Галицька площа, Берестейський проспект: Історії перейменованих вулиць у Києві, про які ви могли не знати

На початку лютого Київрада перейменувала 31 вулицю, провулок, проспект, бульвар, які пов’язані з російською федерацією та її сателітами. Багатьом з них повернули історичні назви.

Розповідаємо про деякі з них.

Галицька площа

Раніше: Площа Перемоги

Де: Шевченківський район, на початку Берестейського проспекту (колишнього Проспекту Перемоги)

Деталі: З 1854 року на місці площі офіційно з’явився базар, а у 1869 році площа отримала назву «Галицька». За однією з версій, назва пов’язана з тим, що нібито з цього місця починався шлях на Захід – до Галичини.

У 1871 році на площі було збудовано єдину у Києві залізну церкву, збудовану із заліза та чавуну – Іоанна Златоуста, вона розміщувалася неподалік теперішнього місцезнаходження Цирку, і була знищена більшовиками у 1934 році. Про неї нині нагадує вулиця Золотоустівська, яка починається від площі.

У народі площа та місцевість мали назву «Єврейський базар» (скорочено «Євбаз»), згодом, у радянські часи ринок було ліквідовано, площа спочатку отримала назву Повстання, а у 1952 році – Площа Перемоги.

Берестейський проспект

Раніше: Проспект Перемоги

Де: Шевченківський, Солом’янський, Святошинський райони, одна з найдовших магістралей міста протяжністю 11,8 кілометрів.

Деталі: Починаючи з 19 століття це було Житомирське, а потім Києво-Брестське шосе. Згодом – Брест-Литовське шосе та Брест-Литовський проспект (назва пов’язана з тим, що траса пролягала у напрямку білоруського міста Брест, яке тоді звалося Брест-Литовськом).

У 1985 році проспект отримав назву Проспект Перемоги “на честь 40-річчя перемоги радянського народу у Великій вітчизняній війні”.

Главный корпус КПІ з боку трді Брест-литовського шосе, 1900-й рік

Ще у 2017 році Київрада планувала розглянути питання про повернення назви проспекту – Брест-Литовський, частина опонентів такого рішення вважала цю назву частиною російської імперської спадщини, і наполягала на назві «Берестейський» (від української назви міста Брест – «Берестя»).

"Цей варіант не враховує реальних потреб громади. Киянам не відомий «Берестейський проспект». Така назва магістралі, можливо, колись й існувала, однак це було недовго і широкого вжитку форма не набула", - писав у своєму блозі на Українській Правді громадський активіст Тиміш Мартиненко-Кушлянський:

Але користувачі додатку “Київ Цифровий” більшістю голосів підтримали назву “Берестейський”.

Вулиця Загорівська

Раніше: Багговутівська

Де: Шевченківський район (Лук’янівка, Татарка). Починається з території Київської обласної клінічної лікарні і тягнеться до Половецької вулиці на Татарці.

Деталі: У 1885 році російський цар Олександр III затвердив постанову Київської міської думи про вшанування заслуг генерала Олександра Багговута перед мешканцями Лук’янівки. Генерал був учасником Кримської війни, і його рід має норвезьке походження.

У 1866 році дружина Багговута Єлизавета придбала садибу («дачу») на початку майбутньої вулиці і, оселившись там, подружжя опікувалося проблемами місцевих мешканців.

З приходом радянської влади вулиця мала назву «9 січня» (у знак пам’яті про «криваву неділю» 9 січня 1905 року), Січнева, а також Маршала Будьонного.

З 1991 року вулиця знову отримала назву Багговутівська. Нині її перейменовано в межах дерусифікації київської топонімії за назвою урочища Загорівщина, поблизу якого вона починається.

Вулиця Вознесенський Яр

Раніше: Петрівська

Де: Шевченківський район, поруч з вулицями Кудрявською, Глибочицькою, Вознесенським узвозом. Фактично поєднує Кудрявець з Глибочицею.

Деталі: Назву Петрівська вулиця отримала у 1907 році на честь 200-річчя візиту російського імператора Петра I до Києва. З другої половини 19 століття вулиця мала назву Вознесенський Яр, її назва походить від церкви Вознесіння Господнього, що розміщувалася поруч, була збудована у 18 столітті, а наприкінці 19-го – була розібрана.

За свідченням києвознавців, ще у 70-ті роки минулого століття затишна вулиця не поступалася за мальовничістю Андріївському Узвозу, але у подальші роки занепала й більшою мірою зруйнована.

Вулиця Багринова

Раніше: Адмірала Ушакова

Де: Голосіївський район, місцевість Мишоловка. Пролягає від Проспекту Науки.

Деталі: Перша назва вулиці (з початку 20 століття) – 184-та Нова, з 1944 року – Багринова, від історичної місцевості Багринова Гора, біля якої вона розташована (місцевість вперше згадується у 1070 році).

З 1952 року вулиця носила назву на честь російського флотоводця 18-19 століть Федора Ушакова.

Вулиця Троїцько-Кирилівська

Раніше: Олексія Терьохіна

Де: Подільський район, Куренівка. Від Кирилівської до Новокостянтинівської вулиці.

Перехрестя вулиці Кирилівської та Троїцько-Кирилівської

Деталі: Вулиця з’явилася наприкінці 19 століття і сполучала Кирилівську церкву і Троїцьку площу. З 1963 року її було названо на честь військового моряка, що брав участь у обороні Києва 1941 року. Весь непарний бік вулиці займає Подільське трамвайне депо.

Вулиця Тетянинська

Раніше: Леваневського

Де: Солом’янський район, Караваєві дачі. Пролягає від вулиці Вадима Гетьмана до Ніжинської вулиці.

Деталі: Вулиця виникла наприкінці 19 – початку 20 століття, та мала назву Романівська. Потім була з’єднана з Тетянівською (а не Тетянинською, як нині) вулицею у районі Караваєвих Дач.

У 1938 (а потім – повторно у 1944-му) році перейменована на честь радянського пілота з польським корінням Сигізмунда Леваневського, який на початку 1930-х років жив у Полтаві і прославився складними міжнародними авіаперельотами.

Після рішення Київради резонанс викликав допис у соціальній мережі Народного артиста України Анатолія Матвійчука (відомого за поп-хітом 1990-х “НЛО”), який висловив невдоволення перейменуванням: “Невже не можна було б дати нашій вулиці ім'я українського космонавта Леоніда Каденюка, якого не стало 5 років тому. Або хоча б Павла Глазового, 100-річний ювілей якого відзначався минулого року. Але ні, посилаючись на те, що це історична назва, їй дали ім'я Тетянинська”.

Провулок Іподромний

Раніше: Григорія Царика

Де: Печерський район, Печерськ

Деталі: З 19 століття це був Еспланадний провулок, а з початку 20-го – Іподромний провулок на честь розташованого поруч Печерського іподрому (нині не існує).

Пізніше звалася Суворовський провулок, а з 1974 року – вулиця Григорія Царика, на честь токаря столичного заводу «Арсенал», якого називали одним з перших стахановців у Києві. У лютому 2023 року було повернуто історичну назву.

Фото: Oleksandr Gusev, kpi.ua, oldkiev.top, starkiev.com, Mr.Rosewater, Daria Pavlovskaya.

Сподобалась стаття? Постав реакцію!
Увійдіть, щоб залишити реакцію!
Опубліковано: 02 березня 2023