У Києві й області з’являється все більше закладів, які відкривають ветерани російсько-української війни. Частина з них працює без грантів, частина — перетворюється на соціальні проєкти, що підтримують армію, побратимів і людей з інвалідністю.
Розповідаємо про шість таких ініціатив — від кав’ярні з благодійними концертами до чайної без персоналу.
Ще до війни Дмитро Мартиненко мав досвід у бізнесі — в 17 років орендував кафе на Подолі, працював і навчався. Після строкової служби долучився до лав ЗСУ, воював на Луганщині. Повернувшись, очолив громадську організацію “Київська спілка ветеранів АТО Подільського району”.
Після повномасштабного вторгнення він знову пішов на фронт. Брав участь у боях в Ірпені, Мощуні, Макарівському районі, а згодом — на Запорізькому та Донецькому напрямках. Паралельно ГО зосередилася на допомозі військовим, охороні бомбосховищ і центрів гуманітарної допомоги, організації логістики в Києві та області.
У перервах між ротаціями Дмитро встиг реалізувати давню ідею — відкрити власну кав’ярню. Перший заклад “Тихе місце” він запустив у 2022 році, використавши власні кошти та грант від Українського ветеранського фонду за програмою “Варто 2.0”. Це простір зі смачною кавою, фотографіями військових на стінах і чіткою метою — підтримувати фронт і спільноту ветеранів. Частина прибутку йде на допомогу армії, а в самій кав’ярні проходять безкоштовні заходи: юридичні консультації, уроки англійської, зустрічі побратимів.
У березні 2023 року відкрилася вже друга локація у Подільському районі. Обидва заклади працюють завдяки згуртованій команді з ГО, яка перейшла з волонтерської діяльності до бізнесу.
У планах Дмитра — масштабування. Він мріє створити мережу патріотичних кав’ярень і перетворити “Тихе місце” на безкоштовну франшизу для ветеранів. Щоб кожен, хто повернеться з фронту, міг отримати не лише досвід, а й чіткий шлях до власної справи — без помилок і сам на сам.
Адреси: вул. Наталії Ужвій, 7; вул. І. Виговського, 42
Instagram
Сергій Кучерявий пішов на фронт наступного дня після повномасштабного вторгнення. Спершу долучився до ТРО, обороняв Київ на гостомельському напрямку. Після поранення демобілізувався — попереду були операція, реабілітація, але він не став чекати. Разом із побратимом Сергієм Шендриком відкрив кафе “5.45”.
Назву обрали не випадково — це калібр патрона, знайомий кожному військовому. Один із варіантів був “4.5.0” — кодове “все спокійно”, але така торгова марка вже була зареєстрована. Хотілося чогось впізнаваного, свого, з відлунням фронту і поваги до побратимів.
Кафе зробили в мілітарі-стилі: дерев’яні столи, маскувальна сітка, плакати. Все — власними силами. Зовні заклад нагадує криївку або бліндаж. Усередині — затишно, з гумором і увагою до деталей. На стінах — гільзи, каска з фронту, інші «експонати». Кажуть: планують зробити з кафе щось на кшталт музею. Таблички з жартами додаються.
“5.45” — місце, де побратими можуть спокійно посидіти, без тригерів, із смачною їжею. У меню — українська кухня, мангал, є комплексні обіди. До того ж у закладі можна замовити домашні напівфабрикати. Від армійської їжі, кажуть, уже всі від’їлися — тепер хочеться чогось домашнього.
Працюють без грантів — вклали власні кошти. Поки що складно, але в майбутньому хочуть подаватися на гранти і відкрити ще один заклад. Мета — створити франшизу для ветеранів. Щоб побратими могли запускати власні кафе за доступною ціною, з уже продуманою моделлю.
Адреса: вул. Берковецька, 6
Instagram
Сергій Степаненко, позивний “Китаєць”, відкрив чайну “Ровесник” на Троєщині після служби в ЗСУ. У перші дні повномасштабного вторгнення він вступив до ТРО, згодом — до снайперської роти, де був кулеметником. Брав участь у визволенні Херсона, боях за Бахмут і Вовчанськ.
Ще до війни Сергій цікавився чаєм і мав досвід у бізнесі. Побратимам він жартома казав: “Якщо виживу — відкрию чайну”. Так і сталося. Після демобілізації він реалізував задум і відкрив заклад на Градинській, 9.
