Лекції на БЖ: Головний архітектор Львова – про успішний досвід змін у місті, якому варто повчитися

Юліан Чаплінський – начальник управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради, або, як його ще називають, головний архітектор Львова.

На архітектурному фестивалі PROSTONEBA в Києві Чаплінський поділився досвідом розвитку міста. Він розповів про проекти, що вже здійснені у Львові та про ті, які ще тільки планують здійснити.

Про громадські простори

На жаль, наші міста забули про важливість громадських просторів. Public spaces – це не літні майданчики, де людина, присівши за столик, повинна заплатити за каву. Це простори, що доступні всім - дітям, неповносправним, старшим особам.

У Львові гарним прикладом public space є площа Митна (її реконструкція закінчилася в травні - ред).

Митна площа до реконструкції

Якщо дивитися на площу здалека, здається, на ній нічого не змінилося. Насправді там прибрали сходи, змінили фонтан, садові меблі. Вона виглядає дуже скромно, але соціально.

Це був наш спільний проект з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ). Перед початком ревіталізації було організовано воркшоп та соціальне опитування. Багато людей брали участь у формуванні завдання на проектування.

Ця площа була окупована людьми ще на етапі реконструкції, як тільки з’явились перші меблі.

Митна площа після реконструкції

Ще одна ініціатива - Green Links (концепція створення зелених зон, що поєднають собою і громадські простори, парки та сквери і виконуватимуть роль пішохідного транзиту - БЖ). Група Urbanideas розробила карту вулиць, що мали би бути інакше озеленені. За їхньою ідеєю, завдяки цьому місто має перетворитися на місто-сад, набагато затишніше і приємніше. Натомість для автомобілів залишається мало місця,

Проект Green Links

Зараз у роботі – ревіталізація площі Святого Теодора. Історично це був старий єврейський квартал, де не було замощення, там знаходився ангар для ринку. Це не туристичне, а житлове місце. Тут живуть люди, які щодня бувають на площі.

Було зроблено дослідження щодо використання цієї площі мешканцями. У результатах йшлося про засилля автомобілів, погану доступність, трансформаторні підстанції і в принципі відсутність будь-якого планування.

Було проведено опитування, яке показало, що людям некомфортно тут знаходитися - ані пішоходам, ані автомобілістам.

Зрештою, площу і алею вирішили зробити повністю пішохідними. І лише одну вулицю залишать для спільного використання автомобілями. Тут створять сад, у якому можна буде відпочивати затишно і в тіні.

Проект реконструкції Площі Святого Теодора

Також минулого року було відкрито оновлений Простір синагог, на якому є залишки готичної структури старої синагоги “Золота роза”, підірваної нацистами. Цей район у самому серці спадщини ЮНЕСКО дуже довго виглядав страшно. Там був паркан, будівельне сміття, росли дерева.

Оновлений Простір синагог

Проект оновлення простору синагог здійснювався спільно з GIZ протягом шести років. Було проведено конкурс, на якому переміг проект німецького архітектора Франца Решке. Він передбачав створення трьох зон - археологічні експонати в колишньому інтер’єрі синагоги, законсервована стіна синагоги, гранітні стели з надрукованими на них фото з життя єврейської спільноти у Львові. З білого бетону зроблена репліка на фундаменти колишнього Будинку навчання, де читали Тору.

Проект по різному зустріли єврейські організації. Одна з них, яка марить, щоб відновити цю синагогу, подала позов до суду. В день, коли ми закінчували проект, прийшло рішення суду зупинити роботи. Але ми їх уже закінчили, тому маємо те, що маємо.

Про доступність вулиць

В більшості міст України вулиці роблять, як євроремонт. Якійсь проектний інститут розробляє проект, рахує кошторис, проходить експертизу, на нього виділяються кошти, і починається робота.

Після такого ремонту вулиці Богдана Хмельницького голова правління Львівського обласного відділення Українського фонду “Реабілітація інвалідів” Ярослав Грибальський зробив експеримент. На візку та разом з групою активістів вони вирішили проексплуатувати цю вулицю. Виявилося, що там все зроблено абсолютно без урахування потреб людей.

