Ідеї для Києва: Досвід Варшави у плануванні комфортного міста

Столиця Польщі Варшава – мегаполіс, де сучасні хмарочоси поєднуються з радянською архітектурою, і водночас – дуже комфортне місто для життя. Що робить Варшаву комфортною для містян? І чого не вистачає Києву?

Марія Матушенко, архітекторка та дизайнерка інтер’єру у студії Znak Design прожила в Варшаві півроку і зібрала цікаві спостереження з приводу архітектури, планування міста та їхнього впливу на життя мешканців.

Читайте також: Як відбудовувати зруйновані війною міста: 5 уроків Варшави.

Зелень, ще більше зелені

Варшава — це дуже зелене місто. Крокуючи ним, постійно зустрічаєш насадження дерев, охайні парки, ділянки з дикими травами, що вільно зростають.

Підстрижені газони, або написи чи зображення, викладені квітами на клумбах, тут не в тренді.

Акцент тут робиться на красу рослин, природності, а не на підлаштовування природи під людські потреби. Наприклад, для рекламних цілей.

У місті піклуються про біорізноманіття. Зокрема, у скверах та парках встановлені дерев’яні будинки для комах, що є альтернативою поваленим деревам, де вони ховаються у дикій природі. Також це забезпечення їжі для птахів.

У Варшаві поширені трамвайні маршрути, і разом з ними містом ніби тече зелена річка — це насаджена трава на трамвайних коліях, що виглядає дуже естетично та допомагає зменшувати спеку влітку.

Зелені насадження можна побачити і на пласких дахах зупинок громадського транспорту.

Особливо вражають спеціальні мости для тварин через траси за містом. Зроблені з каменю, широкі (10-12 м), з гарними плавними формами та насадженими деревами, вони є ніби продовженням лісу. Їхня функція — берегти безпеку для людей та тварин, нівелюючи аварії та травмування.

Примітно, що Варшава не завжди була такою. Після вступу Польщі до ЄС у 2004 році вона вважалася одним із найбрудніших міст на його території.

Як розповідають поляки, спочатку ці зміни були незрозумілі та викликали спротив, але згодом всі відчули, наскільки приємніше тепер перебувати у міському просторі.

Архітектура: інтелігентність, дотримання стилю, реконструкція

Сучасна архітектура у Варшаві — це чудовий приклад інтелігентності. Тут важко зустріти доволі поширену у Києві помпезнісь та яскраві декорування, натомість престиж будинків демонструється якісними матеріалами на фасаді, цікавою огорожою на балконах, незвичним оздобленням вікон тощо.

Варшава архітектурно структурована, тут не побачиш скляний хмарочос поряд зі старовинним триповерховим будинком.

Високої забудови небагато – житлові квартали переважно мають не більше 9 поверхів

Але у центрі міста є і діловий комплекс з 30-поверхівок, які, втім, розташовані не надто щільно, зв’язані зручною інфраструктурою, навкруги є зелені зони.

Житло у польській столиці дороге, тому все більш поширеними стають “азійські” варіанти житлової забудови з площею квартир 20, 10 і навіть 5 м².

Відзначу також гарний приклад реконструкції деяких будинків старого міста, що були зруйновані під час Другої світової війни. Я не одразу змогла повірити, що це реконструкція — наприклад, тут не просто пофарбували фасад під старовину, а зробили нашарування декількох різних фарб, щоб створити враження, що його вже неодноразово перефарбовували. І навіть відтворили сліди від кінних екіпажів, що чіпляли кути будинків на поворотах. Вражаюче.

Аби вам не здалося, що у Варшаві все ідеально, наведу й негативний кейс, через який багато поляків обурені. Посередині міста збудований величезний спортивний стадіон, який видно майже з усіх кутів Варшави. Він побудований на болотних ґрунтах, сприяє заторам під час великих подій, а ще не є оригінальним з точки зору архітектури. Вочевидь, він є прикладом корупції, яка хоч і у незначних обсягах, але має місце у варшавських будівничих кейсах.

Наостанок додам щодо інфраструктури. У Варшаві розвинутий та комфортний громадський транспорт, достатня кількість підземних парковок. У житлових кварталах, де таких парковок немає, дозволено ставити машину на вулиці, проте також не будь-де і не у дворі.

Я жила саме в такому кварталі і спокійно відпускала дітей у двір гратися, знаючи, що їм не треба пильнувати автомобілі, що заїжджають до двору.

Загалом все це сприяє комфортному життю у місті — в плані зручності, естетики та фізичного й психологічного самопочуття. Сподіваюсь, що ці європейські практики сучасного облаштування міст з врахуванням здоров’я та комфорту для мешканців будуть згодом реалізовані і в українських містах.

Фото автора, обложка: Valentyn Chernetskyi/Unsplash