Спаржу — як й інші продукти селебриті на кшталт лобстера чи ікри — раніше вважали їжею бідняків. Розповідаємо про її швидкий соціальний ліфт до статусу модного овочу.
Археологи вважають, що спаржу вживали ще в Давньому Єгипті понад чотири тисячі років тому. Її зображення знаходили на настінних розписах, а насіння виявляли під час розкопок давніх поселень. Пізніше спаржа потрапила до Греції та Риму, де її цінували не лише як їжу, а і як лікарську рослину. Давньоримський письменник і натураліст Пліній Старший описував методи її вирощування, а імператор Август так любив спаржу, що навіть використовував вислів «швидше, ніж вариться спаржа» для позначення особливо термінових справ.
Після падіння Римської імперії популярність спаржі в Європі тимчасово зменшилася, проте вже в епоху Відродження цей овоч знову опинився на столах аристократів. Особливо спаржу полюбляли у Франції. За легендою, король Людовик XIV був у такому захваті від овочу, що наказав будувати спеціальні теплиці, аби отримувати врожай навіть узимку. Саме тоді спаржа остаточно закріпила за собою статус делікатесу.
Нині найбільше спаржі вирощують у Китаї, Перу, Мексиці, Німеччині та Іспанії. Водночас саме Німеччина вважається країною справжнього культу спаржі. Щороку навесні там починається Spargelzeit — сезон спаржі, який триває приблизно від квітня до кінця червня. У цей час ресторани складають окремі меню, фермерські ринки продають десятки сортів, а в деяких регіонах навіть обирають «королеву спаржі» — почесний титул для представниці місцевих виробників.
Інгредієнти
Спаржа
Рослинна олія
Яйце
Мигдаль
Каперси
Оливкова олія
Сіль
Приготування
1. Спаржу помити, почистити й обсмажити на рослинній олії до готовності — приблизно 3-4 хвилини.
2. Зварити мʼяке яйце — покласти в окріп і варити 6 хвилин.
3. Викласти на тарілку спаржу, зверху розрізане навпіл яйце. Посипати мигдалем, каперсами, полити оливковою олією та посолити.
