З кожним новим ударом по енергетичній системі країни, відключення електрики стають все більш тривалими та вимагають від людей змінювати свої побутові звички, аби адаптуватися до нових умов.

Хтось варить каву на свічках, хтось купує газові пальники, хтось вчиться готувати хліб на сковорідці, або гріє борщ у посуді для фондю.

Поспілкувалися з киянами про те, як змінилося їхнє харчування з початком відключень світла, про нові кулінарні та енергетичні лайфхаки та досвід дитинства, який несподівано став у пригоді.

Марина Гладка, журналістка

Одна з моїх найбільших знахідок – окопна свічка. 3робити її досить просто: в будь-яку бляшанку без обгортки покласти картон та залити все це парафіном.

Однієї окопної свічки вистачає, аби тричі добре закип’ятити воду для кави або чаю та приготувати щось смачне на балконі. Ми, наприклад, смажили картоплю з котлетами з м’ясного фаршу: вийшло неймовірно. 

Коли ми вперше спробували щось приготувати на цій свічці, це була така радість: знання, що навіть без світла та можеш зробити щось смачне, що ти вже зовсім не безпорадний. Взагалі, у нас з родиною навіть частіше почали траплятися затишні вечори: без зв’язку, але зі смачною вечерею та живим спілкуванням.

Потім я якось до цієї свічки ще накидала дрібних дерев’яних гілочок (став у пригоді декор на люстрі), і вогнище вийшло чудове. На ньому гріли борщ та готували страви.

Взагалі життя в умовах війни змушує бути винахідливими. Зараз у мене майже ніколи не працює духовка, для неї просто не вистачає потужності. Але чудово допомагають дві мультиварки.

Коли дають світло, треба використати ці години максимально ефективно. Тож я не стою весь час біля плити, а закидаю все в мультиварки та, наприклад, йду митися.  Зазвичай в одній мультиварці я готую кашу, в іншій – борщ або суп. 

Моя родина зараз повернулася до дуже простих базових страв та смаків, які дарують затишок. Тож я часто готую різні солодкі каші з курагою, яблуками, корицею. Якщо каші солоні, заздалегідь роблю для них різні домашні соуси – від томатного до песто. Мультиварки непогано зберігають тепло. А на крайній випадок можна просто загорнути каструлю з пюре або макаронами в ковдру та обкласти подушками.

Ще ми надзвичайно полюбили пудинги: це густа манна каша з родзинками, цукром та ваніллю, запечена з жовтком. Просто, але дає особливе відчуття тепла та затишку.

Також у нас є два термоси. В одному з них ми зберігаємо чай або суп, в іншому – кисіль.

До повномасштабного вторгнення я майже не готувала кисіль, це була страва з далекого минулого, яка стає в пригоді зараз.

Іноді, коли навколо темрява, особливо рятують найпростіші речі: налити на тарілку оливкову олію, додати спеції та їсти хліб з нею. Або розігріти з корицею заздалегідь запечене яблуко з медом. Тепло, запахи, смаки – все це дарує затишок, повертає відчуття дому як місця безпеки та радості.

Я часто згадую фільм "Життя прекрасне", і це допомагає мені триматися. Я намагаюся сприймати всі випробування як квест. Я вчуся дякувати за те, що є. Не відчувати себе жертвою, а натомість придумувати, як покращити свій побут та підтримувати одне одного. А ще я знаю точно, що війна – це час, коли варто спиратися на внутрішню віру та об’єднуватися з сусідами, допомагати одне одному. В спільноті легше пережити будь-які негаразди.

Павло, дизайнер

Коли світло вимкнули вперше, ми ще не запаслися міні-плиткою на газу, але кави хотілося. 

До локдауну ми часто ходили в гори та придбали для таких мандрів похідну пічку-трісківницю. Я знайшов у гардеробній цю пічку, дістав запас дерев'яних паличок для морозива — і на них зварив каву. 

З дотриманням правил пожежної безпеки виходить чудовий "світанок у Карпатах" за Любком Дерешем — міцна чорна кава зі згущеним молоком та ароматом диму.

Та все ж таки краще мати вдома маленьку газову плитку, вона безпечніша.

Олена Каленська, маркетолог

Я працюю віддалено, тож коли вимикають світло, життя буквально стає на паузу. Дуже часто разом з електрикою пропадає і вода, і зв’язок. Тож приходиться вчитися планувати життя з урахуванням відключень. Можна ще додати, що ми живемо на 17 поверсі, так що походи в магазин також треба планувати так, аби встигнути між відключеннями.

