Британський нойз, італійський ф’южн та український хардкор: гід київським фестивалем «Брудний Пес»

Фестиваль відбуватиметься у павільйонах, дворах й індустріальних просторах кіностудії, частину яких відкриють для публіки вперше. Сцена «Ангар» поєднає електроніку, важку музику та екшн-парк для скейтбордистів, BMX-райдерів і ролерів. «Келлер» стане більш камерним простором для експериментальної та клубної електроніки, а «Двір» — відкритою сценою для хіп-хопу, джазу, інструментальної музики й легшого електронного звучання.

Центральною деталлю екшн-парку стане Брудний монстр-трак — кастомна рампа з Брудмобіля, розтрощеного авто з минулорічного фестивалю: машині зняли дах, поставили вантажні колеса й додали металевий «ірокез».

Окрім сцен та екшн-парку, на території працюватимуть фудкорт, тату-зона від студії Stroom, перукарня Валентина, настільний теніс від клубу Kutt, олдскульні ігрові автомати і «Фруктовий сад» — зона для відпочинку.

Фестиваль також розігрує олдскульну Toyota Corona за донат на ЗСУ: зібрані кошти спрямують на закупівлю дронів. Ще одна традиція «Брудного Пса» — співпраця з київським притулком «Хвостаті». Герой цьогорічної афіші — пес Бурбон, для якого команда шукає дім; людина, яка прихистить його, отримає два квитки на фестиваль, корм і грумінг для собаки.

Цьогоріч музична програма фестивалю охопить шість напрямів: танцювальну електроніку, експериментальну електроніку, альтернативу, ф’южн-джаз, реп/хіп-хоп і важку музику.

В електронній частині заявлено Alex Savage, Bogdan Zaiets, Cantrust b2b Monotronique, Darialism, Hanna b2b Shults.Sashaa, Ivan Bios, Jane b2b Béllis, MAAT, Nast-x, Native Outsider, Oles b2b Maks Yos, Sominaryst, Symonenko, Taqaddam b2b Bey O Bey і Vera Logdanidi.

В експериментальній програмі — Demian Feriy, Maryana Klochko, Oleksandr Yavdyk і Parking Spot. У Fusion зіграють Anna Solovei, Deys Rude Quartet, Hyphen Dash і Stars and Mellow.

За реп/хіп-хоп у лайнапі відповідатимуть Невтома, скало, Xarakter, 4:21 Kru, Klim і TYSK. В альтернативному блоці — «Виставка Дисторшн», «ДК Енергетик», «Злипні», Berliner Döner, sportcafé і Vøvk. У Core — «Ґрунт Палає», «Діло Дрянь», Boanthropy, Freq.Crime і Sick Solution. Серед міжнародних гостей — британці Knives, італійці CrashBoomBang, а також DJ Mell G із Берліна.

Розповідаємо про артистів, яких варто послухати на фестивалі.

Knives

Knives — гурт, який формально можна віднести до постхардкорору або нойзу, але це буде лише половина правди. Шестеро музикантів із Бристоля змішують хардкор, постпанк, реп, нойз і експериментальний джаз, а саксофон у них не пом’якшує звук, а ріже його ще одним шаром шуму.

Назву гурт узяв від Найвз Чау (Knives Chau), героїні коміксу «Скотт Пілігрим» — попкультурна дрібниця, за якою ховається зовсім не попсова музика. Knives звучать жорстко, гучно та рвано і співають про цілком конкретні соціальні теми — житлову кризу, жадібних орендодавців, міграцію, токсичну маскулінність і напругу всередині британської альтернативної сцени.

CrashBoomBang

CrashBoomBang — колектив із Верони, що виник у 2023 році. Самі музиканти описують проєкт як зустріч двох світів: виконавців, яким затісно у звичних інструментальних партіях, і продюсерів, яким замало суто цифрового звуку.

Їхній дебютник «Crash Test» — це ф’южн без академічної серйозності. Тут хіп-хоп, електроніку, живі барабани й семпли зібрано в музику, яка більше схожа на веселий студійний експеримент. Це видно навіть із назв треків: «The Monk Who Got Fired» («Монах, якого звільнили»), «Barney the Dinosaur Skit» («Скетч про динозавра Барні»), «Meow Skit» («Мяу-скетч»).