Меню просте й водночас атмосферне — чаї з усього світу, включно з елітними й в’язаними, а ще роли, супи, брускети, рослинні бургери, паста й десерти. Готує і подає все сам власник — у закладі немає офіціантів чи персоналу.
“Ровесник” — це про домашність. Інтер’єр нагадує квартиру 90-х, тут можна ходити босоніж, сидіти на килимах, грати в настільні ігри, вмикати касетний плеєр чи слухати вініл. Є навіть унікальна гітара — така є тільки тут і в Олега Скрипки.
Заклад працює шість вечорів на тиждень, із 17:00 до 22:00.
Адреса: вул. Градинська, 9
Instagram
У 2015–2016 роках власник Pizza BRO Михайло Рощук служив у 11 окремому мотопіхотному батальйоні "Київська Русь". Після звільнення з лав ЗСУ повернувся до минулої роботи — проєктування вагонів київського метрополітену. Але мріяв про власну справу, а саме про піцерію. Ще у 2020-му один із побратимів підкинув йому ідею — відкрити власну піцерію. Зрештою Михайло взяв участь у грантовій програмі "Варто" від Українського ветеранського фонду, отримав грант, пройшов навчання і придбав франшизу від Pizza BRO.
Заклад запрацював на Миколайчука, 7. Усередині — затишна піцерія, де є 17 видів піци, салати, пасти й десерти. Особливість закладу — тут можна зібрати піцу з двох різних половинок і заплатити як за одну. Це зручно, коли не можеш обрати між улюбленими смаками або замовляєш на двох.
Але головне в Pizza BRO — не формат меню, а підтримка. У закладі можна «підвісити» піцу для військових або медиків — оплатити наперед, щоб її доставили до шпиталю або на позиції. А для ЗСУ, тероборонців і поліції діє знижка 25%.
Адреса: вул. М. Миколайчука, 7
Instagram
Після важкого поранення на Херсонщині Федір Самбурський втратив ногу, пальці та зір. Реабілітацію проходив у центрі Tytanovi. Саме там познайомився із засновником центру В’ячеславом Запорожцем — і вже за місяць вони разом відкрили кав’ярню з такою ж назвою у ТРЦ Respublika.
Заклад працює у форматі “острова” з невеликим меню. У ньому — кава з молоком та без, десерти від професійної кондитерки та авторські пряники “Титанчики”, що символізують життя після втрати кінцівок.
Кав’ярня виконує важливу соціальну місію — збирає кошти на протезування військових через благодійні заходи. У Tytanovi регулярно проходять концерти та розіграші, а серед артистів, які вже долучилися до ініціативи, — Kozak System, Kalush Orchestra, Арсен Мірзоян та інші.
За перший місяць роботи заклад зібрав 14 мільйонів гривень на протезування військових.
Федір не зупиняється — зараз працює над запуском франшизи кав’ярні для ветеранів, розширенням меню та створенням мультимедійної платформи для людей з інвалідністю.
“Я хочу об’єднати всю інформацію для людей з інвалідністю: від соціальної підтримки до маркетплейсу з товарами”, — говорить він.
Адреса: ТРЦ Respublika Park, Кільцева дорога, 1
Instagram
25 лютого 2022 року Максим Лісницький із позивним “Болгарин” долучився до тероборони Ірпеня. Після звільнення Київщини вирушив на схід — виконувати бойові завдання вже у складі ЗСУ. У грудні 2023 року, через стан здоров’я, завершив службу.
Навесні 2024-го, повернувшись до цивільного життя, Максим вирішив реалізувати давню мрію — відкрити кафе. Заклад, у якому можна не просто поїсти, а відчути атмосферу Грузії. Ідея виникла не на порожньому місці: “Болгарин” давно захоплюється грузинською культурою, а ще — має побратима, який до вторгнення працював шефом у грузинському ресторані.
Зрештою разом із друзями й побратимами 19 квітня 2024 року Максим відкрив кафе “ТбілісіЯ” в самому центрі Ірпеня. У меню закладу — традиційна грузинська кухня та українські страви. Їжу можна замовити з собою або посмакувати нею в кафе.
Адреса: м. Ірпінь, вул. Заріфи Алієвої, 65/3
Instagram
Фото: Кучерявий Сергій; NV.uа; “Тихе місце”; Дмитро Мартиненко; “Столик біля вікна”; Ірпінська міська рада; “ТбілісіЯ”; “Ровесник”