На початку тижня заклад Urban Grill почав будувати масивну терасу на вулиці Хорива. За параметрами будівля підпадала під визначення МАФу, зведення яких на тротуарі є незаконним. Конструкція обурила мешканців Подолу та активістів. Вони звернулися до закладу та місцевої влади й домоглися демонтажу тераси.

Розповідаємо, як їм це вдалося і як потрібно діяти у подібних ситуаціях.

Герой

Руслан Хаврюта, айтішник на фрілансі. Руслан живе та працює на Подолі. Не вважає себе активістом, проте є активним членом спільноти "Подоляночка". Разом з іншими мешканцями району досяг демонтажу масивної тераси на вулиці Хорива. 

У чому проблема великих терас

По-перше, вони перекривають прохід. По-друге, вони закривають вид. Якщо людина звикла йти з кавою у руках і дивитися на Київ, то тепер вона йтиме поміж коробок і рядів. Місто не має так виглядати. Таке не зустрінеш в Амстердамі, Лондоні чи Копенгагені. Це дуже навантажує вулиці та повертає нас у 90-ті. 

Як з ними боротись

Спочатку варто зайти до закладу і спитати документи. Зазвичай вони або показують їх, або посилають тебе. Якщо сталося друге, дзвоніть 1551 (Контактний центр міста Києва). Можна звернутися у поліцію, але зазвичай вона не приїжджає. Далі – місцева РДА, “Благоустрій”, органи виконавчої влади, які видають дозвіл на встановлення цих об’єктів. 

Ми зверталися в Urban Grill, дзвонили 1551 та у поліцію. Виявилося, що заклад має офіційний дозвіл на встановлення літньої тераси. Щоправда, дозвіл доволі незрозумілий. Усім закладам цієї вулиці дозволено розміщення “літників” з одного боку, в Urban Grill – з іншого. Створюється лабіринт. 

Закладам видають дозвіл на площу, архітектура ж об’єкту не має значення. Вигляд Urban Grill не вписувався в архітектуру вулиці. Тут усюди легенькі тераси, а ця дуже масивна. Крім того, місцева адміністрація запропонувала їм зробити постійну конструкцію, що лише погіршило ситуацію. 

Як реагують заклади

Це залежить від власників та адміністрації. Адміністрація Urban Grill спокійно показала дозвіл. Але бувають і такі, що не можуть без “А какое ты имеешь право? Кто ты такой и что мне сделаешь?”. Зазвичай це роблять заклади, які не мають дозволу. Тоді набирають чинності інші способи комунікації.

Чи варто сподіватись на поліцію

Останнім часом немає сенсу викликати поліцію. Вона не приїжджає на виклики про неправильний паркінг, можливість пограбування, незаконну забудову та казино. Колись чекали п’ять-шість годин.

Які аргументи варто наводити адміністрації закладу

  1. До однієї людини не прислухаються. Кількість небайдужих – важливий аргумент. Ми ходили до закладу три дні поспіль. Спочатку чули: “А чому нє? Це ж красиво!”. Потім: “Ну ми вже зібрали. Не будемо ж розбирати”. На третій день знайшли правильних людей в адміністрації закладу. Вони з власної ініціативи зконтактували з власником, пояснили йому ситуацію і той дав згоду на демонтаж. 
  2. Пояснити, що перехрестя та вулиці – наш дім. Люди фактично живуть тут, я бачу їх по п’ять разів на день. Отже, ситуація сприймається як вторгнення в особистий простір.
  3. Показувати референси та заклади поруч як приклади вдалих літніх терас.

Що робити, аби терасу не встановили повторно?

Якщо тераса все ж необхідна, треба дійти компромісу між власниками закладу та громадою. У день, коли власник дозволив розібрати побудову, адміністрація Urban Grill запропонувала зустрітися. Вони показали швидкі рендери зі столиками, парасольками та кадками з квітами. Нас це влаштувало. 

Що треба робити власникам, аби уникнути конфлікту?

Варто витратити зайві 400 гривень на оголошення, де повідомити, що тут буде і як воно виглядатиме, а також запропонувати людям це обговорити. Якщо містяни зацікавлені – вони прийдуть. Якщо ні – будуйте. Комунікація – це забуте слово, яке варто вивчити усім українцям. Співпраця має будуватися на діалозі.