Що ж до відповідального споживання електрики, мені дуже допомагає досвід, який я набула в Німеччині багато років тому. Пам’ятаю, як я там вперше отримала рахунок за світло, який перевищував 400 євро, і з того моменту наша родина кардинально змінила побутові звички. Ми купили індукційну плитку, стали прасувати лише необхідні речі, перейшли на техніку класу енергоефективності не нижче А+ або А++.

З Німеччини ж ми привезли керамічну підставку зі свічкою, на якій зараз гріємо чай або каву. Тривалий час вона лежала на антресолі та чекала “на кращі часи”. Ось ці часи настали.

Ще одна корисна звичка: ми завжди гріємо рівно стільки води, скільки маємо випити. Ніхто не кип’ятить цілий чайник, якщо збирається випити одну чашку чаю. Якщо раптом є зайва гаряча вода, зберігаємо її в термосах. Дуже часто я запікаю їжу і залишаю її в духовці: так вона довше зберігається теплою. І, звісно, працює старий бабусин метод: загортати каструлю з теплою їжею в рушники.

Аліна Смоліна-Мединська

З початком відключення електрик наше меню не змінилося, але змінився підхід до харчування. Ми не купуємо продукти великими об’ємами, як це робили раніше, максимум на вечерю сьогодні та сніданок-обід завтра.

Наш стандартний сніданок – кава, вівсяна каша, сир, фрукти горіхи та мед можна приготувати навіть без світла, тому у будь-якому випадку ми снідаємо вдома. Раніше дуже зрідка купували гастрономію, тепер купуємо десь пару раз на тиждень точно. 

Ми і раніше не готували "про запас", тому тут нічого не змінилося: "Є світло - є паста".

Зварити каву на свічці цікаво і весело було один раз для фото, тому одразу після цього чудового досвіду ми купили газовий пальник, і на ньому варимо каву і кашу зранку або розігріваємо готову їжу. Щось складне на ній не готувала і напевно не буду, вона мені здається не дуже надійною. Можливо, купимо пізніше іншу.

 

Якщо говорити про ресторани та кафе, частота відвідувань начебто не змінилися, але змінилося їхнє призначення. Заклади громадського харчування перетворилися для киян зараз на коворкінги. Ми не виключення і часто рятуємося саме в них, щоб і їсти, і працювати одночасно. Правда, намагаємося не сідати працювати там, де дуже багато людей: маємо ж совість.

Для освітлення у нас вже давно є пара пристроїв на батарейках, це дуже зручні безпечно. І свічки! Нарешті я дозволила собі купити канделябр, бо раніше не могла знайти привід, щоб він у мене був. Я більш практична, ніж романтична людина, тому канделябр – це щось не з мого звичного життя. А зараз ось, з мого, так виходить. І це дуже красиво.

Всі люди старші за 35 років досить загартовані дев’яностими. Вважаю, що мене рятує саме те, що я не уявляю як воно бути без світла/тепла/води, а саме знаю, як це. І знаю, як рятуватися.

У мене немає ілюзій, що теплий одяг може допомогти у квартирі, в якій немає опалення. Я знаю, що таке жити зовсім без води тижнями, без опалення всю зиму. Знаю, що треба намагатися уникати цього досвіду.  

Тому я завжди шукаю плани В і С.

А поки у мене такі правила життя в Києві:

  •   Одразу зранку привести себе в порядок і заварити каву. Не відкладати нічого, щоб бути готовою вилетіти з дому у будь-яку мить
  •   Знати місця поруч з домом, де є генератор і вайфай
  •   Одразу ставити все на зарядку, як тільки з’являється світло
  •   Мати запас батарейок, свічки, павербанки
  •   Радіоприймач на батарейках зробить життя у темряві без зв’язку трохи веселішим
  •   Пара завантажених гарних фільмів в ноутбуці – це завжди гарна ідея
  •   Не нити, але і не сподіватися на диво
  •   І точно не їздити на ліфті

Світлана

Наше меню на щодень майже не змінилося, але ми стали купувати більше продуктів з ярмарків і ринків, коли мережеві магазини закриті через знеструмлення. Також більше купуємо їжу в кулінарії. На родинні свята замовляємо корейські страви або кримськотатарську їжу. 

Частіше ходимо в кав'ярні, пекарні, кондитерські, піцерії – навіть не за їжею, а, в першу чергу, заради підтримки бізнесу.

Речі, які стають у пригоді: газова плита, термос для гарячої їжі та чаю, посуд Цептер, в якому можна готувати кілька страв водночас. Мультиварку, мікрохвильову піч, блендер, кавоварку та електрочайник наразі не використовуємо.

