Підбірка

Що слухали українські музиканти у 2025 році

Ірина Маймур 29 грудня 2025
197

Українські музиканти згадують пісні, які залишилися з ними у 2025 році, а заодно розповідають, який трек змусив їх розплакатися через 40 секунд, як записати альбом у Краматорську та чому робити альбом три роки — це майже втрачене мистецтво.

Особистий плейліст року без рейтингів і чартів.

Latexfauna — Ніч

«ДахаБраха»: «Ми любимо особливий іронічний тон, що випромінюють музика й тексти Latexfauna, але пісня “Ніч” вийшла за межі того, до чого всі звикли. Таке враження, що хлопці зробили пісню, яка не ховається під нашаруванням гумору й підліткових загравань. “Ніч” — це справжня романтика. З романтичним вершником на коні. На особливу увагу заслуговує виконання із живими музикантами на Фабричній, 12 у гостях в Onuka та Євгена Філатова».

KLER: «Цей трек дуже глибокий, дуже широкий. Що кліп, що пісня заворожують, пробуджують теплі спогади. Можна слухати як і в дощ, так і теплим сонячним літом».

Тонка — До нестями

Емілія Шепель, творча спілка Phil it: «Мені дуже подобається її саунд із живими інструментами, цікава ритмічність голосу й тема пісні, яка спонукає ловити момент».

Hyphen Dash — Yes

Ігор Кириленко, Hidden Element: «Інструментальний трек київського нью-джазового колективу. Композиція Yes — моя улюблена на альбомі Basement 626, який гурт цьогоріч записав наживо в Краматорську. Тільки уявіть: про реліз вийшла велика стаття в Rolling Stone, де музиканти розповіли, як працювали над платівкою в прифронтовій зоні й чому світові важливо підтримувати Україну саме зараз».

Warhaus — The Winning Numbers

Пилип Коляденко, творча спілка Phil it: «Warhaus завжди балансує між сповіддю і дистанцією до слухача — і в цьому трекові це відчувається особливо гостро. Ніби він говорить тихо, майже пошепки: не для публіки, а для однієї людини. Голос — трохи втомлений, трохи відсторонений, дуже людяний. Це музика рідкісної чесності — та, яка або чіпляє одразу, або не зачіпає взагалі».

Туча — Лірика моєї любові

Іван Смірнов, The Unsleeping: «Ця пісня разом з іншими треками з альбому вийшла в розпал літа — і непогано підтримала мій протікаючий дах. Під неї хочеться рухати суглобами або спертися головою об вікно в таксі і просто дивитися на дорогу. Одним словом — жити».

Rosalia — Berghain

Стас Корольов: «Ця пісня, кліп і весь альбом Rosalia одразу й дуже глибоко мене торкнули. Пам’ятаю, як дружина вмикає мені кліп, а я десь до кінця першої хвилини ставлю на паузу, обертаюся і кажу: “Нічого собі” — тільки іншими словами. А ще секунд за сорок у мене починають текти сльози.

Чим далі, тим рідше мене щось справді чіпляє, але тут це сталося миттєво й сильно. Мені не треба знати, про що вона співає, не треба контексту. Я не встигаю думати про аранжування, оркестр, режисуру кліпу чи символи — усе працює на рівні тіла, на рівні відчуттів.

Невідомий артист не надто ризикує, роблячи нішеві й концептуальні речі. Але коли ти попартист, ти ризикуєш усім. Я вдячний їй за те, що вона довела: це о’кей — 2–3 роки писати альбом. О’кей — витратити рік лише на тексти. Ба більше, це виправдано».

«Уляна Дель Рей» — Мамина Світлиця

KLER: «Дуже подобається, як переспівали цю пісню, адже вона сильна, вона тримає, вона мені рідна. Уперше я її почула, ще коли навчалася у Вінницькому коледжі культури і мистецтв, тож зараз від неї відчуваю тепло й ностальгію. Можна посумувати, але не сильно».

