З 2012 року у Львові діє програма благоустрою внутрішніх двориків у старій частині міста. Фінансує проект Німецьке технічне товариство (GIZ), яке разом із Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради й координує всі роботи: від розробки проекту – до вибору підрядника.

Дворики обирають на конкурсній основі. Головний критерій – особиста зацікавленість мешканців. Сусіди мають навести приклади спільних робіт з благоустрою під’їзду, будинку чи прибудинкової території, а ще – профінансувати 10% вартості робіт, але не більше ніж по 1000 грн з квартири.

Щороку на конкурс подають до 10 заявок. З них обирають не більше трьох. Наразі за цією програмою у Львові реалізували 10 проектів.

Ми обрали чотири дворики, які облаштували за останній рік, і вирішили показати, як все відбувалося.

Вул. Газова, 6

Мешканці зібрали: 18 тисяч

Витратили: 231 тисячу гривень

Зробили: замощення, дві великих і три маленьких клумби, дерев’яну терасу, дві велостійки, лавки, ремонт сходів, дашка, перил та торцевої стіни.

Дворик був однією з причин, чому Анастасія Судковська з чоловіком вирішили придбати квартиру саме в цьому будинку. "Я одразу уявила, яке затишне місце можна тут зробити", – каже Настя. Те, що там було брудно, волого, смерділо каналізацією, сходи були аварійними і осипалися просто під ногами, а з дашка на голову подекуди падали шматки бляхи, жінку не злякало.

Подружжя оселилося тут наприкінці 2011 року, а вже навесні 2012-го вони зініціювали в подвір’ї толоку. "В такий спосіб ми ближче познайомилися з сусідами", – каже жінка. Тоді мешканці винесли з двору шість великих мішків сміття та розчистили бур’яни.

Через два місяці Настя запропонувала сусідам повторити толоку. Щоправда, охочих уже було менше. "Я притягнула стару пелету та кілька ящиків, які знайшла на горищі, поставила усе це серед двору і посадила туди рослинки – вийшло  щось на кшталт клумби", – розповідає Настя. Та вже невдовзі "клумбу" засипали недопалками: "Тоді повісила табличку: "Не кидай сміття в двір", але це ніяк не допомогло. Мабуть, діяла теорія "розбитих вікон".

Про проект реконструкції двориків Настя випадково почула від знайомого. Написала мотиваційний лист, розповіла про спроби облагородити територію. Подвір’я перемогло в конкурсі та після першої ж зустрічі з представниками GIZ стало зрозуміло, що не все так просто. За умовами проекту ремонт каналізації не підпадав під фінансування, а без нього все втрачало зміст. Та врешті до участі в проекті вдалося долучити Галицьку адміністрацію Львова.

 

 

 

Роботи тривали весь наступний рік: "Нам повністю змінили каналізаційні труби, поставили новий колектор. Нарешті дощова вода зі стічних труб припинила литися просто на землю в дворі, а ще зник сморід". Можна було братися до реконструкції, та виникла ще одна проблема: "Я попереджала сусідів, що проект передбачає співфінансування, проте не знала суми. І коли з’ясувалося, що потрібно зібрати по 1000 грн з квартири, більшість сусідів сказали, що їм ця реконструкція не потрібна". Врешті з 18-ти квартир гроші дали лише шість.

На початку реконструкції рівень землі у подвір’ї понизили на 30 см – вивезли три ЗІЛа з болотом та залишками асфальту. Тоді ж там знайшли кілька цікавинок: польські та австрійські пляшечки і три керамічні плитки, якими колись було замощено дворик. Плитки інтегрували в нове замощення, а з антикварних пляшечок мешканці невдовзі планують зробити експозицію.

Оскільки четверо мешканців активно користуються велосипедами, при вході в двір встановили дві велостійки. А наприкінці зробили терасу з модрини: "Ідею підкинули дизайнери GIZу, і нам сподобалося, хоча яким буде призначення тої тераси наразі невідомо. Та влітку в тому куті півдня сонячно, тож можна буде там грітися".

З поки нереалізованих ідей – гойдалка на балці та малюнок на торцевій стіні: "Можливо, ми залишимо нижню частину стіни чистою, щоб на неї можна було проектувати фільми, а на решті намалюємо щось веселе на рослинно-тваринну тематику".

Вул. Кониського, 3 і 5

Мешканці зібрали: 20 тисяч

Витратили: 267 тисяч грн.

Зробили: замощення, клумбу та її огорожу, столик та лавки (дві стаціонарні та одну переносну).

Дворик по вул. Кониського, затиснутий між будинками №3 і 5, не бачив ремонту близько півсторіччя.

"Для мене це рідний двір. Тут жила моя бабуся, тож можна сказати, я тут виріс", – розповідає мешканець будинку Євген Сивик. – Колись там була гарна огороджена клумба, та з часом її краї посипалися, асфальт зруйнувався і просів, і з того всього на землі утворився грубезний шар болота".

