Як озеленюють Київ, Бучу та Херсон: Історія проєкту Post War Greening, який допомагає постраждалим від російської агресії містам

Російські КАБи, шахеди й балістичні ракети знищують не тільки домівки українців та інфраструктурні об’єкти, а й довкілля. Сьогодні країна зранена снарядами, обвуглена пожежами й отруєна хімікатами, що загрожують життю. Замість зелених зон чорніють пустирі, горять ліси, зникає червонокнижна флора й фауна. Росіяни свідомо влаштовують в Україні екологічну катастрофу.

Розповідаємо про соціальний проєкт Post War Greening, який допомагає постраждалим містам – за час повномасштабної війни вони озеленили 10 ділянок у Бучі, Ірпені, Бородянці, Києві та Херсоні.

Чому озеленення постраждалих зон — нагальна проблема

Збитки довкіллю внаслідок російської агресії сьогодні складають понад 2 трлн грн, а кількість злочинів проти природи сягнула 3,6 тис. випадків.

Війна зашкодила всім регіонам. Однак найбільше потерпають Донеччина, Луганщина й Харківщина. Це не остаточні цифри, бо фахівці Держекоінспекції не мають доступу до окупованих територій.

Згідно з дослідженням агентства Top Lead, станом на грудень 2023 року через війну спалено 66,9 тисяч га лісів та інших насаджень. Під загрозою 20 видів рослин, які ростуть винятково в Україні. 333 види рослин і тварин опинилися під загрозою зникнення через підрив Каховського водосховища. 2,4 млн га пошкоджено вогнем, який знищує ліси, ґрунти й національні парки. Пересування важкої військової техніки шкодить ґрунту і створює умови для поширення чужих інвазивних видів. Пошкодження лісів та їх вирубка для будівництва укріплень шкодить складу і функціонуванню природних екосистем.

Ситуація з постраждалими від війни зеленими насадженнями потребує особливої уваги та втручання. Зокрема — у Київській області, що пережила воєнні дії та окупацію. Російське вторгнення завдало збитків довкіллю Києва та області на понад 135 млрд гривень.

Варто відзначити, що й до широкомасштабної війни у 2021 році тільки 5 % населених пунктів регіону відповідали нормам забезпечення зеленими зонами, якщо використовувати традиційний підхід, і 70 % — якщо використовувати підхід зеленої інфраструктури. Про це свідчить аналіз даних про озеленення малих міст регіону.

Зелені зони для загального користування відповідали державним стандартам лише у 35 % малих міст, зазначає Роман Даниленко, співзасновник громадської організації "Мільйон Дерев".

"Якщо взяти конкретні населені пункти — я би згадав Бородянку, Ірпінь, села Забуччя, Синяк та Михайлівку-Рубежівку — це ті громади, які були в окупації. Від їхніх мешканців ми отримали звернення щодо допомоги з озелененням", — говорить Роман.

Про ініціативу

У 2023 році Група компаній Октава разом із найбільшим в Україні розплідником зелених насаджень "Мегаплант" запровадили ініціативу Post War Greening. У її межах активісти займаються повоєнним озелененням постраждалих локацій та покривають 70 % вартості рослин учасникам ініціативи.

"Наша мета — зафіксувати випадки знищення зелених зон і надати громадам зелені насадження для відновлення цих ділянок", — розповідає CEO "Октава Капітал" Тетяна Андріанова.

Минулоріч ініціатива Post War Greening здобула нагороду конкурсу Partnership for Sustainability Award 2023. Це щорічний міжнародний конкурс, у якому Глобальний договір ООН в Україні нагороджує найкращі проєкти, реалізовані в партнерстві бізнесу, державного та громадського секторів задля досягнення цілей сталого розвитку.

"Зараз замало просто фіксувати шкоду. Відновлювати природні ресурси потрібно вже сьогодні. Чим довше іде війна, тим більше відчутний її негативний екологічний вплив. Тому ми не чекаємо закінчення війни.

Озеленення допомагає зберегти природне середовище, покращити якість повітря та забезпечити українцям зони для відпочинку та реабілітації.

Отже, розпочати процес озеленення вже зараз — це не лише запобігання подальшому знищенню довкілля, а й робота над відновленням природних екосистем для майбутнього наших дітей. Крім того, ми маємо чимало запитів від громад та людей, які відновлюють свої міста та домівки. І вже сьогодні хочуть, аби вони виглядали зеленими та квітучими", — говорить Тетяна Андріанова.

