Що зробили з Бессарабкою: оцінюємо результати реновації
10 грудня Бессарабський ринок відкрився після реновації вартістю $3,5 мільйона — і одразу розділив киян. Хтось сприймає реновацію як косметичний ремонт, що вимив усю автентику місця, а хтось — як довгоочікуване оновлення. Журналістка БЖ відвідала ринок — і опинилася наче в ще одному Kyiv Food Market.
5 серпня 2024 року на Бессарабському ринку почали ремонт. Вже наступного дня роботи були призупинені — через тиск суспільства і критику міської влади, яка не оприлюднила ані паспорт об’єкта, ані інформацію про реставраційну команду, — проєкт поставили на паузу.
За словами тодішнього очільника КМВА Сергія Попка, це зробили, аби встановити, хто саме відповідатиме за реконструкцію, — і відсутність у нього такої інформації насторожила ще більше. Водночас заступник голови КМДА Валентин Мондриївський закликав «не маніпулювати реконструкцією», адже, за його словами, роботи відповідають розпорядженню про розробку проєкту реставрації, затвердженому ще у 2013 році.
2 грудня 2025 року було опубліковано проєкт реконструкції — через півтора року роботи було продовжено. Чи пішли вони на користь ринку — розповідає дослідниця архітектури Ельміра Еттінгер.
Торгівельні ряди поступилися фудкорту
Мінус. Торговельних рядів стало менше. Про їх скорочення під майбутні фудкорти у 2018 році говорив директор Бессарабського ринку Микола Ковальчук. Ті ж торговельні точки, що залишилися, зберегли попередню стилістику, хоча через ремонтні роботи стару плитку замінили на нову.
Плюс. За словами Ковальчука, поява фудкортів продиктована тим, що частина рядів залишалася порожньою. До того ж формат фудкортів не новий для ринку: в 2015 році Рудольф Краєвський відкрив тут Vegano Hooligano, а ще через два роки Міша Кацурін запустив «В’єтнамський привіт». Окрім цього, у приміщенні з’явився бар і сцена — однак якого типу заходи планують проводити на ринку, невідомо.
Ринок став надто сучасним
Мінус. Меблі і декор для фудкорту виглядають стильно, однак вони не відповідають атмосфері місця, радше перетворюючи один із найстаріших ринків столиці на ще одну версію Kyiv Food Market.
Плюс. Приміщення стало більш освітленим. Люстри виглядають стриманіше, ніж на проєктній візуалізації, вони не відволікають від головного акценту інтер’єру — каркасу і скляного даху. Як і обіцяли, кондиціонери акуратно закріплені до колон, а не до стін.
XX століття заховали під гіпсокартон
Мінус. Керівниця проєкту реновації Наталія Джулай запевняла, що команда «не чіпала жоден автентичний елемент: усі стіни, колони, плитка, ковані конструкції — усе збережено». Однак визнала, що «[ремонтники] ставили гіпсокартон поверх автентичної плитки — без демонтажу».
Гіпсокартон можна змонтувати, не знімаючи нижній шар, але неможливо зробити це без кріплення дюбелями, тобто без втручання в оригінальну поверхню. Чи виконали роботи настільки ювелірно, що сторічна плитка не постраждала, — невідомо. У разі її пошкодження виробити нову буде неможливо — її виготовило акціонерне товариство «Дзевульський і Лянге» у Слов’янську ще у 1910-х роках, проте завод закрили в 2001-му.
Також незрозуміло, чому оригінальну настінну плитку не інтегрували в новий дизайн, як це зробили з плиткою на підлозі.
Плюс. Немає. Ринок є пам’яткою архітектури, тож оригінальні плитки варто було залишити відкритими.
Екстер'єр залишився тим самим
Мінус. Хоча ринок є пам’яткою архітектури, його зовнішній вигляд досі псують кондиціонери на фасадах, різнокольорові склопакети, супутникові антени і вишки на даху. Окрім того, досі можна побачити вивіски і рекламні банери на заскленні зовнішніх закладів харчування.
Плюс. Бессарабський ринок — добре збережений приклад раціонального модерну, перехідної фази між модерном і конструктивізмом. У цьому випадку маніпуляція з його екстер’єрною частиною зайва.
Під час реновації команда не втручалася в екстер’єр та не зачепила 10 металевих колон, з’єднаних угорі в каркас, на якому тримається дворівневий скляний дах. Також збереглася особлива деталь: у відкриті балки над вікнами вмонтовані болти з головками у вигляді квітів — ще одна характерна риса раціонального модерну, який вихваляв індустріальний дух архітектури.
Декор 1910-х зберігся
Мінус. Немає.
Плюс. Оригінальний екстер’єрний декор зберігся. Зокрема, панно «Молочниця» та рельєфи арок авторства скульпторів Петра Сниткіна і Тетяни Руденко-Щелкан, горельєф «Селянин з волами» та декоративні зображення гусей Олександра Теремця на металевих воротах. А також фігури риб на фронтонах і голови биків над арками. Разом із гусями вони символізують три стихії: воду, землю й повітря.
