Ром для голови

Якщо ви колись застрягнете на кілька місяців на Сент-Люсії, а конкретніше – десь в районі затоки Розо на західному узбережжі острова, то зможете спостерігати незвичайну картину. У затоку увійде танкер, кине якір, від берега відчалить катер, з нього у воду пірне аквалангіст і приєднає один кінець шланга 20-сантиметрового діаметра до судна, а другий — до підводної труби діаметром 30 см і довжиною 194 метри (цього ви не побачите, тож повірте на слово).

По цьому трубопроводу з танкера перекачають мелясу (від 2000 до 2500 тонн): спочатку під водою, а потім ще більше кілометра по суші — до мелясосховищ на території дистилерії St. Lucia Distillers. Їх загальний обсяг — 5300 тонн, саме на пару заходів танкерів на рік. Втім, трохи рідної цукрової тростини у St. Lucia Distillers таки є — з 2009 року вони вже засіяли 2 гектари і з тих пір використовують скромний урожай для виробництва дистиляту зі свіжого соку, який потрібен для купажу рому Chairman’s Reserve 1931 (в Україну поки не завозиться).

Сьогодні St. Lucia Distillers належить французькій компанії Spiribam, частині корпорації GBH (їм взагалі належить багато чого, зокрема, мартинікські дистилерії J. M. і Clément). Французи придбали її в 2016 році, коли сентлюсійський ром вже зробив чемпіонський ривок від статусу «домашнє питво» до преміального продукту, визнаного в світі.

Для цього дистилерії і її минулим власникам, насамперед Лорі Барнарду (він перестав бути власником в 2005 році, але до 2012 року, тобто до самої своєї смерті, залишався головою ради директорів), довелося пройти вогонь, воду і мідні труби в буквальному сенсі.

Ще в середині 1990-х найбільш продаваними брендами рому на Сент-Люсії були барбадоські Mount Gay і Cockspur. Місцевий Bounty підбирав за ними те, що залишилося. Барнард та його команда напружилися і відвоювали локальний ринок — з тих пір більше 90% продажів становить продукція St. Lucia Distillers. Потім витриманими ромовими спиртами сентлюсійської дистилерії почали активно цікавитися незалежні ботлери — вони скуповували їх бочками і використовували у власних купажах. Так назва «Сент-Люсія» стала дедалі частіше звучати в розмовах любителів рому.

Нарешті St. Lucia Distillers зважилися створити преміальний і суперпреміальний бренди: Chairman’s Reserve – на честь Лорі Барнарда і Admiral Rodney – на честь британського воєначальника XVIII століття, який відбив Сент-Люсію у французів (потім французи, щоправда, відвоювали її назад, але пізніше британці відвоювали її у французів вже остаточно, а взагалі Сент-Люсія переходила з рук в руки 14 разів).

Так ось: про воду і вогонь. Процес «преміумізації» проходив аж ніяк не гладко. У травні 2007 року, коли дистилерія ще належала Clico Barbados Holdings (пізніше збанкрутілої компанії, яка на той момент, серед іншого, була ще й власницею тринідадської Angostura і ямайської Appleton Estate), невідомі чоловіки в масках прийшли до адміністративного корпусу дистилерії, облили там все ромом і підпалили. Всі бухгалтерські записи за 35 років, а також всі записи, що стосувалися купажів, а також саме приміщення, де змішували ром, згоріли дотла.

Здається, найменше переймалася з цього приводу компанія Clico Barbados Holdings, бо була сама собі і страховик, і страхувальник (в її структурі була власна страхова фірма) — компенсацію виплатили сповна, а всі незручні документи згоріли. Упс.

Працівникам же дистилерії довелося на певний час позичити лабораторне обладнання у місцевих шкіл, щоб було чим відміряти спирти для купажів. Та це був той самий випадок, коли немає лиха без добра. Нові купажі Chairman’s Reserve і Admiral Rodney вийшли навіть вдаліші за колишні, і міжнародні нагороди сентлюсійському рому посипалися як з рогу достатку. Кінець історичної части, давайте тепер швиденько (бо й так пост вже завеликий) ознайомимося, як саме виробляють ром на St. Lucia Distillers.

Працівникам дистилерії довелося на певний час позичити лабораторне обладнання у місцевих шкіл, щоб було чим відміряти спирти для купажів

Сентлюсійці використовують два види дріжджів: дикі і культурні. Ферментація проходить у відкритих танках і займає 24–36 годин.

На дистилерії є три перегінних куби:

• John Dore I (мідний перегінний куб з двома прикубками об’ємом 454 л, щорічно виробляє до 25 000 LAA (літрів абсолютного алкоголю) міцністю 85–87%);
• John Dore II (молодший і більший брат першого — об’ємом 6 000 л, продуктивністю 168 000 LAA на рік);
• Vendome («гібридний» перегінний куб із прикріпленою мідною колоною на дев’ять тарілок, купили в 2003 році у тринідадців, до цього на ньому робили спирти для рому Angostura; об’ємом 1363 л, продуктивністю 20 360 LAA на рік).

І є подвійна колона Коффі з 45 тарілками для виробництва ректифікату міцністю 93–95%. Щорік вона може робити до 1 млн LAA.

За допомогою цього обладнання виганяють вісім базових видів спиртів, які розводять водою до 63% і відправляють на витримку в бочки. Бочок багато, вони різні, але в основному використовують бочки з-під американського віскі. Пізніше ці спирти змішують один з одним, відправляють на додаткову витримку, знову змішують. А іноді не змішують, залишаючи для малотиражних релізів рому бочкової міцності.

Ось Chairman’s Reserve Original — це купаж спиртів із перегінного куба і колони, що витримувалися окремо в бочках з-під американського віскі (середній вік витримки — 5 років), а потім, після купажу, ще півроку відпочивали в бочці.

Chairman’s Reserve Spiced Original — це Chairman’s Reserve Original, настояний на кориці, гвоздиці, мускатному горіху, ванілі, цедрі лимона й апельсина і на bois bandé — корі дерева Richeria grandis, яка вважається на Карибах найпотужнішим афродизіаком.

Нарешті, з доступних в Україні Chairman’s Reserve можна ще знайти Chairman’s Reserve Forgotten Casks (але тільки в гіпермаркетах "Fozzy"): купаж той самий, що й у Chairman’s Reserve Original, але спирти помітно старші — від 6 до 11 років. Назву реліз отримав через бочки, які знайшли колись на складі (ви ж пам’ятаєте, що була пожежа і вся документація згоріла?). Ром із цих бочок спробували, потішилися, випустили лімітованою версією, а пізніше почали відтворювати той самий смаковий профіль вже за допомогою купажу. Цікаво? Так. Смачно? Безумовно. І дуже відрізняється від Chairman’s Reserve Original, який і сам по собі ого-го.

Авжеж для повного щастя хотілося б ще в майбутньому побачити на наших полицях Chairman’s Reserve 1931 і лінійку Admiral Rodney. І лімітовані версії бочкової міцності. Та й взагалі усі лімітовані версії. Але тут вже все залежить від доброго ставлення компанії Spiribam — бо нас багато, а хорошого рому ніколи на всіх не вистачає.

Посилання на 2 роми Chairman’s: https://bit.ly/337dODr