Життя та компроміси за тоталітаризму, сюрреалістична японська манга й Донбас, якого не існує, — БЖ традиційно розповідає про найцікавіші свіжі видання.
«Гра світла» — Даніель Кельман
Видавництво: «Фабула»
Головний герой — знаменитий австрійський кінорежисер Георг Вільгельм Пабст. У 1930-х роках Пабст працював у Франції, а коли нацисти прийшли до влади в Німеччині, перебрався за океан. Однак у Голлівуді не склалося, і навіть Грета Гарбо, яку він обезсмертив, виявилася не в змозі допомогти. Тож зрештою Пабст повертається на батьківщину — до Австрії, яка тепер називається Остмарк і є частиною Третього Райху. Він наївно вірить, що для нього немає іншої диктатури, окрім диктатури мистецтва, але починається Друга світова війна. І ось Пабст уже знімає фільми, які подобаються Геббельсу.
Це роман про ціну компромісів та про взаємодію митця і влади в умовах, коли теза про «мистецтво поза політикою» неминуче ламається. Книжка увійшла до довгого списку Міжнародної Букерівської премії-2026.
«На краю розуму» — Мирослав Крлежа
Видавництво: Discursus
Один із найважливіших романів хорватського модерніста Мирослава Крлежі розповідає про суспільство міжвоєнної Югославії. Крлежа досліджує природу конформізму, страху й політичного лицемірства.
Головний герой — безіменний адвокат із Загреба — за обіднім столом висловлюється про моральну сліпоту еліт і цим руйнує свою репутацію та життя. Засуджувати його починають буквально всі. «На краю розуму» часто порівнюють із «Процесом» Франца Кафки — через атмосферу абсурду та безсилля індивіда перед механізмами влади. Але не менш гротескна та сатирична історія Крлежі насамперед стосується абсурду реального, а не метафізичного.
Написаний 1938 року, роман став свого роду пророцтвом про тоталітарне XX століття. Але він досі лишається актуальним як історія про ціну, що доводиться платити за внутрішню свободу.
«Спіраль. Повне зібрання» — Іто Джюнджі
Видавництво: MAL'OPUS
Сюрреалістична creepy-одіссея від майстра горор-манги. Тихе ідилічне містечко раптом відчиняє двері до Пекла. Фізика тут не працює, натомість — хтонічний страх перед невідомим. Старшокласниця Кірі Ґосіма спостерігає дивні дива: все довкола починає рухатися по химерних спіралях. Моторошна трансформація торкається не лише природи, а й людей: у них закручується волосся та навіть тіла. А дехто перетворюється на равликів.
Посеред цього шаленства форм Кірі намагається витлумачити природу спірального прокляття. Адже втекти звідси вона вже не може.
«Книжка слів» — Дженні Ерпенбек
Видавництво: «Видавництво 21»
У неназваній латиноамериканській країні маленька дівчинка живе своє життя і досліджує світ довкола. Але здається, що все найважливіше відбувається поза межами того, що дозволено бачити дитині. Залізниці закриваються після страйку й більше не відкриваються, люди зникають — садівник, учителька музики. Натомість з’являються мармурові статуї та поважні чоловіки, які курять сигари з її батьком. Тим часом батько працює в «білому палаці» й «наводить лад», мати емоційно відсторонена, а бабуся колись приїхала з іншої, холодної країни.
«Книжка слів» — це історія про дитинство в тіні тоталітарного режиму, розказана німецькою авторкою та лавреаткою Букерівської премії. Ця проста особиста історія є метафорою цілих поколінь, позбавлених власної історичної пам’яті внаслідок насильницьких політичних змін.
«Донбас як метафора» — Катя Яковленко
Видавництво: IST publishing
Особиста нонфікшн-книга дослідниці та кураторки Катерини Яковленко, яка розглядає регіон через призму культури, мистецтва й літератури. Письменниця розповідає про кіно, художні й літературні твори та загалом образи Донбасу.
Книжка є відповіддю на твердження історикині Олени Стяжкіної про те, що Донбасу не існує, а є лише Донеччина й Луганщина. Для Катерини ж Донбас існує як метафора, як сукупність усіх особистих історії втрат та боротьби, що насправді й складають пам'ять про місце.
