана з іменем Гіппократа, хоча він до рецепту не має стосунку. Але має до manicum hippocraticum — спеціального конусоподібного мішечка для фільтрації вина, який він винайшов, звідси й назва.
Гаряче вино набуває популярності у часи активної торгівлі між північною Європою і Середземномор’ям. Корицю та гвоздику привозили з Індонезії через арабських купців, мускат — із Занзібару, імбир — з Китаю й Індії. Кожна спеція була маркером добробуту, тому підігріте вино поступово стало атрибутом свят, а не буднів.
Глінтвейн у сучасному вигляді з’явився на німецьких різдвяних ринках XIX століття. Саме там продавці почали пропонувати гаряче вино у спеціальних різдвяних горнятках, а традиція поширилася на Австрію, Чехію, пізніше — на Британію та Скандинавію.
Цікаво, що перші комерційні пляшки готового глінтвейну з’явилися лише на початку ХХ століття. До цього напій був виключно ярмарковим або домашнім.
Сьогодні глінтвейн — це зимовий напій, що попри велику кількість варіацій, зберіг незмінним свій принцип: поєднувати тепло, аромат і традицію.

Інгредієнти на 4 порції:
Сухе червоне вино — 750 мл
Апельсин (нарізати кружальцями)
Цукор або мед — 80-100 г
Гвоздика — 6-8 бутонів
Кориця — 2 палички
Імбир — 3-4 невеликі шматочки
Кардамон — 3-4 коробочки (злегка розчавити)
Аніс — 1 зірочка
Вода — 120 мл
Бренді або ром — 30-50 мл


Інгредієнти на 4-6 порцій:
Червоне вино — 750 мл
Портвейн, шнапс або бренді — 200 мл
Цукор — 80-100 г
Апельсин (цедра і сік)
Кориця — 2 палички
Гвоздика — 8-10 бутонів
Імбир — 1 шматочок
Кардамон — 5-6 коробочок
Аніс — 1 зірочка
Родзинки — 40 г
Сирий мигдаль — 40 г

Інгредієнти на 4 порції:
Сухий або напівсухий яблучний сидр — 750 мл
Яблучний сік — 150 мл
Цукор — 40-60 г
Апельсин (нарізаний кружальцями)
Яблуко — половина, нарізана шматочками
Кориця — 1 паличка
Гвоздика — 3-4 бутони
Кардамон — 3-4 коробочки
Імбир — 2-3 шматочки
Кальвадос, ром або яблучний бренді — 30 мл