Серед несподівано корисних речей: термос для їжі та мангал на дачі. Один з найцікацівіших досвідів цієї осені: як на дачі ми з яблук варили варення на імпровізованій пічці: побудували її власноруч з цеглин та решітки від газової плити.

Олена, художниця, графічний дизайнер, практикуючий нумеролог

Моє харчування не змінилося, радше адаптувалося під сезонність, ціни та наявність того, що зараз можна купити у найближчих магазинах, які працюють на генераторах. Найважливіший запас – борошно, щоб у разі чого хліб пекти самим.

Звісно, зараз вдома немає запасів заморозки, тому що морозилка довго не протримає холод при відключенні світла. Але там постійно лежать акумулятори холоду для сумки-холодильника, яку ми придбали колись  у 2000-их. Зараз – корисна річ.

Потроху роблю запаси їжі, які зберігаються без холодильника: крупи, консерви, сухофрукти...

Ще важливий запас питної води. Вже був досвід, коли ми провели 11 години без подачі води в будинок: в магазинах всю воду розкупили, до бюветів довжелезні черги. Запас пляшок з водою тоді добряче допоміг.

У мене є газова плита та електрична духовка. Збираю лайфхаки та планую зробити окопні свічки: на них можна гріти воду/їжу, ними можна грітися. Головне, дотримуватись правил безпеки з вогнем.

Готую з налобним ліхтариком. Ще в пандемію я почала купувати різні свічки, а вощені свічки почала робити сама. Інтуїтивно якось потягнуло до них, а тепер цей стратегічний запас виявляється необхідним. Ще у мене є гарні старі свічники: ковані та з каменю. Раніше "для краси" стояли, а тепер можна задіяти.

Я весь час у мережі/групах/чатах читаю багато корисного та зберігаю собі. Наприклад, знаю, як робити лампадку на олії, якщо закінчилися свічки. Знаю, як готувати на свічках. Збираюсь ще спробувати зробити енергетичні батончики з сухофруктів та горіхів.

Одне з нововведень, яке я вже протестувала – це хліб на сковороді! До речі, він вийшов краще, ніж у духовці. Я люблю їсти та пекти хліб, багато пекла за часів пандемії, експериментувала з закваскою. Але ж на сковороді робила вперше! Для наших реалій рецепт  дуже корисний! Хліб м'який навіть за кілька днів.

Цим рецептом поділилася дівчинка з одного арт-чату. Я зберегла собі, але все не було нагоди приготувати. І ось інтуїтивно 15 листопада я вирішила замісити саме таке тісто, хоча світло мало бути. А потім сталися атаки ракет, світло вимкнули знову. Тож я смажила хліб на сковороді при свічках та з ліхтариком на лобі. Головне, що все вийшло.

Слава, AR/VR-розробник

Ми почали готуватися заздалегідь: ще на початку осені замовили газову плитку. Затестувати її в день першого осіннього масованого ракетного обстрілу 10 жовтня: варили на ній каву, розігрівали карі.

Але весь час в побуті виникають якісь нові деталі, які потрібно враховувати. Наприклад, до цієї плитки підходять лише її фірмові балончики, а їх не так легко купити. Тож про всяк випадок купити ще простий туристичний пальник, але намагаємося використовувати його лише в крайньому разі.

Або кава в зернах. В перше ж відключення ми зрозуміли, що електрична кавомолка не завжди рятує. Тож на перший раз перетерли зерна підручними засобами, а наступного дня замовили кавовий млинок.

Також намагаємося слідкувати, скільки енергії/газу ми використовуємо. Наливаємо у чайник рівно стільки води, скільки потрібно на чай або каву.

Ще один лайфхак мені колись підказав дідусь: варити яйце в джезві. Чим менше води, тим швидше вона закипає і тим менше газу з балончика ми витрачаємо.

Ще дуже помічними стали гірлянди, які працюють від батарейок. Ми їх наклеїли на стіни, і так розв'язали одвічне питання: "Куди поставити або причепити ліхтар, коли готуєш?"

***

Серед інших історій, про які розповідають кияни: розігрівання їжі в кокелоні (посуд для фондю), варіння кави на розпеченій цеглі та приготування фаршу безпосередньо у фірмовому магазині Rozetka.

Фото:Alina Smolina-Medynska, Elvera artМарина Гладкая, Oleksander Grygoryev, Jack Bass/Unsplash, Михайлина Скорик-Шкарівська,