Bla Bla Bar: The Maneken про улюблені заклади та місця у Києві

У рубриці Bla Bla Bar відомі городяни розповідають про свої стосунки з алкоголем, про улюблені київські заклади та важливі міські локації. Наш новий співрозмовник — музикант і продюсер Євген Філатов, більш відомий як The Maneken.

Зараз у мене помірні відносини з алкоголем. Мені 36 років, мій пік тусовок і алкоголю був у 26-28 років. Зараз вживання алкоголю зводиться до кількох пляшок пива на вечірці. Можу сходити в бар пару раз на місяць, а іноді навіть раз у два місяці.

З роками я став більш консервативним, сімейні цінності стали пріоритетом. Люблю свою дружину і собаку. Якщо ми довго не бачилися з друзями, то зустрівшись, насамперед усамітнимося і поговоримо, а не поїдемо в який-небудь бар.

Я ніколи не був у запої. Перші роки моїх гастролей я хвилювався перед виходом на сцену і пив джин-тонік. Сьогодні я майже не п'ю перед виступами, хоча і хвилююся іноді.

Пам'ятаю свій перший серйозний алкоголь, мені було 14 років. Хтось із хлопців з двору спер пляшку горілки з дому, ми відкрили її у павільйоні дитячого садка. Спочатку було весело, у всіх були «вертольоти». Пам'ятаю, що я видихав, закривав ніс, пив горілку і запивав якоюсь газованою водою. А потім одному з наших хлопців стало так погано, що його вирубило. Довелося викликати швидку допомогу.

Мій улюблений напій — це пиво Corona Extra. Відмінне кукурудзяне пиво, я можу випити 6-8 пляшок за вечір і провести всю вечірку з алкоголем, і на ранок мені не буде погано.

Мені з цим пивом легко і класно на будь-якій вечірці. Інша справа, що не у всіх улюблених закладах є ця позиція. Тоді доводиться грати за правилами бару.

Якщо немає пива і вина, то я краще візьму текілу. Стопка текіли, стопка томатного соку і пара крапель табаско. На крайняк можна випити горілки. Ще можу випити граппу.

Похмілля — це зло, але це плата за гедонізм. Як з ним боротися? Я думаю, що сходити в душ, потім з'їсти курячий бульйон без м'яса. Після бульйону можна відкрити пляшку Corona.

Ніяких фізичних і розумових навантажень — і до вечора все стане нормально.

У мене було багато факапів з алкоголем. Одного разу промоутер нашого концерту в Казахстані запросив нас у гості на застілля. Ми випивали до останнього, а потім треба було терміново забрати речі з готелю і виїхати в аеропорт. Ми приїхали в готель і зрозуміли, що з нами немає нашого басиста. А наш басист просто відійшов від застілля і загубився у дворах, ще й без телефону.

Ще пам'ятаю одного разу наш готельний номер ламала охорона. Нам треба було їхати в аеропорт, а ми не відповідали на телефони і не реагували на дверний стукіт. Охорона разом з концертним директором вибили двері в наш номер і побачили три раскорячки на ліжках без ознак життя. Просто ми до ранку пили та рознесли номер. Класика.

Бари — це не тільки про алкоголь. Найчастіше це ще й про музику, як невіддільну складову атмосфери.

У Alchemist Bar краще взяти класичний Old Fashion або Negroni. У Parovoz speakeasy є крутий коктейль на синьому джині Bombay Sapphire.

Нещодавно я полюбив аудіофільний бар GRAM. По-перше, там теж є класний коктейль на синьому джині, а по-друге, там дуже крутий інтер'єр і музика. У цьому барі звукопоглинальні матеріали на стінах і хороша акустика. Це місце — справжня пастка для музиканта.

Музика дуже важлива. Тому що сидіти, пити і втикати, коли крім смачного коктейлю більше нічого цікавого — це не для мене.

Мені подобається Pink Freud на Подолі. Ще я люблю «Косатку», я відзначав там свій день народження і навіть подарував закладу бубон на удачу. А найбільш класні тусовки свого часу були у клубі XLIB.

Я живу в Києві з 2002 року. Завжди намагався жити з видом на Дніпро. Моє місце сили в місті — це мій балкон. Зараз у мене кутовий балкон з видом на Південний міст. Я поставив на балконі фортепіано і колонки. Кожен день, коли міст запалюється, я граю на балконі, залипаю на міст.

Я не пропустив жодної тусовки Block Party на Рейтарській. Мене надихає це місце. Пройтися по Рейтарській — це сеанс швидких побачень з різними хорошими людьми.

Ще люблю Костьольну. Ми з Натою (Ната Жижченко, дружина Євгенія — прим. ред.) там часто буваємо. Фестиваль «Франкофонія» вже п'ять років перекриває вулицю, там теж круто.

Люблю Парк Слави біля готелю «Салют» і сам готель. У нас з Натою є традиція — на нашу річницю ми знімаємо номер у готелі. Минулого року ми ночували в «Салюті».

Нам взагалі подобається радянський модернізм. Ми підтримуємо і захищаємо Тарілку на Либідській. Я люблю Київ. Для мене це найкраще місто на землі. У мене є одне непідробне почуття, яке все пояснює. У це місто дуже класно повертатися. Є маса місць на планеті, де дуже красиво. Я подорожував по всьому світу.

Але коли я повертаюся до Києва і в'їжджаю на Південний міст — я згадую трек Alicia Keys і Jay Z про Нью-Йорк (пісня Empire State of Mind — прим. ред.). У моїй голові грає цей трек і я думаю, блін, от би слово Нью-Йорк замінити на Київ, ось би хто-небудь так класно заспівав про наше місто. Я їду по Південному мосту і розумію, що я — вдома. І немає сенсу шукати інші слова і приводи любити його.