Lucas Bird — Broke in halves

Мишко Бірченко, лідер гурту Hyphen Dash, співзасновник FUSION JAMS та No Time For Swing, барабанщик DOROFEEVA: «Уперше я почув частину цього треку в рилсі в Інстаграмі Лукаса, і з того моменту я просто відкривав це відео, клав телефон у кишеню і доводилося слухати так. Дуже довго чекав, коли він буде доступний на стримінгових платформах і нарешті цього року це сталося».

Phil it — Міцно (Паміна)

Пилип Коляденко: «Тут відбувається дуже тонкий зсув сенсу — де не тільки вона тримала міцно, але й я не відпускав. Саме такі стани завжди цікавили мене більше за прямі декларації. Це не абстрактний ембієнт, а музика, яка відчувається шкірою. Я завжди тяжів до звуків, які не лише слухають, а проживають».

Міша Правильний — Казка про Івана Д@рника

Ігор Кириленко, Hidden Element: «Мене сильно вразив трек Міші Правильного — “Казка про Івана Д@рника”. Послухайте цей текст. У мені він дуже міцно зрезонував: сьогодення, війна, надія, застілля і Добропілля — усе зійшлося в одній історії.

Сенси Міші завжди змушують задуматися і переосмислити власні погляди. До речі, саме Міша Правильний — людина, через яку я свого часу полюбив український реп».

Blooms Corda — Марта

Саша Ганапольська, Tember Blanche: «Я дуже люблю Данила Галико за тексти, а разом зі звучанням Blooms Corda вони перетворюються на пречудові пісні. Пісня “Марта” мене підкорила: і тим, що за звучанням трохи нагадує Metronomy, і сторітелінгом».

Turnstile — Seein’ Stars

Максим Сікаленко, Cape Cod: «Найкращий рок-гурт 20-х випустив альбом, який логічно продовжив попередній повноформатник і закріпив їхній успіх. Якщо подивитися на схожі кейси, після масштабного прориву в гуртів зазвичай є кілька шляхів для наступних релізів.

Спершу Never Enough здався мені дещо вимученим і схожим на спробу повторити Glow On 2021 року. Але із часом я дедалі більше переконався, що гурт обрав правильний — і, головне, свій — шлях.

А Seein’ Stars — наш із дівчиною (тепер уже нареченою) улюблений трек».

Monolink — Mesmerized

Емілія Шепель: «Це 100 % для мене пісня цього року. Тут є все, що я люблю: красива лірика з акустичною гітарою, а далі розривна гіпнотична електроніка».

toomanythoughts — no abra. NTFS, vol. 1

Мишко Бірченко: «Композиція від Микити Абраменка, яка вмотивувала мене на створення лейблу No Time For Swing з моменту, як я почув її у форматі демо від Микити. Зараз пісню можна послухати в нашій другій збірці».

Саша Чемеров — Згоривниз

Ігор Кириленко: «Розрив усіх наявних шаблонів — як стилістично, так і сенсовно. Творчість Саші завжди надихає мене. Дуже рекомендую дивитися з кліпом».

Паліндром & Курган — «Хаха»

Іван Смірнов: «Після виходу цього твору я слухав його регулярно щоранку дорогою на роботу. Рік добіг кінця, а трек я досі слухаю зранку, тому можу вважати його одним з улюблених у 2025-му».

Околиця, melancholydi — Хтось когось

Саша Ганапольська: «Дуже ніжна пісня на слова Лесі Українки, які вона присвячувала Ользі Кобилянській у листах. Тут вийшло дуже приємне комбо: і згадка видатної поетеси, і сучасне музичне інді-оформлення, в якому хочеться розтанути від кількості любові».

Moses Yoofee Trio — Gemini

Мишко Бірченко: «Я просто мрію писати та грати таку музику. Чиста есенція почуття та глибини. Факт про цю пісню — не розумію, чому там нема вокалу Jordan Rakei».

IVAN LIULENOV — Теплих вечорів

KLER: «Думаю, що цю пісню вже всі чули, і вона зробила теплішим не один вечір літа, осені й зими».

Фото на обкладинці надані артистами
Читайте також