Новорічні ялинки встановлювали у військових шпиталях під час Першої світової, а благодійні організації привозили святкові деревця для родин військових під час Другої.
Для ялинок знаходили місце в лондонських бомбосховищах під час "Бліцу" та в українських повстанських криївках.
Читайте також: Від 1929 до 2023: Як виглядала головна новорічна ялинка Києва у різні роки
Ялинки прикрашали фотографіями коханих та іграшками, зробленими зі старих лампочок.
Зібрали 9 історій про те, як під час різних війн у світовій історії ялинки ставали символом надії та допомагали триматися перед обличчям випробувань.
Військовий шпиталь – місце, яке важко асоціювати зі святом. Але медсестри все одно намагалися прикрасити палати, щоб хоча б трохи розважити поранених військових: приносили іграшки з дому, робили прикраси з вати та марлі.
Ось як згадувала свою роботу на Різдво під час Першої Світової медсестра воєнного шпиталю Маргарет Каллендар:
"Я сама робила всі прикраси для своєї палати. Два Різдва поспіль! Інші медсестри допомагали мені, але я придумала все сама… Я навіть зробила будиночок зі снігом зверху та світлом усередині, вікнами тощо. А на темно-синьому фоні я зробила нічне небо. У мене були маленькі полярні ведмеді, їх я поставила попереду, додала сніг і маленькі хатини теж. А ще були гірлянди у вигляді сніжинок!"
Деякі лікарні, як-от госпіталь в Марі-ле-Пор на Західному фронті, навіть встановлювали великі прикрашені ялинки у холі.
Також медичний персонал та благодійні організації намагалися передати пораненим подарунки: пачку цигарок, кисет, унцію тютюну або щось подібне. Хоча б дрібницю, яка б нагадала про свято.
Під час Другої Світової Лондон та великі промислові міста часто ставали жертвами масових бомбардувань, тож влада закликала перевозити дітей в більш безпечні місця. Для багатьох розлука з домом була важким випробуванням.
Тож різдвяна ялинка та святкування були способом хоча б трохи розважити малечу.
Під час великого бомбардування "Бліц" 1940-1941 років тільки в Лондоні загинуло понад 40 000 жителів. Попри це, взимку 1941 року країна все одно намагалася відсвяткувати Різдво.
Про це зняли документальний фільм "Різдво під вогнем". Він починається з кадрів ялинкової плантації: диктор розповідає про те, що цьогоріч в Британії популярні дуже маленькі та низенькі ялинки. Такі, щоб їх можна було встановити у бомбосховищі.
Бо як би складно не було, дорослі не мають права забрати у дітей святковий день, на який малеча чекала весь рік.
Військово-морський флот союзників також намагався відсвяткувати Різдво. За традицією маленьку ялинку або хоча б декілька гілочок закріпляли на найвищій щоглі.
Навіть британські та американські військові, які потрапили у німецький полон, також намагалися відзначити Різдво. Деякі табори, особливо ті, в яких утримувалися офіцери, дозволяли це, а також дозволяли листуватися з рідними та отримувати продуктові набори від Червоного Хреста на свята.
Ось як описує Різдво у полоні одна з дослідниць: "У деяких таборах бараки отримували від охоронців маленькі ялинки, які вони прикрашали сніжинками, вирізаними з консервних банок, етикетками від харчів та цвяхами".
Також зі щоденників військовополонених ми знаємо, що з мінімального табірного пайка та посилок від волонтерських організацій полонені намагалися приготувати ті різдвяні страви, які готували вдома, та навіть створювали гарно декоровані різдвяні меню. На одному з таких, що збереглося у полковника Кеннеді, бачимо традиційні англійські страви на кожен день від Різдва та Нового року, а за малюнками можемо здогадатися, як продукти насправді були доступні військовим: тушківка, джем, кава, боби були популярними продуктами в благодійних посилках.
І навіть в японському полоні (а він вважався одним з найбільш жорстоких), деяким в’язням дозволяли отримувати посилки та наряджати ялинку на Різдво.
Під час Другої світової волонтерська організація YMCA розробила програму "Ліга подарунків для дому", за якої військові могли замовити ялинки, які доставляли їхнім рідним.
А родини своєю чергою прикрашали їх фотографіями коханих чоловіків та батьків, що були на війні.
Навколо таких ялинок збиралися дорослі й діти. І хоча їжу видавали по картках, і всі продукти необхідно було суворо економити, англійці не відмовлятися від чаю та маленьких сендвічів, які неодмінно мали з’явитися на столах о 5 годині вечора. Тим паче в переддень свята.
В книзі Лади Лузіної "Ялинкові прикраси" згадують про те, що під час Другої світової містяни також намагалися прикрашати ялинки. Сніг робили з вати, робили прикраси з бинтів та паперу.
А найбільш популярними були іграшки, які створювати зі старих лампочок: їх розмальовували та вішали на ялинку замість традиційних святкових куль.
Різдвяні листівки УПА. Фото: Історична правда
Різдво з ялинками святкували навіть бійці УПА у криївках.
Ось як повстанське Різдво описує Степан Хрін в книзі "Зимою в бункрі".
"…На причі світилися три свічки. Багато їх на ялинці. Кожний з нас чистенько вдягнутий. Образ Божої Матері освічений лямпадкою. Внизу портрет полк. Коновальця і Володимирівський тризуб. Стаємо в лаву, відмовляємо молитви, співаємо Коляду "Бог Предвічний". Після коляди моїм обов’язком було сказати декілька слів. Ми почали ділитися просфорою.
Кожний втирав незамітно сльози, щоб ніхто не бачив. Наших страв було дванадцять: борщ з ушками, кутя, вареники з капустою, каша з грушками, гриби, капуста, вареники з картоплею, голубці, квасоля з сливками, колочений горох, пампушки і суш. На цю вечерю з усякими додатками приготовлялися стрільці вже завчасу. Святвечір проводимо за всіма народними звичаями Лемківщини і Бойківщини, які лише хто з нас запам’ятав…"
"Головною ялинкою країни" в Сухопутних військах цьогоріч назвали маленьку ялинку, яку волонтер Євген Ткачов встановив за 6 кілометрів від Бахмута, де щодня тривають важкі бої.
"… Але я вірю, що цяточка нагадування про Різдво підніме настрій і дасть надію багатьом, хто буде проїжджати повз неї в кількох км від фронту, їдучи на "0" біля Бахмута…", - написав він.
Згодом хтось з військових прикрасив її прапорами.