7 фактів про знаменитий французькій лікер

1. 1. Згідно з офіційною легендою, рецепт лікеру Bénédictine винайшов монах-бенедиктинець Бернардо Вінчеллі з абатства Фекам у 1510 році. І був він настільки смачний і корисний, що сам король Франції Франциск I, спробувавши лікер, вигукнув: «Ніколи не пив нічого смачнішого!» І робили ченці свій диво-лікер до 1792 року, аж поки французька революція докотилася до Нормандії і рознесла абатство вщент — ченці розбіглися, монастир згорів, і вийшло як у добре відомому вірші Стівенсона:

   Знову настало літо,

   верес ізнов червонів,

   та трунок медовий варити

   вже більше ніхто не вмів.

   Однак в 1863 році до рук французького виноторговця Олександра Леграна потрапили старі папери, в яких він знайшов докладний рецепт Бернардо Вінчеллі! Не зволікаючи ні дня, месьє Легран вирішив відновити виробництво легендарного лікеру, якому в пам’ять про засновників дав ім’я Bénédictine.

2. Насправді ж, немає ніяких документальних доказів того, що в абатстві Фекам був чернець на прізвище Вінчеллі, що він винайшов лікер, що цей лікер пив Франциск I і що ченці взагалі виробляли в абатстві подібний лікер. Олександру Леграну хотілося історію як у шартрезу — лікера, який дійсно створили і досі виробляють ченці-картезіанці, тому він і вигадав свою. Бренд Bénédictine, однак, не вважає відсутність документів підставою для відмови від трьох століть історії і продовжує друкувати на етикетках «1510».
3. 3. Для виробництва бенедиктину Легран побудував у Фекамі справжній палац у стилі неоготики і неоренесансу. Він так і називається — Le Palais Bénédictine, «Бенедиктинський палац». Взагалі їх було навіть два: перший згорів в 1892 році, другий закінчили будувати в 1898-му. Там лікер виробляють і донині.
4. 4. До складу бенедиктину входить 27 рослинних компонентів. Повний список виробник тримає в секреті, але повідомляє, що лікер містить: мелісу, гісоп, дягель, корицю, шафран, чебрець, ладанницю, ваніль, лимонну цедру.

   Компоненти ділять на чотири групи і кожну групу, змішавши, дистилюють окремо. Якісь — в аламбіках один раз, інші — з повторною дистиляцією в ректифікаційній мідній колоні. Потім ці чотири дистиляти змішують у секретній пропорції, заливають у дубові бочки і залишають відпочивати в підвалах на 8 місяців.

   Після цього в купаж додають мед і настій шафрану — вони надають лікеру характерного бурштинового відтінку. Після цього купаж відправляють у підвали відпочивати ще на 4 місяці. Після цього лікер фільтрують і відправляють цистернами на розлив у пляшки на завод в департамент Гар на півдні Франції.

5. Мало де Bénédictine споживають у таких кількостях, як в Сінгапурі та Малайзії. Справа в тому, що аж до 1970-х включно бенедиктин там відкрито рекламували як надійний засіб для відновлення здоров’я молодих матерів. Як ми вже згадували, лікер містить корінь дягеля, а він у традиційній китайській медицині вважається «жіночим женьшенем». До цього дня на форумах китайських матусь Сінгапуру і Малайзії ви знайдете десятки рекомендацій і рецептів: як, в яких кількостях до і після пологів треба пити DOM (в Південно-Східній Азії бенедиктин називають DOM через абревіатуру на пляшці Deo Optimo Maximo — «Богу кращому найбільшому»).
6. Бар «Клубу шахтарів Бернлі» (Burnley Miners Social Club) в англійському графстві Ланкашир вважається питним закладом, де бенедиктину проливають більше, ніж де-небудь у світі. 600 членів цього клубу випивають за рік в середньому 1000 пляшок. Любов до французького лікеру зародилася в Бернлі після Першої світової війни, коли солдати Східно-Ланкаширського полку повернулися додому з Нормандії і привезли із собою Bénédictine.
7. Bénédictine — один з перших лікерів, які почали систематично використовувати в коктейлях. Вже в 1883 році американський бармен Петсі МакДоноу писав у своїй збірці рецептів, що крапля бенедиктину покращує аромат будь-якого коктейлю. Vieux Carré, Singapore Sling, Bobby Burns, B&B, Chrysanthemum — всі ці знамениті класичні коктейлі потребують Bénédictine.

Посилання на лікер: https://is.gd/RfVG3N