Тверезий погляд на туйон
Питання: Чи правда, що абсент завдяки високому вмісту речовини під назвою «туйон» викликає у людей галюцинації?
Коротка відповідь: Ні. Щоб туйон в організмі досягнув тієї концентрації, коли почнуться галюцинації (і м’язові спазми), доведеться випити близько семи літрів абсенту за кілька днів.
Розгорнуте пояснення: Речовина туйон (C10H16O) вперше була виділена з олії туї — звідси і назва. Багато її і в полині — головному інгредієнті при виробництві абсенту. Саме туйон оголосили на початку XX століття відповідальним за «абсентне божевілля» — хворобу на зразок білої гарячки. Це дало привід виробникам вина й бренді влаштувати національні кампанії проти конкурента і домогтися заборони виробництва та продажу абсенту (водночас вермутів, до складу яких теж обов’язково входить полин, заборона чомусь, ха-ха, не торкнулася).
Коли наприкінці 1990-х абсент знову почав набувати популярності, продавці продовжили експлуатувати легенду про галюциногенний туйон — публіці подобалася думка, що вони п’ють щось незвичайне і навіть заборонене.
Сучасні дослідження довели, що всі балачки про наркотичний ефект від абсенту — лише балачки і самонавіювання. Туйон — не психоактивна речовина і не має нічого спільного з тетрагідроканабінолом (ТГК), як вважали вчені ще в 1970-ті. Туйон — нейротоксин і конвульсант, безпечний у малих дозах. У США його вміст у спиртних напоях обмежений 10 мг/1 л, в ЄС — 35 мг/1 л для напоїв з полином і 10 мг/1 л для напоїв без полину.
Останній удар по легенді вчені завдали в 2008 році. Міжнародна дослідницька група під керівництвом фахівця з харчової хімії Дірка Лахенмаєра з Дослідницької лабораторії хімічних і ветеринарних досліджень уряду Німеччини проаналізувала зразки абсентів, вироблених до 1915 року (до заборони). Вважалося, що в старих абсентах рівень туйону зашкалював до 200–300 мг/1 л. В реальності ж середня концентрація туйону в старих абсентах виявилася 25,4 мг/1 л. Схожі показники дослідники отримали і після відтворення абсентів за старими «дозаборонними» рецептами.
Так чому тоді в минулому божеволіли і втрачали здоров’я любителі абсенту, запитаєте ви? Та все як завжди: від нестриманості — раз, від засилля дешевих підробок, в які безсовісні бариги «для ефекту» додавали все що завгодно: від миш’яку до кокаїну (це правда!) — два.
Щоб не закінчувати на сумній ноті, зізнаємося — дещо особливе в абсенті все ж таки є. Дослідники кофеїну й алкоголю на організм людини Серж Ферре і Мері Клер О’браєн назвали подібний ефект «ідеальний шторм» — поєднання «високого тиску» (кофеїн, стимулюючий центральну нервову систему) і «низького тиску» (алкоголь, що пригнічує центральну нервову систему). Замість кофеїну роль стимулятора в абсенті відіграє анетол — ефірна сполука в анісі. Тож якщо вам здалося, що сп’яніння абсентом відрізняється від сп’яніння горілкою або віскі, то вам не здалося.
