Від творців: Як киянка придумала шити куртки-спальники для подорожей

Gipsy bag – це місцева марка, яка шиє оригінальні куртки-спальники для активних людей, мандрівників і любителів походів. Надалі команда планує розширювати асортимент шляхом туристичних дрібниць – гамаків, посуду.

Ідея

Шити незвичайні спальники-трансформери придумала 24-річна киянка Анна Шкваренко. Закінчивши економічний факультет КНЕУ, дівчина довго не могла вирішити, чим хоче займатися, тому відправилася в подорожі світом.

Повернувшись, Аня зайнялася громадською діяльністю. Зараз дівчина – проектний менеджер в ГО «Місто-Сад», спільноті активістів, яка облаштувала Сквер Небесної Сотні на Михайлівській.

Анна Шкваренко

Паралельно Аня та її молодий чоловік продовжують подорожувати. Так, у черговому поході й прийшла ідея полегшити життя туристам. Дівчина придумала пошити спальник, який у той же час служив би верхнім одягом. Вночі в ньому можна спати, а вдень спальник легко перетворюється на зручну куртку.

«Ми багато подорожуємо, наприклад, їздили на мотоциклі Балканами, ходили в походи Карпатами. Буває, заїжджаємо в несподівані місця, де не вистачає функціоналу стандартного спорядження. Будь-яка людина, яка хоч раз ходила у похід, знає це жахливе відчуття, коли виповзаєш вранці з теплого намету на вулицю, де сиро і туманно», – говорить Аня.

Дівчина почала цікавитися похідними речами, які б допомагали в подорожах:

«Наша ідея не нова, у цивілізованому світі є багато модифікацій спальника, наприклад, з руками і з ногами, або такі, як у нас. Але до України вони, на жаль, не доходять. Так само, як в Україні досі немає сервісів з розряду PayPal або магазинів на кшталт H&M, немає і outdoor-марок. Ми подумали, що якщо цього в Україні немає, то ми зробимо це самі (в Україні подібні ідеї вже реалізовувалися, у Рівному існує місцева марка Freakdays, яка шиє схожі спальники-куртки – авт.)».

Старт

Проект Gipsy bag народився минулого лютого, Ані допомагав її молодий чоловік. Разом шукали тканини, підрядників, розробляли модель:

«З моменту обговорення ідеї до реалізації пройшов всього тиждень. Але тут сталася перша осічка. В Україні дуже важко знайти надійних людей, з якими можна було б співпрацювати. Ми домовилися з одним цехом про відшив першої партії. Вони пошили перший зразок, ми його одразу відзняли для портфоліо. Цех пообіцяв певні терміни здачі, але через якийсь час майстри подзвонили і сказали, що передумали. Потім ще три місяці ми шукали нових підрядників».

Основна складність полягала в тому, що більшість цехів шиє вироби великими обсягами, а за маленькі партії братися не хочуть. В результаті надійних підрядників вдалося знайти аж у Запоріжжі:

«Це невеличке ательє, яке шиє класичні спальники для АТО. Вони погодилися зробити під нас окрему лінійку. Ми намагалися знайти адекватних людей, які знають свою справу, до того ж, у яких – не великий цех, а маленька майстерня. Так і вийшло. Для цих людей це власний бізнес, і вони підходять до нього більш трепетно, ніж на великих заводах».

Були й свої труднощі з розробкою функціоналу моделі. Наприклад, молодим людям довелося переробити механізм підкату спальника:

«Спочатку з боків ми робили лямки, але в останньої моделі їх вже немає. Коли лямки були тільки з боків, спереду і ззаду спальник провисав, це заважало ходьбі. Тому ми пришили так звану снігову спідницю, як у лижних куртках. Вона одночасно і захищає від вітру, і затягується на поясі, підтягуючись вгору. Це швидко й зручно».

Оскільки у молодих людей до цього не було досвіду роботи зі швейними цехами або хендмейдом, вчитися доводилося на власних помилках:

«Людина, яка займається пошиттям, знає, як поводить себе тканина, як прокласти шов. Ми йшли методом проб і помилок – шили модель і тестували на собі, наскільки вона якісна, зручна, що заважає або погано застібається».

Як все влаштовано

Якщо самі спальники відшиваються в Запоріжжі, то лекала за ескізами Gipsy bag розробляються в Чернівцях. Готові вироби пересилаються до Києва. В результаті спальники подорожують практично всією Україною.

