В Україні ввели плату за пластикові пакети. А як з ними борються у світі: 5 кейсів

З лютого в Україні пакети-”маєчки” стали платними у магазинах, а з березня деякі види взагалі будуть заборонені для розповсюдження. Рішення про обмеження пластикових пакетів уряд ухвалив для поліпшення екологічної ситуації та з огляду на світовий досвід.

Поки Україна робить лише перші кроки у цьому напрямі, ми розповідаємо, як різні країнам світу успішно (і не дуже) ведуть боротьбу із поліетиленом.За даними ООН, на сьогодні пластикові пакети становлять половину всього поліетиленового сміття світу. А у Всесвітній організації охорони здоров’я порахували, що через накопичення пакетів у світовому океані щороку гинуть 100 тисяч китів, черепах та тюленів.

Чи не першою почала регулювати їх використання Данія, ухваливши таке рішення ще у 1994 році: після запровадження податку на безкоштовну роздачу кількість використаних пакетів знизилась вдвічі – із 800 млн до 400 млн.

Данія як член Євросоюзу вирішила приєднатися до цієї ініціативи. Із січня 2021 року у країні заборонені безкоштовні пластикові пакети. Тепер данці мають заплатити у магазині за такий пакет, незалежно від розміру і типу, щонайменше 0,54 євро. А легенькі поліетиленові пакети заборонені взагалі.

Ці зміни уже дали перші позитивні результати – кожен данець у середньому за рік використовує лише 4 такі пакети. Для порівняння, в Україні середній споживач торік купував понад 400 пакетів.Ірландія підтримала ідею Данії у 2002 році, запровадивши 15-центовий податок на купівлю кожного пластикового пакета. Податки йдуть на роботи з утилізації та переробки відходів. Уже за рік кількість використаних пакетів знизилась із 90 млн до 84 млн, проте позитивна тенденція не збереглася. У наступні два роки продажі таких пакетів зросли, і влада зреагувала, подвоївши у 2006-му податок, після цього попит знизився на 90%.

За 12 років завдяки такому збору зібрали 200 мільйонів євро: гроші пішли на екологічні проєкти по всій країні. Ірландська ідея щодо зборів із пакетів вважається чи не найуспішнішою у сфері екологічного оподаткування в Європі.

У результаті, ірландці уже за звичкою багато років замість одноразових пакетів використовують багаторазові сумки з тканини.Країна Сходу Сонця у 60-70-х роках XX століття вважалась світовою фабрикою різноманітних товарів – звідти ж взяла початок і одержимість японців пластиком. Із 540 мільярдів пластикових пакетів, які щорічно використовуються у всьому світі, в Японії споживають близько 30 мільярдів із них. Тому Токіо останні 15 років веде активну політику відмови від використання безкоштовних пластикових пакетів.

Із 2007 року уряд укладає угоди з великими торговими мережами та ресторанами швидкого харчування – ті зобов’язалися скоротити кількість таких пакетів та упаковок на 20-50%.

Відтоді ж набрав чинності новий закон про переробку тари – витрати на переробку пакетів переклали на магазини.

Перші результати вселяють оптимізм – уже за рік відсоток покупців, які відмовляються від таких пакетів у магазинах, зріс із 30% до 72%.Турецькі магазини з 2019 року не надають покупцям безкоштовні пластикові пакети, крім таких, які використовують як первинна упаковка та мають товщину від 15 до 50 мкм.

Лише за перший рік завдяки такій ініціативі використання пластикових пакетів зменшилось на 75%, а країна таким чином зекономила 150 тисяч тонн пластику.Країна-сусід України, яка декларує рух до ЄС, також долучилась до обмеження пластику. Із 1 січня 2019 року у Молдові діє закон, за яким у роздрібній торгівлі заборонили використовувати одноразові поліетиленові пластикові пакети.

Читайте також: До біса пакет: 5 українських магазинів, де можна купити екологічну тару для продуктів

Заборона поступова: спочатку із магазинів почали зникати так звані товстостінні пакети (більше 50 мікрон), через рік – пакети у 15 мікронів.

А з початку 2021 року Молдова повністю заборонила будь-які види таких пакетів – крім тих, які виготовили з екологічно чистих матеріалів та використовуються для пакування товарів на заводах. Унаслідок цього популярність екопакетів зросла вдвічі.

Фото: Priscilla Du Preez, Christopher Vega, Gaelle Marcel, Markus Spiske/Unsplash.