Городи та сади в громадських просторах - новий тренд в Києві. Раніше всі захоплювалися садами в Берліні чи в Нью-Йорку, але самі обмежувалися цибулею в склянці на підвіконні або петрушкою та базиліком на балконі.

Тепер же в Києві, як мінімум, є сквер Місто-сад на Михайлівській, де вже другий рік поспіль чекають врожаю овочів, Самосад на Подолі, який загрожує перетворитися на літній фестивальний майданчик, невеликі городи на території Мистецького Арсеналу й біля офісу 31B1.

Поблизу Лебединого озера на Харківській вирощують кукурудзу, на території кіностудії Довженка планують озеленити балкон, Closer розбив невеликий сад, а бар Red beard на Позняках облаштовує город.

Ми вирішили розповісти докладніше про ці надихаючі приклади.

Як це взагалі

"Міське населення постійно зростає, питання забезпечення комфортного життя стає все актуальнішим, тому ці громадські городи виникли як відповідь на виклики сьогодення", - вважає Оксана Чивуріна, одна з творців скверу на Михайлівській. - Ще це антикризове рішення, тому що вирощувати овочі в місті - це як друкувати гроші".

Громадські городи, сади і навіть цілі ферми зараз дуже поширені по всьому світу. Жителів Гавани, де ідею громадського городу підглянув засновник відомих Садів принцес у Берліні, на створення таких городів штовхали важкі економічні умови. Але найчастіше подібні городи виконують комунікативну функцію (об'єднують городян), рекреативну та навіть терапевтичну - на заході поширений такий прийом для лікування деяких психічних розладів.

І, звичайно ж, подібні господарства створюють з освітньою метою. Адже не тільки діти, а й багато дорослих, що живуть у місті, часто не знають, як виглядають ті чи інші рослини і звідки взагалі беруться овочі та фрукти.

Закордонні приклади

Один з найвідоміших громадських садів був заснований у Берліні в 2009 році. Сад принцес розбили на покинутому пустирі поруч зі станцією метро в непопулярному районі Моріцплатц. Зараз це великий проект, що об'єднує сотні людей, які дбають про свій сад і допомагають влаштовувати по всьому місту громадські городи. Рослини завжди висаджують у ящики, тому такі городи досить мобільні і за ними простіше доглядати.

 

 

 

 

Утім, насправді розбивати город в тіні Берлінської стіни - традиція давніша. Так, мігрант з Туреччини Осман Калін самовільно розчистив площадку біля стіни і вирощував там овочі, щоб прогодувати свою сім'ю ще більше тридцяти років тому. Йому знадобилося кілька років, щоб отримати на це офіційний дозвіл, оскільки старий порушував кордони НДР.

Загалом, висаджувати городи в Берліні стали ще на початку XIX століття, але тоді це було необхідністю: лікар Моріц Шребер створив перші садові кооперативи для бідних міських жителів. Діти отримували веселощі, а їхні батьки - урожай.

Brooklyn Grange - ще один відомий город, оскільки це найбільша ферма на даху в світі. Її площа складає більше восьми тисяч квадратних метрів, вирощують тут тільки органічні овочі та фрукти.

Кожен сезон освітня некомерційна організація і за сумісництвом ферма City Growers набирає тисячі студентів Нью-Йорка на освітні тури та воркшопи. Крім Brooklyn Grange, тут розташовані Eagle Street Rooftop Farm і ферма Gotham Greens, яка складається з безлічі теплиць.

Узагалі ферми на дахах будівель - досить поширене явище. Серед відомих проектів також City Farm в Токіо, Lufa Farms в Монреалі і HK Farm в Гонконзі.

 

 

 

 

Що у нас

В українських містах, звичайно, партизанське садівництво ще не досягло таких масштабів, але успішні проекти вже є. Наприклад, Місто-сад, він же - Сквер Небесної сотні на Михайлівській, який створили ще минулого року.

Це історія про те, як засмічену територію з покинутим будівництвом і незакінченою судовою тяганиною перетворили на затишний сквер. Зараз у дворику на Михайлівській проходять різні пікніки та дитячі свята. На території встановили дитячий майданчик, висадили дерева і навіть розбили невеличкий город. Засаджують його другий рік поспіль за підтримки компанії Syngenta, яка займається насінням та засобами для захисту рослин.

 

 

 

 

Майданчик невеликий, але головне тут - не сам урожай, а процес посадки та вирощування рослин, до якого активно підключають дітей. Вирощують капусту, базилік, часник і салат.

Самосад на Подолі - це громадський сад за принципом Садів принцес. Пустир на території російського посольства перетворили на майданчик з вуличними меблями і сценою буквально за лічені дні. Звичайно, був ще й період підготовки, коли учасники групи Подоляночка збирали помічників, шукали ящики, піддони, насіння, потім висаджували рослини і доглядали за ними в одному з дворів на Подолі. Потім вже їх перенесли на перетин Волоської і Спаської.

 

 

 

 

Подібні pop-up сади в разі чого можна перемістити в інше місце, але, здається, цей влаштувався надовго. У Самосаді вже влаштовують барахолки, пікніки і дитячі спектаклі. Це вже історія не про те, як вирощувати помідори у себе у дворі, а про те, у що може перерости бажання впорядкувати й озеленити публічний простір, якщо знайти однодумців.

У рамках "Арсеналу ідей" невеликий город за підтримки все тієї ж Syngenta висадили на території Мистецького Арсеналу. Імпровізовану клумбу зробили з піддонів. Посадили перець, капусту, помідори.

Анна Даниляк, яка опікується ним як учасник еко-організації "Морква", завжди любила вирощувати зелень на балконі, а тепер дісталась і до публічних просторів. В її планах - зробити невеликий город на балконі кластера DIYA, який знаходиться на кіностудії Довженка.

 

 

 

 

У дворику на Пушкінській біля освітньої станції  31В1 у червні розбили клумбу з базиліком і м'ятою. Зелень якраз стане в нагоді кав'ярні "Розумна кава", яка там працює.

Жителі Позняків зараз облаштовують територію біля озера Лебединого. Тут вже провели суботники, спорудили для дітей будиночок, зробили з піддонів меблі та висадили невеликий город з кукурудзою, часником і квітами.

Крім того, нещодавно в Україні з'явилась Асоціація урбаністичного садівництва, організатори якої встигли провести перший воркшоп у Львові в рамках "Майстерні міста".

Фото: Олена Сергієнко, Город-сад, Flikcr/Peter Liu, Eva Blu, Colin Hughes