На щастя, у Львові є урбаніст Штефан Габі, який працював у міськраді Ляйпцига. Ця міськрада надала нам грант у 72 тисячі євро на спільний проект «Вулиця для всіх» (триватиме три роки - від жовтня 2015 року до вересня 2018-го - ред).

Було проведено багато зустрічей з різними громадськими організаціями, обмін досвідом з німецькими колегами. Ми залучили Львівську політехнику і напрацювали певні аспекти завдання. Для експерименту обрали вулицю Бандери, яка веде від Привокзальної площі до вулиці Коперника. Фасадами на неї виходять корпуси Політехники, а на протилежному боці - житлові будинки ХІХ сторіччя.

Проект реконструкції вулиці Бандери

Зараз вулиця виглядає замощеною бруківкою без розмітки. Хто був у Львові, знає манеру водіїв ставити авто посередині вулиці, і це породжує неможливість обгону та вільне інтерпретування розмітки. Крім того, там немає паркування. На цій вулиці є дві школи, і ми хотіли зробити так, щоб у будь-якому місці її можна було перейти безпечно, а не як зараз.

Ми залучили директорів шкіл, директора органного залу, отців з церков, власників ресторанів та магазинів, мешканців вулиці. Це має максимально вичерпати претензії людей до проекту, який буде реалізовано.

Врешті виграв проект, в якому пропонується звузити полотно вулиці для велодоріжок і розширити тротуари. А між деревами, які є невід’ємною частиною вулиці, розташують паркомісця.

Вулиця Бандери - перший проект, який вже більше року обговорюється у суспільстві, і вже напрацьовано 95% технічного завдання для проектування.

Зараз існує лише одна невичерпана дискусія - щодо долі бруківки на цій вулиці. В Європі такі ділянки заасфальтовані для шумозниження. Урбаніст з Амстердаму Кейс Ван Райвен запропонував залишити бруківку в дизайні хідників та місць для паркування, щоб в сприйнятті вулиці зберігалася автентичність. В якості прикладу він навів вулицю Карла Лібкхнехта в Ляйпцигу, де з бруківкою поступили саме так.

Ми маємо дуже багато критики, тому що люди не розуміють цього і хочуть залишити бруківку. Але колись ми зробили велику помилку та залишили бруківку на проспекті Свободи, і зараз там дуже шумно.

Про повернення водойм

Нас надихнув досвід Амстердаму та Ляйпцигу у темі використання водного ландшафту. У ХІХ столітті Львів сприймався як місто на воді. Зараз ми втратили воду повністю. Стави, що залишилися, висихають, дощова каналізація непродумана, фонтани включаються епізодично.

Європейські колеги, з якими ми радилися, завіряють, що все можна відновити - розробити інтегровану концепцію і почати працювати.

Один із варіантів майбутнього ставу на вулиці Вітовського

Ми влаштували воркшоп з ревіталізації ставів за участі голландських ландшафтних архітекторів, представників львівських проектних організацій і Львівської політехніки.

Розробили схему відновлення найбільшого історичного ставу на вулиці Вітовського.

Ми провели багато зустрічей з інженерами, ландшафтниками, громадськістю. Передбачаємо максимальне розширення ставу з островами та створенням тераси з басейном, який міг би бути плавальним.

Про Фабрику повидла

Ще один проект - реставрація під культурний центр так званої Фабрики повидла. Це пам’ятка ХІХ століття на Підзамче, яка була цехом для розливання алкогольних напоїв, а з радянських часів тут робили повидло. Це неймовірні неоготичні фасади на фоні промислових цехів.

Фабрика повидла зараз

Інвестором проекту став друг Львова, науковець з Відня Гаральд Біндер. Він захищав дисертацію про історію Галичини, і йому дуже сподобалося наше місто. Інвестор провів закритий конкурс, і в ньому переміг проект віденського архітектора Штефана Ріндлера.

Проект ревіталізації Фабрики повидла

За проектом, тут буде розташований медійний сервіс, мистецькі експозиції, театр, науковий і мистецький центр з внутрішнім двором, проходитимуть різні концерти. Ми вже представили цей проект меру, і він радо його зустрів.

Фото: Urbanideas, Марія Кравчук, The Space of Synagogues, lviv.com, mistosite, Олександр Шутюк, zaxid.net, lviv.sq.com.ua. ​