У кінотеатрах стартує прокат українського фантастичного ромкому Павла Острікова «Ти — космос», який розробляли понад 10 років. Станіслав Тарасенко — про те, як говорити суржиком у космосі, чому роботи розповідають несмішні анекдоти і як знайти найкраще крісло серед космічного сміття.
«Ти — космос» — найобговорюваніша й найочікуваніша українська кінопрем'єра року. Цьому передувала історія, яку так любить висвітлювати маркетинг: довгобуд, який створювався 10 років, ретельна робота над матеріалом (як-не-як, вичитаний і схвалений астрофізиками сценарій), зміна кількох продюсерів, боротьба за фінансування, пандемія, війна. Нарешті, амбітний фільм Острікова став викликом не лише авторові, а й взагалі технічним і фінансовим можливостям вітчизняного кіновиробництва (його бюджет — менше $1 мільйона).
Схоже, вперше в історії України з'явився фільм, який дійсно — без спекуляцій і зайвого пафосу — заслуговує на статус «безпрецедентний». Хоча б тому, що науково-фантастичних стрічок з екшн-сценами у відкритому космосі, несмішними анекдотами від розумних роботів та читанням «Робінзона Крузо» на орбіті Юпітера ще не було.
Головний герой — сміттяр Андрій, який вилетів за стратосферу аж на чотири роки виконувати комунальну місію з утилізації земних відходів. Поки він намагається долетіти до супутника Юпітера, Земля вибухає. Спочатку Андрій упевнений, що він остання людина у Всесвіті, допоки до нього не надходить сигнал француженки Катрін, яка так само застрягла в космосі. Між ними зав'язується навкололюбовна аудіопереписка. Зрештою, попри те, що його корабель пошкоджений і шансів долетіти майже немає, Андрій вирушає на станцію до Катрін.
«Ти — космос» — камерна ретрофутуристична історія міжзоряного кохання. Картина Острікова, яка, здавалося б, рясніє омажами на «Інтерстеллар» Нолана і «2001: Космічна одіссея» Кубрика, насамперед є ромкомом. Це аж ніяк не «На висоті», в якому небагатослівний Роберт Паттінсон розсікає холодний космос на шляху до чорної діри; це веселий ромком на кшталт «Якби ти був останнім» — ще одне діалогове кіно про двох астронавтів, у яких немає іншого виходу, ніж спілкуватися один з одним.
Остріков бере класичні сюжети сай-фаю, нанизуючи на них українські реалії: суржик, згадки про хмельницький базар та Укрзалізницю, композиції народних вокально-інструментальних ансамблів. У багатьох сценах фільм повторює класику, але в українському ключі. Наприклад, помічник Андрія, робот Максим — явний аналог HAL 9000 з «2001: Космічної одіссеї» — дублює сцену зі своїм американським робопобратимом: проте якщо кубриківський штучний інтелект співав, то Максим розповідає несмішний анекдот.
Андрій натикається на зручне червоне крісло серед космічного сміття та здійснює давню мрію замінити меблі у капітанській рубці — в усіх подібних комічних епізодах відчувається стиль Антоніо Лукіча, властивий його фільмам український колорит і менталітет. Багато астронавтів, що застрягли в космосі, вели багатогодинні бесіди з роботами, але жоден із них ще не розмовляв суржиком.
Найкращі недавні українські фільми — «Ти — космос», «Памфір», «Ля Палісіада» та «Люксембург, Люксембург» — вдалі тим, що їм вдається адаптувати шаблони західного кіно до українських реалій. «Памфір» впевнено наближається до стилю режисера Жака Одіара, «Ля Палісіада» — Міхаеля Ганеке, а «Люксембург, Люксембург» — Мартіна Макдони. Індустрія прагне іноземного стандарту якості, однак все ще його не досягає. Деякі українські фільми й справді якісні, але могли бути кращими, якби підтягнули вітчизняну школу акторської гри. Дешеві комічні кривляння, непереконливо бігаючі очі, театральна манера, найголовніше, завчання сценарного тексту, який вимовляється речитативом. Частково, це проблема і «Ти — космос».
Однак несуттєві вади перекриває інше. Особливість фільму Острікова — у тому, що він намагається примирити мейнстрим і незалежне кіно. Остріков написав сценарій глядацького фільму, який цурається як артхаусності, так і вульгарності попкорн-комедій. Він відмежовується від крайнощів двох полярних видів укркіно, при цьому роблячи не таку й легку в умовах української культури роботу — поєднує розважальний аспект і змістовність.