 

 

Євген звернувся до ЛКП (ЖЕК у Львові), та його "відфутболили" ледь не з порога: грошей нема. Тоді в пошуку можливих варіантів подзвонив на гарячу лінію міста. Там йому розповіли про проект GIZ.

Майбутній вигляд дворика мешканці обговорювали кілька місяців і врешті залишили попередню структуру: велика клумба посередині та доріжка довкола. "Проектанти з GIZ переконали нас додати ще столик", – каже Євген. Клумбу оновили. Частину рослин мешканці досадили самі. Зі старих насаджень залишилися лише два деревця та кущ мірти.

"Звісно, не всі мешканці могли заплатити свою частку, тому той, хто міг дати більше, дофінансовував сусідів. Та про ті гроші годі шкодувати, бо реконструкція дворику пожвавила життя в  будинку. Зараз районна адміністрація ремонтує внутрішній фасад будинку. ЛКП нарешті взялося за кутик даху, який протікав. Сподіваємося, дійде справа і до ремонту сходових клітин. Діти тепер із задоволенням бавляться на подвір’ї, і моя донька, як і я колись, ганяє тут на самокаті", – каже Євген.

До будинку примикає ще один глухий дворик – невдовзі мешканці планують зробити і той закуток.

Вул. Наливайка, 17

Мешканці зібрали: 19 тисяч

Витратили: 133 тисячі грн

Зробили: замощення, клумбу, турнік та пісочницю, дві лавки, сходи та перила.

"Усе моє дитинство минуло в цьому дворі. Тож коли випадково натрапила на інформацію про проект, не вагалася ані хвилини – одразу пішла по квартирах збирати підписи", – розповідає Марта Яцишин. Всі сусіди погодилися одразу. Будинок жваво обговорював проект, який запропонував GIZ. Гроші ж маленькими частками Марта збирала півроку. Здали всі, включно з пенсіонерами:

"У нас дружній будинок, звісно, не без нюансів, але то дурниці. Ми постійно перетинаємося на балконах, вішаємо там білизну, теревенимо", – розповідає Марта. А ще в багатьох квартирах є коти. Власне, дружній котячий двір Марта й намалювала на стіні спільного балкону третього поверху ще до участі в проекті. Сусіди сподіваються, що невдовзі в неї дійдуть руки й до дворової стіни. "Ми колись говорили, що тут мав би бути янгол", – розповідає мешканка пані Лариса.

 

 

У дворі встановили турнік-драбинку та пісочницю для дітей. Знайшлися й охочі доглядати за клумбою. Мешканці зібрали по тисячі гривень, та цих грошей виявилося забагато, тож на решту вирішили відреставрувати дві брами в під’їзді, додатково зібрали кошти на домофон. Сусіди так захопилися впорядкуванням дому, що навіть попри невелику кількість квартир, вирішили відмовитися від послуг ЛКП та створити ОСББ.

Вул. Дрогобича, 10

Мешканці зібрали: 20 тисяч грн

Витратили: 280 тисяч грн

Зробили: дві клумби, майданчик, перголу, стіл та чотири лавочки, решітки для в’юнких квітів, замощення, водовідведення.

Історія оновлення цього дворика почалася з двох візитів: дружнього і не дуже. Спочатку в гості приїхала далека родина з Німеччини: "Коли вони зайшли в мій жахливий під’їзд, мені враз стало страшенно соромно", – розповідає ініціатор будинкових перетворень, який попросив його не називати.

Після цього мешканці власними силами відреставрували троє дверей та перила, поставили домофон, зробили ремонт та освітлення в під’їзді, почистили від бур’янів та сміття двір.

Другим поштовхом став візит будівельників. "Поряд мали зводити готель, а наше подвір’я хотіли використати як територію для складування. Цікаво, що саме в той час ніби випадково завалилася огорожа, яка відділяла нас від будівельного майданчика. Думаю, небагато бракувало, щоб ми взагалі позбулися дворика", – пригадує мешканець.

Перелякані інцидентом сусіди швидко і власним коштом відновили паркан. Саме в тому часі в око втрапило оголошення про проект від GIZ. Та, за словами ініціатора, ентузіазму в більшості мешканців він не викликав. Надто ж коли люди дізналися, що знов йдеться про гроші: "На перші збори з цього приводу з 20-ти квартир прийшли лише з п'яти. Обговорення проекту більшість сусідів теж зігнорували. А потрібну суму врешті збирали лише коштом 13-ти квартир".

Ідея проекту повністю належала дизайнерам GIZ. Від себе мешканці додали лише перголу, бо ж знайшлися охочі запустити по ній виноград.  

 

 

З двору вивезли понад півметра ґрунту, частину ділянки замостили натуральним каменем, частину – засіяли травою. Встановили перголу, стіл та лавочки. Роботи закінчилися навесні:

"Влітку тут рай. У нас росте береза. На неї сідають пташки, які залітають сюди з парку Франка. Щебечуть, ніби в лісі. Ти в самісінькому центрі Львова, а здається, що далеко за містом".

Фото: Ірина Гищук, а також Urban Project, Lvivmaisterniamista