Київ став прихистком для великої кількості кримців, які у 2014 році вимушені були покинути півострів через окупацію росією. Після широкомасштабного вторгнення ворога до України їх стало ще більше. У столиці кримці почали будувати нове життя й кожним днем жити надією про повернення до українського Криму.
Ми зібрали місця, де можна зустрітися з кримськотатарською культурою у Києві.
Це будівля з історією, яка пов'язана з одним з корінних народів України — караїмами. Кенаса — це релігійна споруда караїмів, їхній молитовний дім. Кримці добре знайомі з цим терміном та самою спорудою. Наприклад, у Сімферополі у центрі міста можна натрапити на караїмську кенасу, будівництво якої завершилось у 1896 році.
Караїмську кенасу біля Золотих Воріт наприкінці ХІХ сторіччя збудував архітектор Владислав Городецький на замовлення відомих бізнесменів та меценатів братів Соломона та Мойсея Когенів. Переїхавши з Євпаторії до Києва, брати збудували тут тютюнову фабрику і відкрили крамничку на Хрещатику. Соломон Коген також очолював караїмську громаду міста і пожертвував гроші на заснування школи для караїмських дівчат.
Фасад кенаси поєднує елементи готики та мавританського стилю. Стіни прикрашені ліпленням у вигляді арабесок авторства відомого італійського скульптора Еліо Саля, який працював з Городецьким.
Радимо не тільки дуже роздивитися київську кенасу зовні, але й потрапити у середину. Зараз у будівлі розміщено Будинок актора, який часто проводить різні заходи та вистави.
Адреса: вул. Ярославів Вал, 7
Цікаве місце у Києві, яке нагадає про Крим та розкаже трішки більше про одну з будівель у Ялті — це арка з трояндами на Гончара. Мало хто з киян про неї чув, мало хто з кримців про неї знає.
Якщо прогулюватися повільно, звертаючи увагу на деталі міста, то можна побачити пояснювальну табличку. У ній сказано, що гіпсові троянди на стелі — це репродукція ліпнини, яка прикрашає будівлю Генеральної дирекції з обслуговування іноземних представництв (ДП "ГДІП") в Ялті. Та будівля є пам'яткою архітектури, яка змінювалась протягом 150 років.
Місце для розташування ліпнини у Києві обрано невипадково, адже арка веде якраз до центрального офісу ГДІП, і саме це підприємство було ініціатором створення такого шматочка Криму у столиці. До речі, поруч також висить табличка про історію вулиці Олеся Гончара, яку перейменовували 8 разів.
Адреса: вул. О. Гончара, 84
Альтанку у кримськотатарському стилі встановили три роки тому як символ єднання кримських татар та українців. Оформленням 7-метрової споруди займався кримськотатарський художник-кераміст Рустем Скибін.
Цікаві елементи альтанки — ажурний декор карнизів і мозаїчна підлога з автентичними візерунками. А дах виконано з бітумної черепиці, яка нагадує стару.
Окрім альтанки з мозаїкою, у парку на Троєщині можна гуляти серед дерев, які нагадують кримську флору. Також тут є озера, облаштували ігрові і прогулянкові зони. А навпроти арки встановили пам'ятний камінь, який говорить про те, що у XV — XIX ст. саме тут проходив шлях чумаків.
Адреса: вул. Оноре де Бальзака, 2
Кримськотатарський прапор, як і український, жовто-блакитний. На полотнищі блакитного кольору розміщено жовтий герб (тамга).
Величезний кримськотатарський прапор з'явився на бетонних схилах Оболонської набережної у 2015 році. Він нагадує, що у Києві живуть кримські татари, багато з яких покинули півострів через окупацію. Торік прапор оновили активісти, які за свої кошти придбали 150 кг фарби.
Адреса: Оболонська набережна, недалеко від вулиці Прирічна
Через страви кримської кухні можна вивчати історію та традиції народів, які з давніх часів живуть на півострові. Найяскравішою є кримськотатарська кухня. Вона поживна, різноманітна, цікава своїми поєднаннями продуктів та спецій. Звичайно ж, це чебуреки, янтики, різноманітні пиріжки з начинками, кабак бурма, кубете, сарма та багато чого іншого.
У Києві найвідомішим закладом кримськотатарської кухні є Musafir. Тут готують страви за тими рецептами, за якими вдома завжди готували мами та бабусі. До анексії Криму заклад працював у Бахчисараї. У 2014 році Musafir закрили під тиском кримської "влади", і команда переїхала до Києва. Кілька років поспіль заклад ставав найкращим рестораном національної кухні за версією ресторанної премії “Сіль”.
У Musafir готують кримськотатарські страви. Можна почати з янтиків чи чебуреків, потім замовити лагман, спробувати традиційні закуски та десерти.
Ціни:
Адреса: вул. Саксаганського, 57а; вул. Б. Хмельницького, 3б; вул. Рогнідинська, 4а
“Софра” означає накритий стіл, застілля. Перша чебуречна з такою назвою з'явилася біля Житнього ринку. Її заснував Асан Буджуров, який переїхав до Києва після анексії Криму у 2014 році. Також команда пропонувала смачні чебуреки та янтики на фестивалях вуличної їжі.
Згодом точку біля Житнього закрили, і зараз “Софра” працює на “Почайній” та на Осокорках, а поблизу “Кловської” є ресторан мережі з кримськотатарською кухнею.
З першого дня повномасштабної війни кримськотатарський заклад готував гарячі страви та випічку для бійців ЗСУ та тероборони.
Головні страви у “Софрі” – чебуреки та янтики з різними начинками: м'ясні, з бринзою та зеленню, з картоплею, з яблуком і корицею. У ресторані можна спробувати лагман, манти і самсу з бараниною. З напоїв пропонують айран і чай з гірськими травами, також готують традиційну каву в джезві на піску.
Ціни:
Адреса: Кловський узвіз, 10 (але у них є кілька ресторанів по Києву)
Eski Qirim (“Старий Крим”) – гостьовий двір з затишною територією на Софіївській Борщагівці. Радимо навідатися туди, коли потеплішає та позеленішає. Тут готують на відкритому вогні за традиційними рецептами Криму. У меню багато страв кримськотатарської кухні: чебуреки, плов, сарма, янтики, шашлик із баранини.
Ціни:
Адреса: Софіївська Борщагівка, вул. Пушкіна, 1Б
“Селям” на Сагайдачного належить до родини ресторанів Алекса Купера. Заклад відкрили під час повномасштабного вторгнення. Сам Купер нескромно називає “Селям” “першим рестораном кримськотатарської кухні в Україні” і пояснює, що відкрив саме сімейний ресторан, а не кафе – “із сервісом, хостес, якісним вином і коктейлями, з тарілками по 50 євро й глечиками початку 20 століття”.
Шеф-кухар “Селям” – Енвер Таїров, який є кримським татарином і носієм культури, а над інтер'єром працювала студія Альони Бондар I’m Design. Алекс Купер каже, що будував “Селям” “як дім кримського татарина” – з великими столами і дерев'яними сходами на других поверх, над якими можна розгледіти напис “Крим буде вільним”. Також у закладі є простора тераса з виходом у внутрішній дворик.
Тут можна спробувати традиційні страви кримськотатарськоїх кухні: кебаб з телятини або баранини, татараш, манти, самсу, лагман та молочний десерт казандібі.
Ціни:
Адреса: вул. П. Сагайдачного, 35.
Фото: Юлія Бражнік, Facebook Руслана Скибіна, Крим Реалії, Будинок актора, парк-музей "Україна в мініатюрі", Musafir, selyam.ukraine, Eski Qırım.