DJ Mell G

DJ Mell G починала з DIY-вечірок у Франкфурті та Марбурзі, а далі вийшла на європейську електронну сцену через HÖR — берлінську платформу, де з 2020 року регулярно з’являлися її сети. Згодом вона запустила власний лейбл Juicy Gang Records.

У сетах DJ Mell G немає довгого розгону. Вона працює зі швидкою клубною електронікою, де техно й електро поєднуються з ламаними ритмами, щільним басом і різкими переходами.

«ДК Енергетик»

«ДК Енергетик» — один із найпомітніших гуртів нової української постпанк-сцени. Його назва відсилає до Палацу культури в Прип’яті, і гурт послідовно повертається до цього образу: знімає кліп у Зоні відчуження, звучить у S.T.A.L.K.E.R. 2, а у 2026 році випускає мініальбом 86.4 ФМ до 40-х роковин Чорнобильської катастрофи й записує лайв у Прип’яті.

Слово «постпанк» досі найкраще описує музику «ДК Енергетик», але вже не найточніше. На альбомі «Квадрати» гурт додає до звичного звучання синтезатори, акустичну гітару та щільний роковий звук. А участь у фіналі Нацвідбору «Євробачення» довела, що музиканти можуть вийти з андеграунду до масової аудиторії і все ще звучати як «ДК Енергетик».

Невтома

Невтома — сольний проєкт Іллі Невтоми, відомого за участю в гуртах «івл-івл», «Альфатером», NIRA NIRA TAO та ZIPCULT. У 2026 році він випустив дебютну платівку «Подорож тривалістю в біль» — 17 треків, у яких поєднав ембієнт, ґлітч, скріми й речитатив. Альбом приніс артисту дві нагороди Jäger Music Awards і став його найособистішою роботою: сам Ілля пояснює це просто — «nevtoma — це не проєкт, це я».

sportcafé

Запорізький гурт sportcafé починав із постпанку й кілька років виступав під назвою Povod, аж раптом на дебютному альбомі «Go-punk» увірвався в нойзрок і хардкор-панк. На платівці є психоделічний шум, панкова різкість і щільна ритм-секція, але головне — відчуття живого запису. Звучить так, ніби гурт залишив все, що зазвичай намагаються згладити.

Xarakter

Xarakter — репер, який стає дедалі менше схожим на репера. У платівці «Нутрощі» Влад Чехута розтягує свою музику на 20 треків і відсуває речитатив на другий план: замість прямої подачі тут більше шуму, тривожної електроніки й інструментальних фрагментів. Наступний альбом «Антигерой» продовжує цю стратегію — 27 треків, менше слів і більше роботи зі звуком. Це музика для тих, кому цікаво, що буде, якщо хіп-хоп перестане триматися за куплети.

TYSK

TYSK — це той випадок, коли назва чесно попереджає про звук. Проєкт диджея і продюсера Алекса Первухіна та MC Антона Назарка поєднує клубну електроніку, ламані ритми, важкий бас і речитатив.

Важлива частина історії TYSK — Харків. Їхні релізи «Before» і «After» працюють із досвідом до й після 24 лютого 2022 року: «After» зібрав треки, написані після початку повномасштабної війни, а «Before» — матеріал, створений до неї. Цьогоріч формація випустила Kharkiv Worldwide — роботу про місто, його молоду андеграундну сцену та спільноту довкола Центру нової культури Some People.

Hyphen Dash

Цей інструментальний гурт хвалять за відсутність стилістичних рамок і новий подих у навколоджазовій музиці — але самих жанрових визначень тут швидко стає замало. Найкраще Hyphen Dash пояснюють їхні релізи: «Late», матеріал для якого ретельно збирався п’ять років, «Basement 626», записаний у підвалі в Краматорську, і «I Was Afraid of Stone Rooms», зімпровізований за два дні.

Їхнє звучання постійно змінюється: то стає нервовим і гітарним, то розпадається на електронні шуми, паузи й майже джазову імпровізацію. Це складна інструментальна музика, яка не намагається вдавати з себе закритий клуб для знавців.

Sick Solution

Вінницька команда, заснована у 2016 році, починала з постхардкору й металкору, а згодом змістилася в бік хардкору та бітдауну — прямого, грувового звучання з короткими треками й різкими уповільненнями, після яких композиція стає ще щільнішою і важчою.

Це мош-гурт у прямому сенсі: Sick Solution не для того, щоб стояти біля сцени зі складним обличчям. Їх слухають усім тілом — кричать разом із вокалістом і зриваються в слем.