"Відновлення постраждалих зелених зон є нагальною потребою. Особливо — у сучасних реаліях після руйнувань через військові дії. Це не тільки покращує екологію та біорізноманіття, але і сприяє психологічному відновленню людей. Особливо тих, хто брав участь у бойових діях і тих, які стали внутрішньо переміщеними особами. Посаджена сьогодні рослина набере ріст і силу тільки через роки — коли психологічне відновлення стане ще актуальнішим. Ще із 70-х років 20 сторіччя в Японії науково дослідили позитивний зв’язок між контактом із рослинами і психологічним станом. Цю науку назвали "Сінрін-Йоку" (приймання лісових ванн)", — говорить Роман Даниленко, співзасновник ГО "Мільйон Дерев".

Як працює Post War Greening

У межах проєкту "Октава Капітал" підписала меморандуми з КО "Київзеленбуд", КМДА, Департаментом захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА, а також багатьма волонтерськими організаціями. Серед них — ГО "Мільйон Дерев".

Зокрема, партнерство з "Київзеленбудом" дає можливість місту отримувати рослини для озеленення локацій, які потребують відновлення. Однак представники ініціативи Post War Greening не обмежуються виключно столицею і областю.

Менш ніж за рік проєкту вони озеленили 10 ділянок у Києві, Броварах, Бородянці, Ірпені, Бучі та Херсоні. Серед них — локації, де знаходилися фортифікаційні споруди, та місця, зруйновані "прильотами", зокрема в Ірпені. У Херсоні ж це були знищені прибудинкові території.

Ірпінь: відновлення і плани на 2024 рік

Російські загарбники перебували в місті 23 дні. Унаслідок запеклих боїв було зруйновано 70 % соціальної, житлової інфраструктури та зелених зон Ірпеня.

"Минулого року за ініціативи Групи озеленили кілька ділянок в Ірпені. Тому сподіваємося, що така ініціатива триватиме й надалі. Так місто поступово відроджуватиметься та зеленітиме", — зазначила начальниця комунального підприємства "Управління благоустрою міста" Ірпінської міської кради Катерина Пасюк.

У квітні 2024 року завдяки Post War Greening висадили півтори тисячі кущів на постраждалих локаціях міста, зокрема на оновленому Гостомельському шосе та Ірпінській набережній. До озеленення долучилися не лише засновники ініціативи та комунальники, а й місцеві активісти-школярі.

Це не перше озеленення від Post War Greening на Ірпінській набережній.

"Минулого року ми висадили дерева на набережній Ірпеня. Сьогодні ми бачимо, як вони вже квітнуть, а локація стала магнітом і одним з улюблених місць відпочинку для мешканців міста", — говорить Тетяна Андріанова.

Наступним кроком стане озеленення ірпінських парків та зон відпочинку, які постраждали від російської агресії. Відновлювати ділянки планують протягом усього року. Загалом у 2024-му Ірпінь прикрасять ще понад 1500 рослин.

Київ: ініціатива міста та активістів

Однією з перших озеленених ділянок у Києві став сквер на Подолі, де розміщувалися фортифікаційні споруди. Там висадили понад 600 рослин, зокрема спірею японську, барбарис Тунберга, ялівець скельний, шавлію, кореопсис, пеннісетум лисохвостий, пухироплідник, котовник та багато інших.

Також у столиці відновили зелену зону в парку Кинь-Ґрусть у Подільському районі. З проханням його озеленити до Post War Greening звернулася активістка Інга Малко.

"Парк Кинь-Ґрусть у перші дні повномасштабного вторгнення росії відіграв важливу оборонну функцію. Так сталося через його особливе розташування на під’їзді до центральної частини Києва", — зазначає Інга Малко.

Завдяки волонтерам у парку висадили 100 рослин, серед яких — крупнолиста липа, яблуня Недзвецкого, вʼяз, калина, форзиція, пухироплідник, а також бузок.

Попереду — відновлення постраждалих зелених територій в інших районах міста.

Бородянка: місце запеклих боїв

Бородянка — один із найбільш зруйнованих через війну населених пунктів Київської області. Окрім будівель та об’єктів інфраструктури, там постраждали й зелені зони, які були знищені ворожими танками та ракетними обстрілами. Зокрема — ділянка на кільцевій дорозі, яка стала одним із форпостів стримування ворога. Рослини й кущі там загинули, а на місці клумб утворилися чорні неживі пустки.

Після розмінування та впорядкування території активісти Post War Greening відновили цю ділянку. Вони висадили там японські спіреї Little та Golden Princes, ялівці Blue Chip та Blue Carpe, а також ялівці сорту Old Gold.