Першу партію відшили в двох кольорах і двох розмірах: «Думали почати з одного універсального розміру, але якось до нас зайшов наш двометровий друг і сказав, що теж хоче спальник. Тепер у нас є середній розмір (185 см в довжину, 150 – в обхваті) – для невеликих хлопчиків і дівчаток – червоного кольору з темно-синьою підкладкою. І великий розмір (195 см в довжину, 170 – в обхваті) – синього кольору з червоною підкладкою».

Спальник виготовлений із тканини дюспо з водонепроникним просоченням, як у дощовика. Всередині – сучасний утеплювач синтекс, який в десять разів тонше, ніж синтепон і витримує високі температурні навантаження:

«Інші утеплювачі на кшталт холофайбера погано переносять високі температури й під літнім сонцем можуть навіть бути токсичними. З синтексом таких проблем немає, він витримує температуру до 110º. Завдяки тонкому утеплювачу вдалося зробити спальник легким і компактним».

Також всередині – нейлонова підкладка, яка використовується в спортивному одязі. Сам спальник розрахований на +5-+10 і зберігає власну температуру тіла. У комплекті – водонепроникний чохол.

«В Україні виявилося реально дістати нормальні тканини. Складніше з фурнітурою. Ми шукали яскраві кольори, але похідні речі зазвичай – це колір хакі, сірий, чорний, в кращому випадку – темно-червоний. Ми ж вибрали яскраві червоний, синій, наступними зробимо жовті та помаранчеві спальники з контрастними підкладками. Було досить складно знайти фурнітуру під такі кольори», – розповідає Аня.

Готові вироби тестують на собі та друзях:

«Коли йде найжахливіший дощ, ми надягаємо наші спальники та біжимо на вулицю, або заїжджаємо на машині в який-небудь ліс, на Труханів острів. Один раз плавали на байдарках. Gipsy bag спокійно витримував сильний дощ. Ще він з нами їздив у подорож країнами Прибалтики – дуже став у нагоді під час автобусних переїздів. Тестуємо в різних ситуаціях. Наприклад, як спальник поведеться, якщо в рюкзаку щось проллється. У мене така ситуація була – розлився шампунь, спальник залишився сухий за рахунок водонепроникного чохла».

Перша партія спальників розійшлася друзями-сноубордистами та віндсерферами. З наступної вони вийшли на перший маркет, через якийсь час підключилися соцмережі, «сарафанне радіо», та пішли продажі:

«Наші клієнти – активні молоді люди, які подорожують, 25-35 років, в основному, творчих професій або IT. Ще мене дуже здивувало, що нас любить сегмент клієнтів 45+. Це чоловіки, які ходять на риболовлю чи проводять неділю на природі, з шашликами».

Плани

Пошиття першої партії молодим людям обійшлося в 12 тисяч гривень – на ці гроші вони замовили лекала, тканини, пошиття та транспортували готовий продукт:

«Зараз ми підходимо до точки самоокупності. Поки кинути роботу і займатися тільки цим не плануємо, нам цікаво і те, й інше. Взагалі, у нас не було мети заробити, хотілося спробувати свої сили та елементарно пошити щось для себе».

У найближчих планах – розширити розмірну сітку, наприклад, розробити маленький розмір спальників для тендітних дівчаток і юніорів. На наступну зиму хочуть пошити утеплені моделі спальників – додадуть підкладку з матеріалу шерпа фліс:

«Як в економіста в мене закрадається підозра, що термін життя нашого товару порівняно недовгий. Незважаючи на це, ми плануємо розвивати лінійку outdoor-товарів. Можливо, це будуть якісь дрібниці на зразок гамаків, алюмінієвого посуду, зручних пристосувань, які полегшують життя людини в поході, дорозі».

Виходити в мас-маркет молоді люди не планують: «Коли марка починає штампуватися великими тиражами з комерційною метою, вона втрачає свою атмосферність і дух затишку. Але, думаю, що людей, яким цікавий наш товар, досить багато, і ми готові задовольнити їхні потреби».

У тому випадку, якщо Gipsy bag все ж вирішить виходити на великі обсяги виробництва, вони задумаються про власний цех.

Фото: Gipsy bag