Загалом менш ніж за рік проєкту волонтери посадили понад 2 тисячі рослин на суму майже 140 тисяч гривень.

Плани в засновників Post War Greening масштабні та амбітні.

"Ми плануємо й надалі розвивати проєкт та озеленити якомога більше українських міст і селищ. Будемо намагатися відновити всі постраждалі зелені зони, які наразі є в доступі, не окуповані й там не ведуться бойові дії. Також продовжимо інвестувати у відбудову та соціальні проєкти", — говорить Тетяна Андріанова.

Як відбувається процес озеленення

На сайті ініціативи можна дізнатися про всі рослини, якими озеленюють постраждалі зони. Серед них — спірея, бирючина, ялівець, плющ, чубушник, ялина, форзиція, туя, бузок, виноград, самшит, будлея, барбарис, пухироплідник, кизильник, скумпія, гортензія тощо.

Вибір рослин для озеленення зазвичай базується на критеріях екологічної придатності, стійкості до місцевих умов та їхньої здатності сприяти біорізноманіттю. Зазвичай активісти обирають рослини, що найкраще підходять для конкретних умов і потреб локацій.

На постраждалих локаціях використовують як ті рослини, які вже росли там раніше, так і нові види, що можуть краще адаптуватися до змінених умов і сприяти поліпшенню екологічної ситуації.

Зокрема, ідеальними для озеленення після військових дій є барбарис, вейгела, малина та форзиція, зазначає Роман Даниленко, співзасновник ГО "Мільйон Дерев". Усі вони легко адаптуються, мають декоративні якості та прості в догляді. Саме ці рослини нещодавно висадили на постраждалих зонах в Ірпені.

Барбарис — дуже стійкий до забруднення і може рости майже на будь-якому ґрунті. До того ж він має декоративні якості завдяки яскраво-червоним ягодам восени та жовтим квітам навесні. А його колючі гілки виконують роль природного бар’єра для непроханих гостей.

Малина — не тільки декоративна, але й корисна, оскільки виробляє смачні плоди, які можуть бути їжею для місцевих птахів, зокрема дроздів, солов’їв та інших. Це робить малину корисною для підтримки біорізноманітності та допомоги місцевій фауні. До того ж малина — багаторічна рослина, яка вимагає мінімального догляду після посадки та може швидко розростатися.

Форзиція відома своїми яскраво-жовтими квітами, які з’являються ранньою весною, ще до появи листя. Тому її часто висажують для яскравих акцентів у ландшафті. Також форзиція дуже стійка й може адаптуватися до різних умов середовища.

Вейгела — це чудова декоративна рослина для озеленення завдяки своєму яскравому і тривалому цвітінню, а також стійкості до різноманітних умов довкілля. Вейгела має красиві квіти, які можуть бути різних кольорів — від білого до насичено-рожевого, що робить її привабливою для покращення ландшафтного дизайну.

Крім того, вейгела не вимоглива до ґрунтів, чудово адаптується до умов міського озеленення та має гарну зимостійкість, що є важливим для кліматичних умов Київської області.

"Повне відновлення зеленої зони може зайняти від кількох років до десятиліть, залежно від розміру та ступеня пошкодження. Вірогідність успішного приживлення рослин висока, але залежить від багатьох факторів, включно з доглядом та умовами довкілля", — пояснює Роман Даниленко.

Як звернутися за допомогою до Post War Greening

Попросити допомоги з озелененням постраждалої через війну ділянки можуть і громади, й окремі жителі. Для цього насамперед необхідно залишити заявку на сайті.

Далі варто дочекатися дзвінка менеджера й разом спеціалістом обрати рослини. Post War Greening компенсує 70 % вартості замовлення. Наприклад, будлея Давіда вартуватиме 69 гривень замість 230, бирючина звичайна — 60 гривень замість 200, барбарис Тунберга Грін Карпет — 37,5 гривень замість 125, спірея японська Альбіфлора — 45 гривень замість 150 тощо.

Потім лишається тільки посадити рослини та надіслати фото озеленених зон. Зазвичай підбір, транспортування, оформлення та висадження рослин займає не більше тижня.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі "Вікно Відновлення". Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Фото: Post War Greening; КМДА; ГО “Мільйон Дерев”; Marta Wave/Pexels; Irina Iriser/Pexels; Julia Filirovska/Pexels; Roman Kaiuk/Pexels; Північний лісовий офіс